
- •1. Ризик як першооснова страхування. Еволюція ризиків у суспільному житті людини та об’єктивна необхідність їх страхування.
- •2. Структура інтересів, що характеризують виникнення страхового захисту.
- •3. Зміст принципів добровільного страхування.
- •4. Характеристика відмінностей страхового брокера від страхового агента та страхової компанії.
- •5. Відокремлені підрозділи страховика.
- •6. Еволюція органу державного нагляду та контролю за страховою діяльністю в Україні.
- •7. Індивідуальне та колективне страхування від нещасних випадків.
- •8. Страхування авто-каско.
- •9. Страхування відповідальності перевізника небезпечних вантажів.
- •10. Види комісій у перестрахуванні.
- •11. Склад доходів страховика від страхової діяльності.
- •12. Механізм формування резервів зі страхування життя.
- •Список використаних джерел
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Тернопільський національний економічний університет
Факультет фінансів
Кафедра фінансів суб’єктів
господарювання і страхування
Індивідуальне науково-дослідне завдання
з дисципліни
Страхування
Виконав:
студент гр. Ф-34
Науковий керівник:
Т
ернопіль
- 2011
План
1. Ризик як першооснова страхування. Еволюція ризиків у суспільному житті людини та об’єктивна необхідність їх страхування.
2. Структура інтересів, що характеризують виникнення страхового захисту.
3. Зміст принципів добровільного страхування.
4. Характеристика відмінностей страхового брокера від страхового агента та страхової компанії.
5. Відокремлені підрозділи страховика.
6. Еволюція органу державного нагляду та контролю за страховою діяльністю в Україні.
7. Індивідуальне та колективне страхування від нещасних випадків.
8. Страхування авто-каско.
9. Страхування відповідальності перевізника небезпечних вантажів.
10. Види комісій у перестрахуванні.
11. Склад доходів страховика від страхової діяльності.
12. Механізм формування резервів зі страхування життя.
Список використаних джерел
1. Ризик як першооснова страхування. Еволюція ризиків у суспільному житті людини та об’єктивна необхідність їх страхування.
Необхідність прискорення руху економіки, позитивних перетворень в усіх сферах життя ні в кого не викликає сумніву. Однак, становлення цих процесів, особливо у вітчизняній практиці, стикається з певними труднощами, зумовленими не в останню чергу наявністю великого кола ризиків, різноманітних за характером, величиною, наслідками.
Поняття ризику в житті пов'язується з усвідомленням незнання і тому небезпеки, загрози, невідомості кінцевого результату ненадійності, непевності, випадковості і тому невизначеності збитку.
З наукової точки зору під ризиком розуміють вірогідність настання події, котра зумовить прямі або непрямі збитки майновим інтересам юридичних і фізичних осіб. Протягом тривалого часу поняття ризику не лише асоціювалося з багатозначними негативними проявами життєвих ситуацій, а й часто вживалося як їх синонім.
Ризик притаманний кожному виду діяльності людини. Він є об'єктивним явищем майже в усіх сферах суспільного життя, тому категорія ризику має виняткове значення в діяльності господарюючих суб'єктів.
Різні спеціалісти розглядають ризик у різних аспектах: фахівці з фінансів аналізують ризик на фондовій біржі, консультанти з безпеки або інженери розглядають ризики, пов'язані з використанням обладнання, робітники соціальної сфери - ризики, від яких страждають конкретні фізичні особи.
Таким чином, наявність ризиків і необхідність захисту від їхніх наслідків викликають потребу у страхуванні. Оскільки страхування надає фінансову підтримку після настання страхового випадку, необхідно з'ясувати сутність та основні характеристики ризику, бо ризик є одним з основних понять страхування.
За своєю сутністю ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, які, можливо, настануть у майбутньому в розмірах, що невідомі.
Без наявності ризику немає страхування, тому що інакше відсутній страховий інтерес. Тобто страховий ризик можна визначити, як певну подію, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
2. Структура інтересів, що характеризують виникнення страхового захисту.
В особистому страхуванні потреба і відповідна їй форма страхового інтересу й, отже, зміст об’єкту особистого страхування полягає в прагненні одержати майнове забезпечення, пов’язане з такими чинниками:
з життям (точніше, зі смертю, тобто втратою годувальника або обумовленими смертю витратами на поховання померлого); такий страховий інтерес має опосередкований характер, тому що виникає лише після смерті застрахованої особи і при цьому переноситься із застрахованої особи на отримувача страхової суми, адже після своєї смерті фізична особа ніяких майнових інтересів вже не має;
з втратою здоров’я, а точніше, з матеріальними витратами, що спричинені втратою здоров’я у вигляді непередбачених витрат на підтримку і (або) відновлення здоров’я самої застрахованої особи. При цьому страховий інтерес має безпосередній характер і ним має право безпосередньо скористатися тільки застрахована особа, а не особа - отримувач страхової суми (у цьому випадку страховий захист не розповсюджується на здоров’я дітей, підстаркуватих батьків, інвалідів та інших осіб, які утримуються страхувальником);
з втратою працездатності (тимчасовою або стійкою) страхувальником або застрахованою особою - у вигляді майнової компенсації неотриманих через настання такої непрацездатності коштів (заробітку, інших матеріальних благ). Страховий інтерес має також безпосередній характер;
з необхідністю одержання визначеного майнового забезпечення при виході на пенсію (у результаті настання непрацездатності за віком або за станом здоров’я). При цьому страховий інтерес також має безпосередній характер, оскільки пенсійне забезпечення виплачується, як правило, тільки самій особі і до тих пір, поки особа продовжує жити.
У майновому страхуванні страховий інтерес виявляється у формі відшкодування втрат, пов’язаних із володінням, користуванням, розпорядженням майном. Страховий інтерес як економічна категорія виражається в самій речі, іншому майні, нематеріальному прибутку. Правовий склад страхового інтересу втілює не саму майнову або немайнову цінність речі, а відношення до неї тієї або іншої особи. Тому об’єктом страхових правовідносин виступає не те або інше конкретне майно, а відношення до нього володаря цього майна, що втілюється через страховий інтерес.