3. Зміст принципів добровільного страхування.

Добровільна форма страхування побудована на дотриманні наступних принципів:

1. Добровільне страхування діє через закон, і на добровільних засадах. Закон визначає ті, що підлягають добровільному страхуванню об'єкти і найбільш загальні умови страхування. Конкретні умови регулюються правилами страхування, які розробляються страховиком.

2. Добровільна участь в страхуванні повною мірою характерний тільки для страхувальників. Страховик не має права відмовлятися від страхування об'єкту, якщо волевиявлення страхувальника не суперечить умовам страхування. Даний принцип гарантує укладення договору страхування на першу вимогу страхувальника.

3. Вибірковий обхват добровільним страхуванням, пов'язаний з тим, що не всі страхувальники виявляють бажання в нім брати участь. Крім того, за умовами страхування діють обмеження для висновку договорів.

4. Добровільне страхування завжди обмежено терміном страхування. При цьому почало і закінчення терміну особливо обмовляються в договорі, якщо страховий випадок відбувся в період страхування. Безперервність добровільного страхування можна забезпечити тільки шляхом повторного переукладення договорів на новий термін.

5. Добровільне страхування діє тільки при сплаті разового або періодичних страхових внесків. Набуття чинності договору добровільного страхування обумовлене сплатою разового або першого страхового внеску. Несплата чергового внеску по довгостроковому страхуванню спричиняє за собою припинення дії договору.

Страхове забезпечення по добровільному страхуванню залежить від бажання страхувальника. По майновому страхуванню страхувальник може визначати розмір страхової суми в межах страхової оцінки майна. По особистому страхуванню страхова сума за договором встановлюється угодою сторін.

4. Характеристика відмінностей страхового брокера від страхового агента та страхової компанії.

Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика та виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.

Страхові брокери - громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

Діяльність страхових агентів і страхових брокерів багато в чому має спільні риси, але юридичний статус таких осіб різний. Страховий агент є уповноваженим страховика і діє згідно з агентською угодою на визначеній території. Страховий брокер, навпаки, є уповноваженим страхувальника або страхової компанії, що бажає перестрахувати ризики за взятими на себе зобов'язаннями. Клієнт доручає брокерові здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з управлінням своїми договорами страхування (перестрахування) і розміщенням їх у страховій компанії на вибір брокера. Незалежність брокера від страховика або перестраховика (тобто від другої сторони угоди) - ключова відмінність брокера від агента. Саме незалежність брокера є гарантом того, що він, обираючи страхову компанію для свого клієнта, керується виключно інтересами останнього.

Діяльність страхових брокерів визначена як професійна діяльність осіб, які, діючи з повною свободою вибору підприємства, зводять разом, з метою страхування або перестрахування, осіб, що мають потребу в страхуванні або перестрахуванні, тоді як страхові або перестрахові компанії виконують підготовчу роботу для укладання договорів страхування або перестрахування і, де це доречно, надають допомогу в застосовуванні і виконанні таких договорів, зокрема в разі виникнення вимог страхового відшкодування. Тобто страхові брокери є посередниками між страховиком і страхувальником. В цьому полягає відмінність між страховим брокером і страховою компанією.