6.2. Матеріальне стимулювання праці
Однією з найважливіших теорій мотивації є матеріальне стимулювання праці [3, 77, 92, 93], яке є процесом формування і використання систем матеріальних стимулів праці (матеріальні стимули праці виступають одним із різновидів економічних мотивів) і розподілу заробітної плати у відповідності з дією закону розподілу за кількістю і якістю праці (рис. 6.6). Система матеріальних стимулів праці складається з різноманітних спонукальних мотивів, які доповнюють один одного і пов’язані єдиним процесом створення матеріальної зацікавленості у здійсненні трудової діяльності.
Рис. 6.6. Зміст матеріального стимулювання праці
Формування систем матеріальних стимулів передбачає здійснення трьох етапів: встановлення цілей, ресурсне забезпечення і побудову систем матеріальних стимулів. Використання полягає у впровадженні і управлінні системою матеріальних стимулів праці. Розподіл заробітної плати включає оцінку кількості і якості затраченої праці, здійснення на її основі матеріального заохочення і матеріальних санкцій.
Умови і порядок стимулювання, встановлені у процесі формування і використання систем матеріальних стимулів праці, передбачають види, характер і розміри матеріального заохочення і матеріальних санкцій. У процесі формування і використання систем матеріальних стимулів закладаються необхідні спонукальні мотиви трудової діяльності, здійснюється орієнтація працівників на конкретні поточні і кінцеві результати, створюється матеріальна зацікавленість в удосконаленні виробництва, прискоренні науково-технічного процесу, зменшенні витрат; реалізуються колективні і особисті економічні інтереси працівників, забезпечується перспектива підвищення матеріального благополуччя.
Вирішення проблем матеріального стимулювання праці вимагає встановлення і дослідження факторів, які визначають системи матеріальних стимулів. Під такими факторами маються на увазі рушійні сили, які забезпечують формування і використання всієї сукупності спонукальних мотивів в цілях задоволення колективних і особистих економічних інтересів працівників. Вивчення і аналіз розвитку матеріального стимулювання праці показали, що за характером впливу на колективи працівників і окремих виконавців можна виділити три групи факторів: соціально-психологічні, економічні й організаційні (рис. 6.7).
Рис. 6.7. Класифікація факторів, які визначають системи матеріальних стимулів праці
На основі розробленої класифікації факторів і з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку економічних стосунків можна виділити такий склад принципів матеріального стимулювання праці:
забезпечення зростання заробітної плати в міру підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності;
диференціація заробітної плати за групами працівників, умовами праці, трудовими досягненнями, регіонами країн тощо;
забезпечення можливості підвищення заробітної плати за виконання престижних робіт, тобто найбільш відповідальних, важливих і потрібних трудових процесів у національній економіці, галузі, на підприємстві, в цеху тощо у відповідний період часу;
забезпечення перспективи росту заробітної плати протягом всієї трудової діяльності на кожному робочому місці;
забезпечення випереджувальних темпів зростання продуктивності праці у порівнянні з темпами зростання заробітної плати;
оптимальне поєднання централізації і самостійності підприємств у матеріальному стимулюванні праці тощо.