
- •5. Валеологічні принципи організації уроку.
- •2. Санітарно-гігієнічні умови:
- •1. Предмет, задачі, методи дослідження методики викладання валеології.
- •8. Методи навчання валеології в школі.
- •14. Валеологічні основи вагітності.
- •30. Кількісна оцінка фізичного здоров’я: сучасні підходи. Функціональні проби в оцінці рівня фізичної працездатності.
- •29. Вплив на організм людини хімічних забруднювачів навколишнього середовища. Понятття про ендоекологічну хворобу, її профілактика.
- •28. Радіаційне забруднення навколишнього середовища, вплив радіації на організм людини. Радіозахисне харчування на територіях з високим рівнем радіації.
- •15. Сон, його значення для здоров’я людини.
- •24. Сутність фітопрофілактики, її значення у зміцненні здоров'я людини
- •1. Рослини у свіжому сирому вигляді.
- •2. Висушені подрібнені або у вигляді сухого порошку.
5. Валеологічні принципи організації уроку.
У педагогічному добутку В. О. Сухомлинського можна знайти висловлювання про те, що за незадовільного стану здоров’я школярів неможливо досягти високого рівня навченості, найбільш грунтовного засвоєння знань. Навчання – важка, повсякденна, копітка праця, що стає непосильною для дітей зі слабким здоров’ям. Це положення було покладено в основу діяльності педколективу нашої школи, як такої, що з 1999 р. увійшла до міської мережі шкіл зміцнення здоров’я. Був запроваджений валеологічний режим у всі компоненти навчально-виховного процесу. Перш ніж займатися інтелектуальним розвитком школяра, слід створити для цього здорову атмосферу. Ці умови можна поділити на дві групи: психологічні та санітарно-гігієнічні.
Психологічні умови:
1. Навчальний процес має відбуватися на достатньо високому рівні складності, що відповідає віку та індивідуальності. Слід уникати надмірного навчального вантаження, але й не менш шкідливе недостатнє навантаження у навчанні, оскільки воно призводить до недостатнього розвитку діяльності головного мозку, до обмеження мислення.
2. Слід ураховувати зміни працездатності учнів під час уроку. І – період входження в атмосферу роботи (5-10 хв.). ІІ – стійкий робочий стан (15-20 хв.). ІІІ – втома.
3. Слід змінювати види діяльності та правильно дозувати.
4. Неодноразово повторюйте головні моменти матеріалу, що вивчається, враховуючи кризи уваги.
5. Урізноманітнюйте зміст уроку ілюстрацією наочних посібників. Пам’ятайте, що людина запам’ятовує 10% від того, що чує, 50% від того, що бачить, і 90% від того, що робить власноруч.
6. Застосовуйте етичний заряд.
7. Раціонально використовуйте робочий час на уроці.
8. Інтенсифікуйте діяльність усіх учнів.
9. Дитяче «хотіння» та «хотіння» вчителя мають збігатися, інакше виникає конфліктна ситуація. Моменти збігу намірів дорослого та дитини – основа розвитку інтелекту школяра.
10. Велике значення має мова вчителя. Найкращою для засвоєння є мова зі швидкістю 50 біт/с, тобто 150 слів/хв.
2. Санітарно-гігієнічні умови:
1. Чистота кабінету.
2. Повітряний режим. Оптимальними для інтенсивної розумової діяльності учня є: температура 17-21 С; вологість 30-60%; аерація.
3. Світловий режим (освітлення 10-15 Вт/м2 площі є оптимальним).
4. Правильне використання ТСО: найбільш доцільно використовувати ТСО на уроках, коли почалася втома; не слід використовувати аудіовізуальні засоби на початку та наприкінці уроку; після уроків, на яких застосовується ТСОЛ, не рекомендується проводити заняття з тривалим навантаженням на зоровий аналізатор; дотримуйтесь вимог щодо тривалості використання на уроках ТСО (у хвилинах).
5. Правильна робоча поза учня.
6. Шумовий фон.
7. Дотримання правил гігієни зору: розташування книги в нахиленому стані; розташування зошита або книги на відстані 30-35 см; відповідність книги, підручників віку учнів за розміром шрифту, поверхні та ступеня просвічування паперу.
8. Дотримання тривалості занять.
9. Застосування ароматерапії: чебрець звичайний, чайне дерево. Розмарин лікарський, меліса лікарська, імбир лікарський, базилік звичайний.