Національний технічний університет України

„Київський політехнічний інститут”

Видавничо-поліграфічний інститут

Кафедра видавничої справи та редагування

Курсова робота

з дисципліни

„Лінгвістика тексту”

на тему:

«Описово композиційно – мовленнєві форми в творах т. Прохаська «з цього можна зробити кілька оповідань» та «Як я перестав бути письменником»

Підготувала: Викладач:

студентка 5 курсу групи СР-21 Гриценко Г. М.

Синіна Ірина

Київ 2007

Зміст

Вступ

1. РОЗДІЛ 1. Особливості описових композиційно – мовленнєвих форм у творах Тараса Прохаська «З цього можна зробити кілька оповідань» та «Як я перестав бути письменником»

   • граматичні особливості опису

   • класифікація описових текстів

   • типи викладу: схожості і відмінності

2. РОЗДІЛ 2. Класифікація та характеристика КМФ «опис»

2.1. Візуальний опис

– візуальний опис інтер’єру

– візуальний опис місцевості

– візуальний опис окремого предмета

• візуальний опис речей

2.2 Опис характеристика

– опис характеристика + розповідь

• опис характеристика + розмірковування

• опис характеристика

3. РОЗДІЛ 3. Специфіка редагування описових композиційно – мовленнєвих форм

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Предметом нашого дослідження є композиційно – мовленнєва форма «опис» у художньому тексті. Мета роботи полягає в тому, щоб проаналізувати цей тип викладу, специфіку побудови і поєднання речень у середині опису. Дослідити теоретичний матеріал з цього питання, а також особливості редагування і можливості використання набутих знань під час дослідження КМФ «опис» у творах Тараса Прохаська «З цього можна зробити кілька оповідань» і «Як я перестав бути письменником».

Торкаючись генезису й еволюції композиційно – мовленнєвої форми «опису», варто зауважити, що номінативні речення, які найчастіше зустрічаються в аналізованому типові викладу, інтенсивне їх використання було обумовлене впливом, яке отримало поширення в середині 19 століття телеграфного стилю і стилю записних книжок. В окремих творах деяких письменників як Шлаф І. [Schlaf, 1965] і Альтенберг П. [Altenberg, 1904] описові номінативні речення займають домінуюче місце. Альтенберг П. називав свою письменницьку манеру «телеграфним стилем душі». [9, с.138]

Дослідженню композиційно – мовленнєвих форм, а саме «опису» присвятили свої праці чимало науковців - дослідників: Гришина О. Н. «Соотношение повествования, описания, рассуждения в художественном тексте» 1982 р., Красовицька Л. Є. «Функціонування текстових категорій у художніх описах» 1996 р., Нечаева О. Л. «Функционально-смысловые типы речи (описание, повествование, рассуждение)» 1974 р., Рымжанова З. М. «О некоторых синтаксических особенностях композиционно - речевой формы "описание" в импрессионистском прозаическом тексте» 1983 р. тощо. Ці праці, певною мірою, дають можливість скласти цілісну картину розуміння і вивчення даного питання, а також дозволяють на основі прочитаного та проаналізованого в них теоретичного матеріалу, подати власну думку і оцінку досліджуваної теми.

Під час підготовки роботи, опрацьовано також значну кількість праць, присвячених саме структурі художнього тексту, стилістичному аналізові художнього твору, лінгвістичним аспектам побудови тексту, серед них роботи: Лотман Ю. М. «Структура художественного текста» 1970 р., Одинцов В. В. «Стилистика текста» 1980 р., Свинцов В. А. «Смысловой анализ и обработка текста» 1979 р., Чернухина И. Я. «Очерк стилитика художественного прозаического текста» 1977 р. тощо. Роботи цих учених і багатьох інших дають можливість усім, хто цікавиться аналізованим у цій роботі питанням, зрозуміти, чим насправді є художній текст з різних точок зору: лінгвістичної, стилістичної; за якими логічними принципами будується і якими смисловими зв’язками поєднується. Адже нині саме художня література має досить широку читацьку адресу. Художні прозові твори зараз у більшій кількості користуються попитом, аніж інші жанри літератури. Однією з найсуттєвіших категорій у структурі художнього твору є образ автора й редактора. Творча індивідуальність автора, його світосприйняття та світовідчуття, ставлення до явищ навколишньої дійсності й оцінка їх – усе це позначається на доборі та організації мовних засобів, на типові викладу тощо. Талановитий автор може надати описові активного характеру своїм ставленням до того, що відбувається з об’єктом опису. Це особливо важливо, коли йдеться про опис нерухомого предмета, і головну роль у наданні тексту певної динаміки відіграє спостерігач, який привертає увагу до внутрішніх змін предмета опису. Робота ж редактора полягає в тому, щоб відстежити і усунути попередні уваги авторів, які не стосуються справи, а лише уповільнюють темп читання і розуміння тексту читачем, тобто застосувати правку – скорочення. Тому при редакторському опрацюванні деталей авторського опису треба бути дуже обережним і керуватися як критеріями точності, обумовленості і доцільності кожного елементу опису, так і критеріями художності і виразності (несподіваності), поєднуючи можливості наукового і художнього стилів. [5, с. 10]

Отож на сучасному етапові розвитку української художньої модерністичної літератури, її жанровому розмаїтті, розмаїтті авторської манери викладу: дослідження саме описових одиниць у тексті є питанням актуальним, потрібним і безумовно цікавим. І хоч аналізованій темі присвячено чимало наукових праць, та все ж описи в художніх текстах сучасних українських письменників майже невивчені, малодосліджені, і важливість цього питання є справою першочергової важливості як для науковців – мовознавців, так і редакторів.

Матеріалом нашого дослідження є твори сучасного українського письменника, письменника, який належить до неперекладних авторів Тараса Прохаська «З цього можна зробити кілька оповідань» і «Як я перестав бути письменником». «До безперечних здобутків Прохаська належать його повні, виважені, зрілі (або й перезрілі) речення. Мабуть, саме тому й описи цього автора не належать до грубих книжок - просто не потрібно багато сторінок, багато слів» В’ячеслав Медвідь «Мисленне місто: романна модель» [16].

Робота складається зі вступу, де обґрунтовано актуальність і новизну досліджуваної теми, проаналізовано деякі теоретичні засади вчених, подано матеріал дослідження та структуру самої роботи, котра складається з трьох розділів. У першому розділі подано теоретичний матеріал досліджуваної теми: проаналізовано праці багатьох дослідників-науковців, сформульовано їхні твердження, думки, погляди щодо КМФ «опису» в художній літературі. У другому розділі викладено безпосереднє дослідження текстових одиниць – описи в творах Т. Прохаська, подана їхня детальна характеристика та класифікація. Третій розділ курсової роботи присвячено редагуванню описів в сучасній художній літературі, їхній специфіці й особливостям, а також застосуванню набутих знань під час їхнього дослідження й аналізу.