80. Державний борг та його структура.

Боргові зобов'язання держави та органів місцевого самоврядування врегульовані Бюджетним кодексом. У ст. 2 подано визначення державного боргу.

Державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) — загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору. У Бюджетному кодексі визначено також граничний обсяг боргу.

Розрізняють поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній борги. Поточний борг – це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році разом з належними до сплати в цей період % з усіх випущених на даний момент позик. Капітальний борг – це загальна сума заборгованості і %, що мають бути виплачені за позиками. Внутрішній борг – це заборгованість кредиторам всередині даної держави, а зовнішній борг – заборгованість кредиторам за межами даної країни.

Стр-ра держ. зовн. боргу Укр. така:

- заборгованість за позиками міжнар. орг-ій ек-го розвитку - 45%;

- заборгованість за позиками іноз. комерц. банків – 1,5%;

- заборгованість за позиками органів правління іноз. держав – 30%;

- ін. заборгованість – 23,5%.

81. Управління державним боргом та його способи: конверсія, консолідація, уніфікація, обмін облігацій за регресивним співвідношенням, відстрочення погашення, анулювання.

Управління державним боргом — комплекс заходів, що здійснюються державою в особі уповноважених органів щодо визначення обсягів та умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, а також забезпечення платоспроможності держави.

Уніфікація позик – об’єднання декількох раніше випущених позик. При цьому облігації та сертифікати раніше випущених позик обмінюються на облігації та сертифікати нової позики.

Конверсія – одностороння зміна дохідності позики, коли держава заявляє про зниження для кредиторів дохідності з позик, отриманих державою.

Консолідація – зміна умов обертання позик в частині терміну їх погашення, тобто рішення про перенесення дати виплати за зобов’язаннями на пізніший термін.

Обмін облігацій за регресивним співвідношенням – кілька раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї нової облігації.

Відстрочення погашення позик проводиться, коли випуск нових позик використовується на обслуговування раніше випущених позик.

Анулювання боргу – відмова держави від усіх забов’язань щодо раніше випущених позик. Може бути зумовлене фінансовою неспроможністю держави або політичними мотивами.

82. Фінансовий апарат міністерств і відомств, завдання та функції в управлінні бюджетними коштами.

Державний фінансовий апарат – це державні органи, що здійснюють управління державними фінансами. До його складу входять органи державного управління всіх рівнів, які вирішують питання мобілізації, розподілу та використання державних фінансових ресурсів.

До складу входять:Міністерство фінансів України; Державна податкова служба; Державне казначейство України; Головна контрольно-ревізійна служба; Рахункова палата Верховної Ради України; Фонд державного майна України; Антимонопольний комітет України; Митна служба України; Національний банк України; Правління державних цільових фондів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України.

Рахункова палата – це орган фінансового контролю за використанням бюджетних коштів. Основними задачами Р.П. є здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням державних коштів, включаючи ресурси загальнодержавних цільових фондів за обсягами, структурою та їх призначенням

ДПА: забезпечувати дотримання податкового законодавства, вести облік усіх платників податків та здійснювати контроль за виплатою податків, зборів, обов'язкових відрахувань, перевіряти правильність обчислення податків та своєчасність їх виплати, вести реєстр платників податків, надавати роз'яснення з питань оподаткування

Державна контрольно-ревізійна служба: здійснення контролю за використанням державних коштів і матеріальних цінностей. Вона виконує також аналіз дотримання вимог законодавства в проведенні обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, бюджетних установах, підприємствах та організаціях, які одержують кошти з бюджетів усіх рівнів.

Основними функціями фінансових управлінь обласних адміністрацій є:

1) визначення порядку і строків подання обласними управліннями та відділами, виконкомами міських і районних рад матеріалів для підготовлення проекту обласного бюджету і прогнозних розрахунків для визначення частини загальнодержавних податків, зборів і платежів, які підлягають зарахуванню до бюджетів міст і районів області;

2) проведення перевірки правильності складання і затвердження кошторисів бюджетних установ;

3) внесення пропозицій до обласної ради про встановлення на території області додаткових податків і зборів;

4) здійснення контролю за повним і своєчасним перерахуванням установами банків коштів до державного бюджету, за цільовим використанням коштів, отриманих з бюджету вищого рівня;

5) розроблення порядку надання з обласного бюджету субвенцій, дотацій і субсидій бюджетам міст і районів;

в) складання і затвердження річного і щомісячного розпису доходів і видатків обласного бюджету, забезпечення його виконання;

7) розгляд бухгалтерських звітів і балансів обласних відділів та управлінь міст і районів обласного підпорядкування;

8) підготовлення звітності про виконання бюджету області;

9) участь у роботі комісій з приватизації державної власності і здійснення контролю за зарахуванням коштів від приватизації державного майна до бюджету;

10) здійснення контролю за станом роботи у міських і районних фінансових відділах зі складання і виконання бюджету, контрольно-економічної роботи з інших питань, які належать до компетенції фінансових органів.