Класифікація стратегій
Ознаки класифікації |
Види стратегій |
|
Загальнокорпоративна, портфельна, ділова, функціональна |
|
Маркетингова, фінансова, торгівельна, соціальна, екологічна, організаційних перетворень |
|
Довгострокова, середньострокова, короткострокова |
|
Зростання, обмеженого зростання, скорочення (захисту, відступу), ліквідації |
|
Інтенсивного, інтеграційного, диверсифікаційного розвитку |
|
Лідера, претендента на лідерство, послідовника, новачка |
|
Інтернаціоналізації, сегментації, регіоналізації |
|
“Партизанська війна”; випереджувальні удари; дії, спрямовані на протиставлення сильним сторонам конкурентів або перевершення їх; дії, спрямовані на слабкі сторони конкурентів; одночасний наступ у кількох напрямках; захоплення вільного простору |
|
Реструктуризації, спеціалізації, диверсифікації, зниження собівартості, диференціації, концентрації |
|
У нових галузях; у галузях на стадії зрілості; у галузях на стадії стагнації чи спаду; у роздроблених галузях; на міжнародних ринках |
|
Прямого та непрямого експорту, виробництва за кордоном, імпорту тощо |
Етап 8. Вибір оптимальної стратегії. Найважливіший етап стратегічного планування полягає у виборі оптимальної стратегії, який доцільно здійснювати шляхом формування управлінського рішення на основі оцінки таких факторів: очікувана ефективність; рівень ризику; ринкова ситуація; вплив минулих стратегій; вплив власників; залежність від фактору часу; вплив внутрішнього і зовнішнього середовища тощо.
При оцінці стратегічних альтернатив відбувається їхня перевірка на оптимальність за такими основними критеріями: ступінь відповідності місії та цілям, забезпечення конкурентних переваг, рівень урахування факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, забезпечення ефективної роботи підприємства. Модель вибору оптимальної стратегії підприємства представлена на рис. 4.9 [126].
Рис. 4.9. Модель вибору оптимальної стратегії підприємства.
Етап 9. Оцінка стратегії. Полягає у встановленні її відповідності місії та цілям організації, а також у правильності підбору методів аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Це забезпечить, з одного боку, очікувану цілеспрямованість стратегії, з другого, достовірність аналізу вихідної інформації.
Оцінка стратегії – це порівняння результатів роботи з місією і цілями, аналіз участі працівників у реалізації стратегії організації. На рис. 4.10 представлено запропонований Месконом, Альбертом, Хедоурі [110] процес реалізації стратегії і роль, яку при цьому відіграє організаційна структура.
Рис 4.10. Процес реалізації стратегії з допомогою організаційної структури