10. Види комісій у перестрахуванні.

Перестрахування — страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

У разі купівлі в перестраховика захисту (гарантії від збитків) страховик передає йому частину ризику, а також і частину премії. Але за організацію прийому ризику на страхування страховик має право на отримання комісійної винагороди, або комісії з премії. Отже, комісія — це узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладання договорів страхування. Існують такі види комісій:

• оригінальна комісія - відрахування з премії на користь цедента. Виплачується в перестраховувальній цесії. 

• перестраховувальна комісія - відрахування з премії на користь ретроцедента. Використовується при ретроцесії.

• брокерська комісія - відрахування з премії на користь брокера. Покриває витрати, пов’язані з розміщенням перестраховувального договору, і враховує прибуток по цьому розміщенню. 

Страховик (цедент) має також право на тантьєму — відрахування з прибутку перестраховика, який він може отримати за результатами проходження договору перестрахування. Тантьєма виплачується щороку із суми чистого прибутку, який отримує перестраховувальна компанія. Це форма заохочення перестраховиком перестрахувальника щодо наданої участі в договорі перестрахування, сумлінності та обачного ведення справи. 

11. Склад доходів страховика від страхової діяльності.

Доходи страховика можна поділити на три великі групи:

• доходи від страхової діяльності, тобто всі надходження на користь страховика, пов'язані з проведенням страхування і перестрахування;

• доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів);

• інші доходи, тобто ті, які не належать ні до страхових, ні до інвестиційних доходів, але часом з'являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності. 

Страхова компанія від проведення страхових операцій отримує такі доходи:

• зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії) за договорами страхування і перестраховування; 

• комісійні винагороди за перестрахування; 

• частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками; 

• повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів; 

• повернуті суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій. 

Зароблені страхові платежі визначаються шляхом збільшення суми надходжень страхових платежів протягом звітного періоду на суму незароблених страхових на початок звітного періоду і зменшення отриманого результату на суму незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду. До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових платежів, які були сплачені перестраховикам у звітному періоді за договорами перестраховування.

Якщо страхова компанія має договори перестрахування і виступає як прямий страховик (цедент), вона може одержувати від перестраховика доходи у вигляді комісійних винагород за передачу ризиків на перестрахування. Це плата за те, що цедент веде справи з клієнтом, укладає зі страхувальником страховий договір.

При настанні страхової події з об'єктом, що був перестрахований, прямий страховик у повному обсязі сплачує відшкодування, а перестраховик компенсує йому свою частину у відшкодуванні збитків у сумі згідно з перестраховою угодою. Це ще один вид доходів від страхової діяльності.

Іноді проведення деяких видів страхування потребує створення централізованих страхових резервних фондів, наприклад, МТСБУ. Якщо внески до зазначених фондів були зроблені, а потім страхова компанія вийшла зі складу МТСБУ, частина внесків має бути повернена. 

Під «технічними резервами, іншими, ніж резерв позароблених премій», розуміється резерв збитків. Про повернуті з цього резерву суми може йтися в разі, коли на підставі заяви страхувальника про страхову подію до резерву збитків була спрямована певна сума грошей з метою подальшого їх використання для компенсації збитків страхувальникові. А потім, у процесі з'ясування причин і обчислення точнішого розміру збитків, сума фактичної виплати виявилася дещо меншою, ніж та, що була попередньо зарезервована. Різниця між зарезервованою сумою і сумою, фактично сплаченою страхувальникові, і являтиме собою повернуті суми з резерву збитків та розглядатиметься як іще один вид доходів від страхової діяльності.