3. Творення професіоналізмів

У межах одного колективу, підприємства, відомства може виникати безліч нових професіоналізмів, які творяться шляхом словоскладання, префіксації та суфіксації.

Найпопулярнішими префіксами є:

до- (доукомплектувати, дообладнати);

недо- (недопромисел, недовнесок);

над-, серед- (надбудова, середвідомчий)',

за- (задебетувати, заорганізувати).

Найбільш продуктивні суфікси:

-їсть (пливучість, в'язкість, стійкість);

-ат (ректорат, деканат, преципітат);

-ація (абревіація, фіксація);

-аж, -ент (монтаж, кілометраж, фактаж).

Такі професіоналізми з'являються здебільшого в усному мовленні. На письмі, зокрема діловому, вживання таких слів небажане. Проте вони суттєво поширені в художній творчості, де їх використовують з метою мовної характеристики персонажів, відтворення мовного колориту різних професійних груп, емоційного увиразнення мовлення.

Поширеним засобом поповнення складу професіоналізмів є “місцева словотворчість” (у межах колективу, підприємства, відомства та ін.), насамперед за рахунок префіксації та словоскладання.

Словоскладання чи основоскладання дає у професійних жаргонах слова, невідомі загальнонародній мові, наприклад: маловісна корова (корова некондиційної ваги). Інший тип складань: тонно–км–брутто (зовнішній вигляд у цього слова досить екзотичний, але побудовано воно – з точки зору норм літературної мови – неграмотно). Текст ділового папера, в якому багато складних слів, утворених з кількох скорочених (а то й просто “одрубаних”) основ, справляє враження написаного не українською, а начебто якоюсь іноземною мовою, наприклад: “Ветогляд кінного поголів’я призначено на сьому годину ранку 4.03.03 на подвір’ї райветлікарні. Розпорядження обов’язкове для міськлікарні, контори “Райзаготсировина”, санепідстанції, молоковозу, молзаводу, контори облтрансу” (Санепідемстанція).

Професійні жаргони часто виникають і вкорінюються там, де порушується автоматизм праці, виробничий ритм, динамічний стереотип. Чим організованіша праця в межах певної професії, тим менше умов для виникнення професіоналізмів. Думка ця може бути проілюстрована прикладами з жаргону проектувальників: проектувати з чистого місця, екстраполювати стелю, зробити в потолочних метрах, з бухгалтерського жаргону: зводити (підводити, знайомити), рахунки, дебет, кредит обганяє, підкраска (сторно), липовий баланс, заморозити рахунок, збити в купу рахунок та ін. Цілком очевидно, на позначення якої робочої ситуації можуть бути вжиті наведені словосполучення.

Звідси висновок: професіоналізмам не місце в діловій документації, мова якої повинна бути бездоганною.

4. САМОСТІЙНА РОБОТА. Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні. Джерела походження фразеологізмів. Сфери вживання.

ТЕМА 4. ТОЧНІСТЬ І ДОРЕЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ СЛОВОВЖИВАННЯ. ПАРОНІМИ ТА ОМОНІМИ. ВИБІР СИНОНІМІВ

1. Багатозначні слова.

2. Синонімічний вибір слова

3. Пароніми у мові фаху.

4. Омоніми у мові фаху.

5. САМОСТІЙНА РОБОТА. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті (граматичні форми).

1. БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА

Значна частина слів в українській мові є однозначними або моносемічними. У період свого виникнення слово завжди має одне значення, тобто за походженням кожне слово однозначне, а здатність виражати різні значення набувається ним згодом.

Однозначне слово може мати тільки одне значення: аудієнція - прийом у високопоставленої особи. Але слова можуть мати і кілька значень. Багатозначність є загальною властивістю переважної більшості слів, які здатні одночасно вбирати в себе різні значення (лексичну багатозначність слів засвідчують тлумачні словники).

Слово має певну кількість (більш одного) значень, що є лексичними гранями поняття, і не руйнують його стрижневого значення.

Властивість слова вживатися у різних значеннях називається багатозначністю, або полісемією. В українській мові більшість слів є полісемічними. Наприклад, земля - ґрунт (основне значення), земля - наділ, земля - домівка, Батьківщина.

Багатозначність слова дає простір творчому використанню лексичних запасів в усіх стилях, але це явище неоднаково проявляє себе в різних стилях. Так, до однозначних слів належить більшість спеціальних наукових термінів: суфікс, флексія, синонім - мовознавчі терміни; епітет, оповідання, ямб - літературознавчі терміни; радіус, трикутник - математичні; бронхіт, нирки - медичні; малахіт, кварцит, срібло - геологічні; планета, зірка - астрономічні; шайба, втулка - технічні та ін. Проте й серед термінологічної лексики є багатозначні слова, наприклад, корінь (мовознавчий, біологічний, медичний, математичний термін); криза (медичний, економічний, політичний термін) та ін.

Так, в офіційно-діловому стилі контекст звичайно дуже обмежує значення слова, тому однозначні слова характерні для цього стилю мови.

Пряме і переносне значення слова

Значення, з яким слово поширене в мові, визначається в конкретному словосполученні, сполученні слів чи реченні. Це значення може бути прямим (основним) і непрямим, переносним (вторинним).

Прямим вважається таке лексичне значення слова, яке безпосередньо пов'язане з відображенням предметів і явищ об'єктивної дійсності і сприймається як нейтральне, незалежне від зв'язку з іншими словами, тобто воно зберігає своє значення в контексті і поза контекстом.

Непряме, або переносне значення виникає у тому випадку, коли переноситься назва з одного явища дійсності на інше на основі спільності ознак. Переносне значення слів завжди пов'язане з прямим значенням. На основі переносного значення виникає метафора - перенесення значень одних предметів на інші, наприклад, "вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою..." (Т.Г. Шевченко); метонімія - перенесення назви з одного предмета на інший на підставі суміжності, наприклад, грав Лисенка; синекдоха - вживання назви частини предмета у значенні його цілого, наприклад, "На подвір'ї зібралась вся школа".

Слова і словосполучення, вжиті у переносному значенні з метою створення образу, називаються тропами.

У офіційно-діловому стилі слова у переносному значенні, тобто тропи, як правило, не вживаються, проте інколи (дипломатичні документи, комюніке, святкові накази) вони можуть використовуватися час від часу.