56

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

кафедра прикладної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Економіка підприємства»

на тему:

«ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ»

Виконала: Кірпічонок Д. І.

Науковий керівник: Заїнчковський А. О.

Група: ЕіМ IІІ-4

Київ 2014

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..........3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

1.1. Сутність та зміст якості продукції……………………………………….6

1.2.Класифікація показників якості продукції……………………….……….10

1.3. Методи визначення та оцінки якості продукції…………….…………..13

Висновки до розділу 1…………………………………………………………..

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТОВ «АСТАРТА-КИЇВ»

2.1.Загальна характеристика холдингу «Астарта-Київ»……………………..22

2.2.Аналіз господарської та фінансово-економічної діяльності підприємства……………………………………………………………...…………26

2.3.Аналіз якості продукції на ТОВ «Астарта – Київ»…………………...….37

Висновки до розділу 2…………………………………………………………..

РОЗДІЛ ІІІ.ШЛЯХИ ТА НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1.Напрямки покращення і удосконалення якості продукції……………....40

3.2.Дослідження різноманітних методів підвищення якості та можливості

їх застосування на виробництві…………………………………………….....44

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….51

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….53

ДОДАТКИ

ВСТУП

Тема курсової роботи «Шляхи підвищення якості продукції на підприємстві» та є актуальною для ринкової економіки України на сучасному етапі.

В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, усіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості.

Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.

Значну роль в підвищенні якості продукції відіграють стандарти, які є організаційно-технічною основою систем якості. На перших порах мала місце практика внесення в контракти вимог до систем якості, що доповнювали вимоги до продукції, а також до перевірки систем якості на підприємстві у виробника.

Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств і потребує детального обговорення.

Від її вирішення в значній мірі залежить успіх і ефективність національної економіки. При цьому необхідно враховувати те, що підвищення якості продукції – задача довгострокова і безперервна.

Над вирішенням цього питання працювали такі видатні українські та зарубіжні вчені: Ю.П. Адлер, В.Л. Шпер, Н.В. Козак, О.Й. Запунний, О.Д. Запунний, Л.В. Шейн, І.В. Полуда, С.М. Савченко, В.Д. Немцов, С.К. Фомічев, Н.І. Скрябіна, А.А. Старостіна, У.Е. Демінг, К. Ісікава, Е. Кондо .

Предметом курсової роботи є дослідження якості продукції та шляхи її підвищення.

Об’єкт – агропромисловий холдинг «Астарта-Київ», один із найбільших виробників цукру та супутніх продуктів, центральний офіс якого знаходиться в м. Київ за адресою ез . Почайнинська, 38/44.

Метою курсової роботи є аналіз уже існуючих шляхів покращення виробництва і пошук та впровадження новаторських і прогресивних ідей, щодо вибраної теми.

Завданням даної роботи є:

1. охарактеризувати економічну суть якості, стандартизацію продукції, системи управління та шляхи підвищення якості;

2. проаналізувати виробничу діяльність підприємства та зробити фінансово-господарський аналіз діяльності підприємства;

3. проаналізувати систему управління якістю на ТОВ «Астарта – Київ»;

4. розробити проект заходів підвищення рівня якості продукції на підприємстві.

Структура та обсяг курсової роботи. Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків і становить 57 сторінок. Вона містить 13 таблиць і 2 рисунки.

Розділ і теоретичні засади якості продукції

1.1.Економічний зміст якості продукції

Якість продукції є одним із важливіших факторів успішної діяльності виробництва (організації). Нині в усьому світі значно підвищення вимог супроводжується необхідністю постійного підвищення якості, без чого не можливо досягнення і підтримання ефективної економічної діяльності.

Якість-сукупність властивостей і характеристик продукції, які придають продукції здатність задовольняти обумовлені або передбачені потреби людства.

Потреби звичайно виражаються у властивостях і кількісних характеристиках цих властивостей. Потреби можуть включати такі аспекти, як функціональна придатність, безпечність, експлуатаційна готовність, надійність, ремонтопридатність, економічні фактори і захист оточуючого середовища.

Термін “якість” практично самостійно не вживається. Замість нього використовують такі:

1. відносна якість, коли продукція класифікується в залежності від їх ступеня пере важності або засобу порівняння;

2. рівень якості і міра якості, коли точна технічна оцінка визначається кількісно.

У деяких довідкових джерелах якість пояснюється як придатність до експлуатації, відповідність призначенню, задоволення потреб споживача, або як відповідність вимогам.

На якість продукції впливають такі взаємозалежні види діяльності, як проектування, виготовлення або як процес обслуговування або ремонту.

Вся промислова продукція з метою оцінки її рівня якості поділена на два класи: та, що витрачається при використанні, і та, що витрачає (спрацьовує) свій ресурс.

У першому класі продукції виділяють три групи: сировина і природне паливо; матеріали і продукти; спрацьовуючи вироби.

Другий клас продукції ділиться на групи: не ремонтні вироби; ремонтні вироби.

До першої відносяться сировина і різні види природного палива, наприклад, рідке, тверде і газоподібне, природні будівельні матеріали та 6ез.

До другої групи входять матеріали та продукти, наприклад, штучне паливо, мастила, матеріали будівельної індустрії, лісоматеріали, електро- і радіотехнічні матеріали тощо.

До третьої групи відносяться такі матеріали, як рідке паливо в бочках, балони з газом, дріт і кабелі в котушках.

До четвертої групи входять не ремонтні вироби, наприклад, резистори, конденсатори, болти, гайки, підшипники, шестерні та 6ез.

