3.2. Організація евакуації працівників

Виконуючи магістерську роботу було проаналізовано схему шляхів евакуації, які забезпечують якнайшвидше і найбезпечніше виведення людей з небезпечних зон. Проведення організованої евакуації з виробничих та інших приміщень і будівель, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечують шляхом складання плану евакуації з розробленням схеми евакуаційних шляхів та виходів. На підприємстві має бути встановлено порядок оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

Серед загальних вимог до евакуаційних шляхів та виходів необхідно відмітити, що ними можуть бути дверні отвори, якщо вони ведуть з приміщень:

• безпосередньо назовні;

• на сходовий майданчик з виходом назовні безпосередньо або через вестибюль;

• у прохід або коридор з безпосереднім виходом назовні або на сходовий майданчик;

• у сусідні приміщення того ж поверху, що не містять виробництв, які належать за вибухопожежною та пожежною небезпекою до категорій А, Б і В та мають безпосередній вихід назовні або на сходовий майданчик.

Для безпечної евакуації шляхи та виходи мають відповідати таким вимогам:

• евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, не захаращуватися та у разі потреби забезпечувати евакуацію всіх людей, які перебувають у приміщеннях;

• кількість та розміри евакуаційних виходів, їхні конструктивні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їхнє оздоблення повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм;

• у приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати не більше 50 осіб, а у разі перебування в ньому понад 50 осіб повинно бути щонайменше два виходи, які відповідають вимогам будівельних

норм;

• двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень) і замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

Висновки

В мікробіологічній лабораторії дотримані усі санітарно-гігієнічні вимоги, здійснені заходи запобігання пожежі при роботі з електро- та нагрівальними приладами, органічними розчинниками та кислотами, це створює необхідні умови праці. Тому, щоб звести до мінімуму ймовірність виникнення небезпечної ситуації, потрібно чітко дотримуватись правил безпеки при роботі в лабораторії, виконувати вимоги техніки експлуатації приладів і методики досліджень, нормативних вимог роботи з об’єктом дослідження.

Список використаної літератури

1. Алиев A.M. Справочник по гербицидам // М.: Россельхозиздат. – 1997. – 192 с.

2. Гудзь С.П., Гнатуш С.О., Білінська І.С. Мікробіологія: підручник: [для студ. вищ. навч. закл.] – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 360 с.

3. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К.: Каравела, 2000. – 320 с.

4. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша, 2000. – 246 с.

5. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельніков О.В. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 1999. – 348 с.

6. Методичні рекомендації щодо написання розділів «Охорона праці», « Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних (кваліфікаційних) роботах пов’язаних з лабораторно-експерементальними дослідженнями, Львів 2013, -24с.

7. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. В 2 томах – К.: Основа, 1997. Т.1 − 446 с., Т.2 – 448 с.

8. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. – К.: Основа, 1998. – 348 с.

9. Трахтенберг І. М., Коршун М. М., Чебанова О. В. Гігієна праці та виробнича санітарія. – К.: Основа, 1997. – 464 с.

10. Третяк О.І. Галаджун Я.В. Муць І.Р. Яремко З.М. Методичні рекомендації до виконання розділу “Безпека життєдіяльності та охорони праці” у дипломних роботах студентів біологічного факультету. – Львів: Видавн. Центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 56 с.