4.Туризм – нетрадиційна форма

відпочинку та оздоровлення

Формування, зміцнення та відновлення здоров'я підростаючого покоління, збереження майбутнього нації - одне з основних завдань держави. Особливо актуальним воно є щодо дітей дошкільного віку, оскільки негативний екологічний вплив навколишнього середовища, неефективність системи охорони здоров'я призвели до погіршення здоров'я людей від самого народження. Сьогодні як ніколи гостро стоїть проблема оздоровлення дітей, створення умов для повноцінного, всебічного розвитку особистості. Сприяти розв'язанню цієї проблеми на рівні дошкільних навчальних закладів може раціональна організація системи фізичного виховання, у тому числі використання дитячого туризму.

Туризм як нетрадиційна форма відпочинку та оздоровлення, формування життєвої компетентності набув сьогодні великого поширення. За твердженням учених, кожна людина для підтримки свого здоров'я має бувати на природі мінімум 200 годин, тобто 36 днів на рік.

У походах та переходах, як правило, комплексно реалізуються екологічні, краєзнавчі, тренувальні, оздоровчі та власне туристичні завдання. Для тренування зорової пам'яті проводяться ігри на запам'ятовування дорожніх орієнтирів, об'єктів, наприклад «Хто побачить більше прикмет»; для орієнтування на місцевості - вправи «Розвідка», «Знайди по слідах» тощо. У кінцевому пункті під час відпочинку дітям пропонують виконати різноманітні фізичні вправи на спритність, рівновагу, біг, різні види ходьби тощо.

Завдання оздоровлення в туристичних походах розв'язуються через правильну побудову розпорядку дня, раціонально організоване проходження маршруту з дотриманням оптимального чергування фізичних навантажень та активного відпочинку, доцільне використання впливу природних чинників на всі системи організму, дотримання правил особистої та громадської гігієни.

Дитячий туризм дає змогу не тільки коригувати розвиток рухової сфери дошкільнят, а й формувати їхні особистісні якості, зокрема сприяє формуванню здатності прогнозувати результати власної діяльності та поведінки, створює умови для розвитку прагнення пізнати навколишній світ, самих себе, свої можливості. Таким чином, туризм як форма роботи складається з трьох важливих аспектів: оздоровчого, виховного й пізнавального.

Існують і добре себе зарекомендували такі форми і види туристичної діяльності, як переходи, прогулянки-походи, екскурсії, цільові прогулянки, походи вихідного дня разом з батьками тощо, під час яких діти ознайомлюються з правилами поведінки у природі, на маршруті, набувають початкових навичок орієнтування на місцевості, опановують основні елементи техніки туризму, освоюють основи типографії (план, карта місцевості, вивчають умовні знаки на карті, складають план спортзали, групової кімнати, території дошкільного навчального закладу тощо, беруть участь в іграх-пошуках, де потрібне вміння читати і креслити плани та карти місцевості).

Програма походу, як правило, включає:

• виконання різноманітних завдань по дорозі;

• подолання смуги перешкод;

• розгортання та згортання біваку;

• театралізовані ігри, співи, хороводи;

• туристичний обід;

• відпочинок;

• різноманітні конкурси та змагання тощо.

Екскурсії та цільові прогулянки проводяться за такою тематикою:

• воєнно-історичною (покладання квітів до пам'ятників загиблим героям, відвідини ветеранів тощо);

• краєзнавчою (до краєзнавчого музею);

• природознавчою (сезонні екскурсі до парку, гаю, водойми);

• мистецькою (відвідання театру, концерту в «Школі мистецтв», участь у міських святкових заходах).

