МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«Київський політехнічний інститут»

Видавничо-поліграфічний інститут

Кафедра видавничої справи та редагування

Курсова робота

з дисципліни

«Лінгвістика тексту»

на тему:

«Особливості зображення сновидінь і марень в українському художньому тексті»

(на прикладі прозових творів Ю. І. Андруховича)

Виконавець:

студ. гр. СР-21

Іванова І. А.

Викладач:

Гриценко Г. М.

Київ 2007

Зміст

Вступ 2

Розділ 1. Характерні ознаки сновидінь і марень 4

1. Видіння під час сну й марень з медичної точки зору 5

   1. Дослідження сну в медичній літературі 5

   2. Характеристика марень 8

2. Сновидіння та марення в художніх творах 11

   1. Особливості сучасної прози 11

   2. Сновидіння в художніх творах 14

   3. Зображення марень у художній літературі 16

Розділ 2. Особливості зображення сновидінь та марень у прозових текстах Ю. І. Андруховича 18

2.1. Особливості будови, змісту та функції сновидінь у творах Ю. І. Андруховича 18

2.2. Особливості будови, змісту та функції марень у творах Ю. І. Андруховича 22

Розділ 3. Специфіка редагування сновидінь та марень у прозі Ю. І. Андруховича 29

Висновки 35

Список використаних джерел 36

Іменний покажчик 38

Предметний покажчик 39

Термінологічний словник 40

Додаток 42

«[Сон] – це подорож по звільнених півкулях свідомості, а значить, і буття»

Ю. І. Андрухович

Вступ

Сучасне українське письменство, як ніколи раніше, вирізняється різноманіттям стилістичних засобів. Молода література незалежної України вже встигла подарувати світові кілька видатних імен. У 2005 році український письменник Юрій Андрухович отримав спеціальну премію в рамках нагородження Премією Миру імені Ремарка від німецького міста Оснабрюк та став лауреатом Лейпцігської літературної премії європейського взаєморозуміння. Так високо поцінувала Європа талановитого митця-новатора. У 1992 році він наважився опублікувати свій роман «Рекреації» і, «талановито передавши тріумфальний хід всеохоплюючого маразму» [4, с.15], дав початок оновленій українській літературі.

З того часу в Ю. І. Андруховича з’явилося вже п’ять великих прозових творів. На сторінках романів письменника неабиякий інтерес у читача викликають картини сновидінь і марень його героїв. Використовуючи метод «потоку свідомості», Ю. І. Андрухович дає волю власній фантазії та переносить читача у внутрішній світ своїх героїв, а разом з тим і в світ їхніх видінь. Тому темою нашого курсового дослідження ми обрали особливості зображення сновидінь і марень в українському художньому тексті на прикладі прозових творів Ю. І. Андруховича.

Предметом цього дослідження є особливості зображення сновидінь і марень у текстах Ю. І. Андруховича. Мета роботи – дослідити особливості їхньої будови, змісту та функції. Об’єктом курсового дослідження є тексти Ю. І. Андруховича. Треба зазначити, що до уваги беруться такі художні прозові твори письменника: «Московіада», «Рекреації», «Перверзія», «Дванадцять обручів», «Таємниця. Замість роману». Вибір творів відповідно до нашої проблеми визначився такими завданнями:

• розглянути сновидіння та явища марень на предмет їхнього походження;

• з’ясувати медичні характеристики видінь під час сну та марення;

• ознайомитися з аналізом сновидінь та марень у художній літературі;

• виділити особливості їхнього зображення в прозових текстах Ю. І. Андруховича;

• класифікувати типи викладу картин сновидінь та марень на прикладах з текстів;

• проаналізувати можливість редакторського втручання у художні твори Ю. І. Андруховича.

Аналізована тема є досить актуальною та доцільною, оскільки вона мало досліджувана. Окрім того, письменник Ю. А. Андрухович є новатором і нашим сучасником, а тому вивчення його творів може зробити внесок в аналіз його творчості в цілому.

На жаль, теоретичні розробки щодо зображення сновидінь та марень з боку лінгвістики тексту поки що відсутні. Тому в нашому дослідженні ми будемо спиратися на роботи, які стосуються фізіологічної природи сновидінь: А. Борбелі «Тайна сна», (1989), сну в контексті літературознавчих розвідок Т. Б. Жовновської «Онірично-міфологічний дискурс прози Валерія Шевчука», (2000), Н. М. Фенько «Естетичні функції картин сновидінь у художніх творах українських письменників другої половини ХІХ-ХХ століть», (1999) та стилістичних особливостей викладу в роботі М. С. Зарицького «Стилістика сучасної української мови», (2001) і спробуємо самостійно дати початок вивченню цього питання.

Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків. Основна частина містить три розділи. Перший із них досліджує фізіологічну природу виникнення сновидінь та марень, розглядає історію вивчення цих явищ та її здобутки. Часто герої Ю. І. Андруховича вдаються до вживання алкоголю, а то й наркотичних речовин. Подекуди літературні персонажі письменника бачать галюцинативні видіння внаслідок черепно-мозкових травм. Суто медичний підхід до цього питання допоможе згодом порівняти описані автором видіння, відчуття героя з тими, що їх встановлюють медики.

Другий розділ присвячено вивченню синтаксичних особливостей подання сновидінь та марень, специфіці їхнього викладу та класифікації. Для цього було проаналізовано 40 прикладів КМФ з зображеннями снів та марень у текстах Ю. І. Андруховича.

У третьому розділі зроблено спробу проаналізувати межі редакторського втручання у метод потоку свідомості в творах Андруховича та проведено аналіз його власних висловлювань щодо сновидінь, марень, зображених ним у художніх текстах. Висновок висвітлює головні теоретичні досягнення дослідження, вказує на практичне значення роботи.