Міністерство освіти і науки України

Національний лісотехнічний університет України

Кафедра технології виробів з деревини

С.А. ГРИЦАК

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни:

”Технологія м’яких меблевих виробів”

Частина 4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ПІДГОТОВКА НАСТИЛОВИХ, УВЯЗУВАЛЬНИХ ТА ПРОШИВНИХ МАТЕРІАЛІВ

Львів-2006

Розглянуто i рекомендовано для використання в навчальному процесі на засіданні Ради технологічного факультету НЛТУУ

(протокол № ______ від "_____"___________________ 2006 р.)

АВТОР: к.т.н., доцент С. А. Грицак

РЕЦЕНЗЕНТИ: к.т.н., доцент І.Г. Войтович (НЛТУУ)

ЗМІСТ

1. Натуральні настилові матеріали

2. Синтетичні настилові матеріали

3. Рулонні настилові матеріали

4. Ув’язувальні та прошивні матеріали

5. Підготовка настилових матеріалів тваринного походження

6. Підготовка настилових матеріалів рослинного походження

7. Виробництво і підготовка гумованих настилових матеріалів

8. Підготовка синтетичних настилових матеріалів

9. Підготовка стрічок, увязувальних та прошивних матеріалів

10. Нормування витрати настилових матеріалів

1. Натуральні настилові матеріали

У технології виробництва меблів настилові матеріали як самостійно, так і з пружинами і пружинними блоками беруть участь у формуванні м'якого елемента виробу, визначають його пружність, м'якість і якість виробу в цілому. Відомо чотири групи настилових матеріалів: тваринного і рослинного походження, гумовані і синтетичні.

Настилові матеріали тваринного походження.

До цієї групи матеріалів відносяться волосся, вовна, щетина, пташині пера і пух.

Кращим з цих матеріалів є волосся, що має високу пружність і хвилястість, Волосся може використовуватися як настиловий матеріал самостійно і у сполученні з іншими матеріалами - вовною, щетиною, рослинним волокном.

Волосся, особливо кінське, є високоякісним матеріалом: воно дуже міцне, вологостійке, пружне, не збивається в клубки, добре піддається формуванню і провітрюванню. Для поліпшення пружних якостей волосся гумують, тобто просочують латексом.

Вовна по своїй будові близька до волосся, але відрізняється від нього більшою хвилястістю, тому є більш цінною. Застосовується в суміші з волоссям.

Щетина відрізняється більшою пружністю, еластичністю і міцністю. Частіше щетина вживається в суміші з волоссям, вовною і рослинними волокнами. Як настиловий матеріал вона використовується для виготовлення і формування бортів високоякісних меблів.

Пух і перо мають високу пружність, малу теплопровідність і м'якість. Застосовуються для набивання подушок, перинок, наматрацників і напірників.

Настилові матеріали тваринного походження поступилися місцем пластовим настиловим матеріалам рослинного походження і синтетичним.

Настилові матеріали рослинного походження.

До цієї групи відносяться рослинні волокна морських трав, рослин рогозових, осокових, пальмових, капкових, злакових і деревних.

Настилові матеріали рослинного походження одержують із стебел (льону, коноплі, джуту), листя (маніли, сизалю) чи плодів (капок, кокос). Основою будови рослин є рослинна клітина - волокно.

Клітини рослин, використовуваних для виробництва настилових матеріалів, складаються в основному з целюлози. Звичайно целюлоза волокон, що утворюють рослину чи її частину, зв'язана клейкими чи крихкими речовинами. Перше місце серед них у рослинних волокнах займають лігнін і пектин.

Лігнін легко розкладається під час обробки рослин і під впливом лугів. Пектин розкладається в слабких розчинах лугів і кислот.

Методи облагороджування рослинної сировина зводяться до звільнення целюлозних волокон від речовин, що обумовлюють крихкість таких волокон.

Морські і річкові трави містять мало крихких речовин і не вимагають спеціальної обробки для їхнього видалення.

Морська трава виростає у водах Північного і Балтійського морів. Повний цикл розвитку трави проходить протягом двох років. Довжина стебла її коливається від 60 до 150 см, а листів від 50 до 150 см при ширині від 2 до 9 мм.