Відомо, що одноманітні тренування з будь-якого виду спорту призводять до швидкої фізичної і психічної втоми спортсменів. На відміну від спорту, туризм є однією з найбільш захопливих форм організації оздоровлення і фізичного виховання саме завдяки різноманітності походів, змагань, зльотів, позитивному емоційному сприйняттю природи на маршрутах. Спеціальні вправи, які включаються до спортивних розваг, допомагають відпрацьовувати технічні й тактичні прийоми, розвивати необхідні фізичні якості в невимушеній обстановці. Тематика розваг може бути різною: «Посвята в туристи», «Туристська ігротека», «Ми зібралися в похід», «Робінзонада», «Ключ старого лісу», «У гості до лісовичка», «За здоров ям з рюкзаком» тощо.

Організація та проведення туристичних походів і свят повинні проходити у два етапи.

Етап 1 (підготовчий) - з дітьми проводять попередні бесіди, тематичні заняття на екологічну та краєзнавчу тематику. Вихователі та інструктор з фізичного виховання розробляють маршрути для кожної групи, визначають місця зупинок для спостережень за об'єктами природи. Дорослі разом з дітьми виготовляють маршрутні стрічки та набори карток до них із зображенням різноманітних об'єктів спостережень. Готуючись до свята, діти вдома готують малюнки про те, що можна робити на природі, а що – заборонено.

Етап 2 (основний) - організація і проведення свята з участю казкових персонажів, з використанням ігрових атрибутів. Наприклад, на галявині, де проходитиме свято, діти доповідають про прибуття і здають маршрутні стрічки головному судді, потім розміщуються та облаштовують бівак.

До організації та проведення туристичних походів і свят можна залучати батьків, фахівців Станції юних туристів тощо.

Дитячий туризм - не лише надійний засіб фізичного розвитку й оздоровлення дошкільнят, а й у поєднанні з краєзнавством - чудова можливість для закріплення знань про історію та природні особливості місцевості, проведення природоохоронної роботи. Саме цьому до попередньої підготовки дітей бажано включати розробку екологічних проектів: «Червона книга мікрорайону», «Зелений патруль», «Книга скарг природи», які допомагають їм установлювати причинно-наслідкові зв'язки, тобто передбачати вплив дій людини на стан довкілля. Дітей вчать також орієнтуватися на місцевості за компасом та іншими ознаками. Для вдосконалення навичок орієнтування, розвитку спостережливості, витривалості, ініціативності доцільно проводити ігри «Компас», «Визначити відстань», «За картою, слідами та прикметами», «Невідомим маршрутом» тощо.

Необхідні в туристичному поході вміння й навички установки біваку, складання рюкзака, розкладання багаття, пересування на місцевості, подолання перешкод, надання першої медичної допомоги діти набувають в іграх: «Смуга перешкод», «Підготовка до походу», «Вудка», «Естафета зі стрибками в довжину», «З купини на купину», «Транспортування потерпілого», «Знавці медицини», «Кільцева туристська естафета» тощо. На заняттях гуртка, який організовується у другу половину дня, діти також навчаються в'язати вузли, дізнаються про правила страховки та самостраховки, особливості лікарських рослин та їх використання.

Сезонні міні-турпоходи проводяться чотири рази на рік. Підготовка до них триває протягом усього навчального року. У день походу діти долають певний маршрут, виходячи в кінцевий пункт, де відбувається туристичне свято. По закінченні конкурсів і змагань підбиваються підсумки, дітям вручаються медалі «Друг природи». При цьому обов’язково враховуються не тільки туристичні навички та знання про природу, а й уміння поводитися на природі, спілкуватися між собою, з дорослими.

Отже, туристично-краєзнавча діяльність у дошкільних навчальних закладах - не тільки цікава форма організації дозвілля дітей, а й ефективний засіб розв'язання фізкультурно-оздоровчих, природоохоронних, пізнавальних та екологічних завдань виховання.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Яка основна мета туризму як нетрадиційної форми відпочинку дітей дошкільного віку.

2. Які завдання вирішуються під час туристичних походів.

3. Охарактеризуйте специфіку організації та проведення туристичних походів.

4. Що включається до програми походу.

5. За якою тематикою проводяться походи, екскурсії та цільові прогулянки.

6. Якими уміннями і навичками повинні володіти діти під час туристичного походу.