5. Системи права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозвязок.

Законодавство представляє собою систему об’єктивованих текстуальних правил, які в процесі інтерпретації та легітимації виступають в якості джерела правових норм. В цьому і є різниця. Законодавство представляє собою знакову систему, що виражена в письмовій формі., що є основою існування правових норм. Система законодавства – ноти, за допомогою яких оркестр (соціальні субєкти) створює живу мелодію. Галузі законодавства та галузі права представляють собою різні способи організації правових текстів.

Структура галузі права має «чистий» характер, оскільки «ідеально» конструюється в залежності від об’єктивних факторів: предмету правового регулювання та режиму правового регулювання, формуючись шляхом когнітивного обєднання текстуальних правил різних нпа.

Структура законодавства інша: вона матеріальна та також включає в себе правові акти, що не вписуються в визнані галузі права. Деякі вчені визнають можливість такої ситуації, коли галузь права є, а галузь законодавства відсутня. Не є виключенням і зворотній варіант, за якого галузь законодавства існує без галузі права.

6. Систематизація законодавства.

Оскільки система законодавства представляє собою величезний масив правових актів, існує практична потреба організації всього цього текстуально-правового матеріалу в упорядковане ціле. Систематизація законодавства і заклечається в технічному упорядкуванні діючих нормативно-правових актів (первинних правових текстів). Технічні засоби, що при цьому застосовуються, називаються способами систематизації. В правовій теорії зазвичай виділяють наступні способи систематизації законодавства:

• організація та облік – самий простий спосіб систематизації, без якого не обійтись. Облік може бути журнальним, карточним та автоматизированим. Організація обліку включає в себе систему пошуку необхідної правової інформації.

• інкорпорація – такий спосіб систематизації, за якого законодавчі акти об’єднуються за визначеною основою без зміни змісту відповідних актів. Є інкорпорація офіційна іі неофіційна. Офіційна інкорпорація передбачає затвердження інкорпораційних збірок органами, що їх видали. Таким чином офіційний акт інккорпорації є офіційним джерелом законодавства. Збірки неофіційних інкорпорацій такого значення не мають.Інколи виділяють офіціозну інкорпорацію, під якою розуміється видання збірок норм актів тими органами, яким це офіційно доручено.

• консолідація – спосіб систематизації, що заключається в обєднанні різних, але тематично єдиних законодавчих актів в один акт. При консолідації змінюється форма правових актів, але не їхній зміст. Консолідація завжди має офіційний характер.

• кодифікація – спосіб систематизації, за якого має місце як внутрішня, так і зовнішня переробка діючого законодавства шляхом підготовки та прийняття нового кодифікаційного акту. До кодифікаційних актів відносять збірки законів, кодекси, основи законодавства, регламенти, устави, положення.

В теорії права розрізняють всезагальну, галузеву та спеціальну кодифікацію.

Всезагальна кодифікація представляє собою створення збірних кодифікованих актів по основним галузям законодавства.

Галузева кодифікація передбачає об’єднання норм в рамках визначеної галузі.

Спеціальна кодифікація об’єднує норми визначеного правового інституту, або декількох правових інститутів.