П’яту групу складають ремонтні вироби, наприклад, технологічне обладнання різних галузей промисловості, автоматичні лінії і автоматизовані комплекси, дорожньо-будівельні, транспортні машини, вимірювані прилади, засоби автоматизації і систем управління, радіоелектронні і електронні прилади тощо.

Продукція першого класу витрачається за призначенням у процесі використання (експлуатації).

При використанні продукції другого класу за призначенням відбуваються витрати її ресурсу. При цьому продукція використовується до технічного або морального спрацювання.

Якість промислової продукції знаходиться у центрі уваги керівників підприємств, міністерств і відомств, вчених. Якість характеризується перш за все сукупністю властивостей виробу, а також ступенем відповідності своєму призначенню. Якість залежить від розвитку науки, техніки та технології, виробничої і громадської організації праці, кваліфікації робітників та ряду інших факторів. Продукція має безліч властивостей, які можуть виявлятися при її виготовленні і експлуатації, тобто при розробці, виготовленні, випробуванні, зберіганні, транспортуванні, технічному обслуговуванні, ремонті і використанні.

Термін експлуатація застосовується до такої продукції, яка протягом використання витрачає свій ресурс.

Властивості продукції умовно поділяють на прості та складні. Прикладом складної властивості є надійність виробу, зумовлена відносно простими його властивостями – безвідказністю, довговічністю, ремонтопридатністю і збереженням.

Інколи поділ властивостей продукції на технічні, економічні та інші може виявитися неправомірним (неоднозначним), бо одна і та ж властивість продукції при використанні з різною метою в різних випадках може бути охарактеризована і технічними і економічними показниками. Наприклад, ремонтопридатність можна охарактеризувати ймовірністю виконання ремонту в заданий час (технічний показник) або середньою вартістю ремонту (економічний показник).

Якість продукції залежить від якості складових її виробу і матеріалів, з яких вона зроблена. Якщо продукція складається з виробів машинобудування, то до властивостей, що визначають її якість, відносяться властивості окремих виробів, а ще такі властивості сукупності виробів, як однорідність, взаємозамінність та ез.

Кожний промисловий виріб проходить дві стадії: процес створення, тобто виробництво, і процес експлуатації, тобто споживання.

Промисловий виріб створюється з природних матеріалів або матеріалів, які пройшли попередню обробку. Тому природні властивості матеріалів – фізичні, хімічні та ез. – входять до складу їх характеристик. Та природні матеріали набувають нових корисних властивостей і якості, коли їх оживить праця людини. Людина в процесі виробництва може діяти лише так, як діє лише сама природа, тобто може змінювати лише форму речей.

Від того, наскільки успішно виріб виконує свою функцію, відповідну оцінку одержують і його експлуатаційні або “споживчі” якості.

Життя виробів у процесі створення, функціонування і старіння проходить у вигляді безперервної 8ез серти їх властивостей і якості. Вироби старіють не тільки фізично, але й морально. На наших очах зручна і красива машина стає і незручною і некрасивою лише тому, що на зміну їй приходить нові більш удосконалені вироби – верстати, автомобілі, екскаватори тощо. Критерії якості, як і змінні потреби людей відносні. Вони залежать не тільки від фізичної “предметності” самого виробу, але й від умов, в яких знаходиться виріб. Тому немає і не може бути раз і назавжди встановлених критеріїв корисності, технічного вдосконалення, зручності і краси.

Практика експлуатації виявляє справжню доцільність виробу, визначає, якою мірою даний виріб задовольняє потреби суспільства та людини і орієнтує виробництво на розробку нових, більш удосконалених, необхідних суспільству виробів.

Якість пізнається в порівнянні. Вона відносна. Єдиний у своєму роді виріб неможливо оцінити, поки не з’являться аналогічні зразки або не зародяться ідеї, проекти та 8ез., що відповідають новим потребам і технічним можливостям. Щоб оцінити якість окремого виробу, необхідно перш за все зібрати дані про вироби-аналоги (вітчизняні та зарубіжні), вибрати серед цих виробів декілька зразків (виробів-еталонів), найбільш типових для різних якісних рівнів, і оцінити кожний виріб-еталон у одиницях як фізичних величин, так і у відносних.

Система якості – сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, яка забезпечує здійснення загального керівництва якістю.

Діючи на виробничих об єднаннях і промислових підприємствах комплексні системи управління якістю продукції не враховують важливих етапів петлі якості, що передбачені стандартами.

Міжнародні стандарти встановили 11 стадій життєвого циклу виробу. Це потребує зміни структури управління якістю продукції і включення до неї етапів маркетингу, матеріально-технічного забезпечення, упакування, збереження, транспортування, утилізації продукції тощо.

Петля якості (спіраль якості) – схематична модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції або послуг на різних стадіях – від визначення потреб до оцінки їх задоволення.

Система якості функціонує одночасно з усіма іншими видами людської діяльності, які впливають на якість продукції або послуг, і взаємодіє з ними. Її вплив поширюється від первинного визначення виробу або послуг і до кінцевого задоволення вимог та потреб споживач. Ці етапи та види діяльності включають:

1. маркетинг, пошуки та вивчення ринку;

2. проектування і (або) розробку технічних вимог, виготовлення продукції;

3. матеріально-технічне забезпечення;

4. підготовку і розробку виробничих процесів;

5. виробництво;

6. контроль, проведення випробувань і обстежень;

7. упакування та зберігання;

8. реалізацію та розподіл продукції;

9. монтаж і експлуатацію;

10. технічні допомогу та обслуговування;

11. утилізацію після використання.