2.3. Аналіз якості продукції на підприємстві

Для того, щоб проаналізувати рівень якості продукції на підприємстві, насамперед потрібно визначити такі показники :

• Частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їхньому обсязі. Цей коефіцієнт дорівнює 0,65 (65%) від загального обсягу випущеної продукції. Такий великої коефіцієнт 65% як для такого показника можна пояснити через те, що підприємство зосереджує свою увагу на іноземний ринок, тобто закордонних замовників, які постійно вимагають якісну і покращену продукцію.

• Коефіцієнт оновлення асортименту. Це більш спеціалізований показник ніж попередній. Він дорівнює 0,8 (80%).

• Частка продукції, на яку одержано сертифікати якості. Цей показник дорівнює 100%. Тобто вся продукція пройшла сертифікацію.

• Частка продукції для експорту в загальному її обсягу на підприємстві. Це частка становить 35% від загального обсягу виробленої продукції. Тобто більшу частину продукції підприємство виробляє для своєї держави.

• Частка виробничого браку (бракованих виробів) становить 0,002 (0,2%). Будь-яке виробництво - це складний технологічний процес з багатьма операціями, які безпосередньо пов’язані між собою і утворюють виробничу систему. Тому уникнути такого явища як брак не просто важко, але й неможливо. Так можна підкреслити , що частка виробничого браку яка дорівнює 0,2% просто як крапля в морі, тобто майже непомітна від загального обсягу виробництва.

• Відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами дорівнює 0,5% від загального обсягу виробництва.

Безпосередній контроль за якістю ведеться в самих виробничих цехах підприємства.

На заводах підприємства основною сировиною для виробництва цукру-піску є цукрові буряки.

При високій якості сировини в харчовій промисловості, тобто на кінцевій стадії технологічного ланцюга "виробництво – перероблення", знижуються її витрати на одиницю продукції, підвищується її якість, зменшується трудомісткість виробів і витрати енергетичних ресурсів, зменшуються витрати на перевезення.

Удосконалення методів зберігання і переробки сировини на базі використання нової техніки, прогресивної технології і на основі удосконалення організації виробництва – один з основних напрямків ефективного використання сировини.

Запаси сировинних ресурсів країни не безмежні. Тому забезпечення народного господарства необхідною кількістю сировинних, матеріальних і паливо - енергетичних ресурсів здійснюється не тільки шляхом систематичного росту обсягів їх добування і виробництва, але й шляхом більш економного їх використання в процесі виробничого споживання.

Особливу увагу потрібно приділяти питанням комплексного використання сировини і утилізації відходів, а також агропромисловій інтеграції (утворення обєднань різного типу), що сприяє повному використанню трудових і матеріальних ресурсів.

Під час транспортування і розвантажувальних робіт якість сировини помітно погіршується, а отже погіршуються якісні показники буряка.

Від кількості і якості цукросировини в значній мірі залежить виробництво цукру і його економічна ефективність.

Важливими напрямками зменшення витрат сировини є:

- впровадження прогресивної маловідходної технології переробки цукрових буряків;

- визначення оптимальних строків заготівлі, зберігання та переробки цукрових буряків;

- скорочення втрат цукру в бурякові при зберіганні, транспортуванні і переробці;

- комплексна переробка сировини;

- збільшення виходу продукції за рахунок чіткого дотримання технології виробництва.

Детальніше характеристику заходів для підвищення виробництва цукру на ТОВ «Астарта – Київ» розглянемо у розділі ІІІ.

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