Розділ 2. Використання минулого часу в реферативному тексті

Минулий час – найвживаніший різновид категорії часу у реферативному тексті. Це пов’язується як з його морфологічною особливістю, яка впливає на формотворення дієслова, так і з функціональною специфікою, котра є визначальною при аналізі категорій дієслова у рефераті.

Поряд із формою теперішнього часу форма минулого часу активно творить дієприкметники і дієприслівники, які часто вживаються у рефераті через їхню номінативну та атрибутивно-ад’єктивну функції відповідно.

Порівняно із грамемою теперішнього часу грамеми минулого часу більш однозначні. Вони можуть позначати тільки два варіанти дії, що відбулась до момента мовлення – ту, що вже завершилась, та ту, що ще не завершилась. Враховуючи граматичний аспект, дієслова минулого часу тісно по’язані із категорією виду. І відповідно поділяються на доконаний та недоконаний види.

2.1. Минулий час доконаного виду

Форми минулого часу доконаного виду утворюються за допомогою суфікса -л-/-в, нульове та префіксів, що позначають довершеність, доконаність, повноту дії з-, пере-, при- тощо. Вони виражають детерміновані дії, які відбулися в певний відрізок часу до моменту мовлення.

Якщо результат дії наявний тоді, коли про неї сповіщається, форми минулого доконаного виду передають одночасно і факт здійснення дії у минулому, і актуальність її результату у момент мовлення. Такий різновид минулого часу широко використовується в матеріалах рефератів, коли мова йде про констатацію фактів, наявність конкретних результатів, або підтвердження подій, які відбулися у минулому. Таке значення минулого часу мовознавець В. В. Виноградов назвав перфектним.

Перфектне значення минулого доконаного часу в сучасній українській мові встановлюється описово (за наявністю чи відсутністю у фразі певних уточнюючих слів та узгоджуваністю з іншими часовими формами). Саме тому у мові рефератів такий перфектний минулий час часто вживається при повідомленні статистичних та інших даних, отриманих емпіричним шляхом. Наприклад:

7 хв-х скаржились на шлунково-кишкову непереносимість І. Конц-ія Са у сироватці впала з 2,8 ± 0,04 до 2,56 ± 0,03 ммоль/л (р < 0,0005), а частка хв-х з ГК зменшилась з 100 до 26%. [14, прикл.7]

Переважна більшість форм перехідних дієслів активного стану співвідноситься з формами пасивного стану. Перехідні дієслова активного стану, що мають форму минулого часу доконаного виду, можуть співвідноситься з пасивними формами цих же дієслів, виражених сполученням пасивного дієприкметника з допоміжним дієсловом бути.

У реферативних текстах найчастіше зустрічаються безсуб’єктні конструкції з предикативними формами на -но/-то без допоміжного слова, або пасивні форми із нульовим варіантом допоміжного слова. Наприклад:

Розглянуто питання ефективності виробництва в економічній науці. Викладено особливості місця ефективності виробництва в системі стратегічного управління. Проаналізовано стан споживчого ринку України та ефективність діяльності галузей, що забезпечують його наповненість. [23, прикл. 41].

Кожен з проаналізованих рефератів містить хоча б одне дієслово минулого часу у безособовій формі на -но, -то. Це є наслідком того, що у рефераті, як правило, відсутній суб’єкт, виконавець дії. І тому майже завжди використовуються безособові речення із вказівкою на об’єкт дослідження чи застосування дії. Слід відмітити і високу функціональність таких дієслівних форм.