Розраховували середнє (m) та її стандартну помилку (m). Достовірність різниці (p) оцінювали за критерієм Стьюдента (t).

На основі отриманих даних була проведена експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я за морфoфункціональними показниками (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я за морфо-функціональними показниками [14]

1. Масо - зростовий індекс = маса тіла (г) : зріст стоячи (см), г/см

Бали	Жінки
-3	> 450
-2	401-450
-1	375-400
0	< 375

Продовження таблиці 2.1

2. Силовий індекс = сила кисті (кг) * 100 : маса тіла (кг), %

   Бали	Жінки
   1	< 40
   2	40-49
   3	50-55
   4	56-60
   5	>60

3. Подвійний добуток = ЧП (хв) * АТ сист. : 100, ум.од.

   Жінки	Бали
   >100	0
   95-100	1
   85-94	3
   70-84	4
   <70	6

4. PWC ₁₇₀= [37 ЖЄЛ (л) + 36] : маса тіла (кг), ВТ / кг

   Бали	Жінки
   1	< 1,5
   2	1,5-1,6
   3	1,7-1,8
   4	1,9-2,0
   5	>2,0

5. Індекс Руф’є : =[4* (Р₁+Р₂+Р₃) - 200] : 10, ум.од.

Жінки	Бали
15,1-20	-2
10,1-15	-1
5,1-10	3
0,1-5	5
<0	7

Примітка: якщо той, хто обстежується, не може виконати пробу Руф’є, з суми віднімають 3 бали.

Загальна оцінка: при сумі балів в 5 чи менше рівень фізичного здоров’я оцінюють як низький, 6-9 – нижче середнього, 10-14 – середній, 15-18 – вище середнього, 19 балів та вище – як високий [14].

Під час проведення проби Руф'є ми підраховували тільки частоту пульсу. Проводячи пробу, у досліджуваної, яка перебувала у положенні сидячи протягом 5 хв., визна­чали число пульсацій за 15 с. Потім протягом 45 с досліджувана виконувала 30 присідань за 45 с. Після цього вона поверталась в положення сидячи і ми знову під­раховували її пульс за перші 15 с, а потім - за останні 15 с 1-ї хвилини періоду відновлення.[14]. Індекс Руф'є ми розраховували за наступною формулою 2.1:

[4 (Р1 + Р2 + Р3) - 200] : 10 (2.1)

де Р1 – перше визначення пульсу;

Р2 – друге визначення пульсу;

Р3 – третє визначення пульсу.

Для дослідження вегетативного тонусу розраховували вегетативний індекс Кердо.[19, с. 34].

За формулою:

ВІ = (1 – Д / ЧСС) * 100, (2.2)

де ВІ - вегетативний індекс;

Д – величина діастолічного тиску;

ЧСС – частота серцевих скорочень за 1 хв.

Вегетативний індекс Кердо (ВІК) дає можливість оцінити стан вегетативної нервової системи, що координує діяльність всіх органів та систем під час процесів адаптації.

При інтерпретації ВІК рівень показника у дітей старшого шкільного віку від –10 до +10 оцінюється як високий і сприятливий для реалізації механізмів адаптації (нормотонічний), менше –10, як середній (ваготонічний), вище +10 як несприятливий (симпатикотонічний).

Всі отримані розрахункові дані вегетативного індексу Кердо представлені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Розрахунок вегетативного індексу Кердо

№	Вегетативний індекс, ВІ=(1-Д/ЧСС)*100%
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31.	2,43 -22,8 -1,26 4,76 -17,64 10,11 -33,33 -21,21 -29,03 1,23 -6,66 -45,45 9,09 -23,07 -20 5,88 12,5 5,88 -11,11 5,88 -14,28 -21,21 3,61 2,43 4,76 -5,26 9,09 -50 5,88 3,61 9,09
N	31

За допомогою вегетативного індексу Кердо дівчата були розділені на дві групи – симпатотоніків та ваготоніків.