Викинуту на берег траву промивають у річковій воді для видалення солі, сушать і упаковують у тюки. Перед застосуванням тюки розпаковують і пропускають траву через щипальну машину. Після розпушування вона стає пишною і пухнастою.

Філоспадикс менш пружний ніж морська трава, але краще перетирається. Листи філоспадикса мають більш задерев'янілу тканину, ніж листя морської трави. Довжина їх досягає 1,5...2 м при ширині 3 мм і товщині 0,5 мм. Виростає філоспадикс у водах Тихого океану.

Рогоза росте в місцях з підвищеною вологістю і високим рівнем підгрунтових вод. Найпоширенішими видами є рогоза вузьколиста і рогоза широколиста. Довге і вузьке листя рогози досягає 3 м довжини і використовується як сировина для настилового матеріалу.

Після збирання рогози листя висушують до вологості 15%, сортують по товщині і довжині, варять у казанах з 1 % розчином їдкого натру при температурі 100°С протягом 4 год., промивають у пральних машинах при температурі 50°С; полощуть у холодній воді для видалення лугу; емульгують у розчині мильно-гасової емульсії протягом 1 год. при температурі розчину 30...35°С; потім волокно відтискають на центрифузі до вологості 70 % і сушать до повітряно сухого стану.

Осокові. Значна частина осок придатна для виробництва настилових матеріалів. До них відносяться: двотичинкова, гостровидна, пушисто-плодова, водяна, метельчата, берегова й ін. Довжина листка осоки доходить до 1 м і ширина до 23 мм. Найбільш придатною для використання в якості настилового матеріалу для м'яких меблів є болотна довголиста осока. За своїми фізико-механічними показниками і перетираємості осокові поступаються рогозовим.

Пальмове волокно одержують при обробці листя карликової пальми, що виростає в Африці. Листки скручують у джгути, звивають і сушать, після чого гнучкі й еластичні волокна піддають вторинній обробці. Пальмове волокно має велику пружність і значну міцність, особливо до стирання.

Мексиканське волокно - гарний настиловий матеріал, одержуваний з юки, алое і деяких видів агави, що виростають у Мексиці. Найбільш широке застосування одержали фібер і сизаль, що можуть застосовуватися як настиловий матеріал у чистому виді чи в суміші з іншими настиловими матеріалами.

Капок - подібне на шерсть волокно, одержуване з плодів капкового дерева, що виростає в Африці, Індії й Індонезії; являє собою коротке, вологостійке з малою об'ємною вагою волокно жовтуватого кольору. Є рослини з волокнами, близькими до капкових. До них належить бавовна. В якості настилового матеріалу волокно бавовни застосовують у виді вати, що являє собою пухку масу, утворену переплутаними між собою волокнами. Бавовняне волокно по ступені зрілості, вологості, величині розривного навантаження, хвилястості й іншим ознакам розділяють по сортах. Бавовняне волокно надходить на переробні підприємства в тюках, де його очищають від бур'янистих домішок, рихлять, чешуть і намотують на барабани у виді рулонів.

3лакові. Солому злакових - культурних чи дикоростучих можна обмежено застосовувати як настиловий матеріал при довжині стебла не менш 200 мм, З дикоростучих злаків найбільший інтерес представляє чий.

Чий - дерновидний, дикоростучий багаторічний злак з однолітніми, щорічно поновлюваними наземними пагонами. Значні зарості чия знаходяться в Казахстані, Киргизії, Західному і Східному Сибіру. Волокно чия добувають з листя і стебел, які мають велику пружність і твердість. Після спеціальної обробки стебел і листя чия виходить високоякісний волокнистий настиловий матеріал.

Житня солома пресована і кілька разів тріпана являє собою довгі і товсті волокна. Хімічно оброблене волокно соломи за фізико-механічними показниками нижче морської трави, пальмового волокна, волокна чия, тому застосування його як настилового матеріалу обмежено. В окремих не високоякісних видах м'яких меблів воно використовується для формування бортів і наповнення валиків.

Мочало виробляється з луб'яної частини кори липи. В даний час мочало як настиловий матеріал у виробництві м'яких меблів застосовується рідко.