30

М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет фінансів

Кафедра фінансів суб’єктів господарювання

і страхування

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з дисципліни «Страхування»

Варіант 27

Виконала:

студентка групи Ф-34

Угрин І. В..

Науковий керівник:

Білик І. В.

ТЕРНОПІЛЬ -2011

План

6. Критерії доцільності страхування ризиків.

7. Інтерпретація сутності страхування у вітчизняній та зарубіжній літературі.

8.Спеціалізація страховиків: особливості прояву та змісту.

9.Реклама та її значення у формуванні попиту на страхову послугу.

10. Порядок ліквідації страховика.

1.Типи системи ДРСД.

2.Страхування дітей.

3.Страхування сільськогосподарських тварин.

4.Страхування відповідальності товаровиробника за якість виготовленої продукції.

5. Характеристика договорів пропорційного перестрахування.

9.Напрями інвестування коштів математичних резервів

6. Критерії доцільності страхування ризиків

Різноманітність ризиків, які присутні в повсякденному житті та різних сферах економіки, теж вимагають їхньої видової класифікації, яка існує в усіх галузях знань. Критерії, за якими можна класифікувати ризики, вельми різні, але в сукупності вони дають змогу уявити ризик як багатоаспектне явище й охарактеризувати його з точки зору виникнення, місця, величини та особливостей прояву. Ризики класифікують на певні види залежно від таких основних критеріїв:

1)причини;

2)об'єкта;

3)величини;

4)наслідку;

5)можливостей настання;

6)можливостей страхування та інші.

Згідно з критерієм причини ризики поділяють на природні (злива, ураган, буря, снігопад, землетрус, град, циклон, виверження вулканів, посухи) та антропогенні (пожежі, вибухи, аварії, нещасні випадки, катастрофи).

Згідно з критерієм об'єкта ризики поділяються на майнові та особові: Майнові ризики, які виявляються на майнових об'єктах і майнових інтересах власників певних видів майна. Особові ризики, що притаманні особам і мають фізичне, фізіологічне та соціальне походження. Згідно з критерієм величини збитків ризики поділяють по двох варіантах: загальним та тим що використовують в своїй практиці страховики. Перший (загальний) варіант поділяє ризики за розмірами збитків на: · на незначні (малі); середні; великі; катастрофічні. Таким чином. класифікація ризиків залежно від ймовірності настання більших чи менших матеріальних втрат, які можуть виникнути у кожному конкретному випадку, поділяє ризики за розміром – кількісним параметром.

Малі та середні означають такі, що призводять до невеликих за розміром збитків і найчастіше зустрічаються при страхування майна громадян та малих та середніх підприємств. Великі ризики - це такі, які завдають великих збитків, які значно перевищують середній рівень збитків від порівняних, тобто однакових за походженням. Іноді під великими ризиками розуміють ризики, сума виплат за якими в результаті настання страхового випадку може бути значна стосовно фондів страховика. До таких ризиків належать: ризики повітряні, транспортні, майнові, що виявляються на великих підприємствах, ризики загальної відповідальності, ризики кредиту й застави. Особливості великих ризиків: · виявляються з більшою закономірністю; · піддаються точнішому передбаченню та розрахунку; менш відчутні економічно, ніж катастрофічні. Катастрофічні ризики - явища природи або людської діяльності, які можуть зумовити чисельні кумульовані окремі ризики ( „ефект доміно” ) та призвести до значних майнових і особистих збитків у особливо великих розмірах. Причинами катастрофічних ризиків, як правило, є: • трагічні прояви природних катаклізмів (землетруси, циклони, виверження вулканів, повені, ураганні вітри, смерчі та інші стихійні явища); • різні види людської діяльності - винахідницька, політична, економічна (наприклад, аварії на енергоблоці АЕС). Катастрофічні ризики поділяються на ендемічні, що виникають під впливом метеорологічних факторів та умов, і ризики, які виникають через якість землі (наприклад, ерозія ґрунту). Особливу групу в цій класифікації становлять ризики, які пов'язані з перетворюючою діяльністю людини. Процеси що призводять до загибелі людей що переважно не викликають загибелі людей повені· ураганні вітри та смерчі · зсуви та обвали ґрунту · землетрус · лавина · сель · ерозія площинна та яружна підтоплення територій просідання ґрунтових порід льодоутворення . Особливості катастрофічних ризиків великомасштабність негативних наслідків охоплюють велику кількість застрахованих об'єктів· неможливість їхнього передбачення (невизначеність у часі настання) та розрахунку; збільшення негативних наслідків від однієї події (при збігу в часі та просторі великої кількості окремих незначних подій). Стихійні явища - природні явища, що проявляються як могутні руйнівні сили і не підкоряються впливу людини - можуть стати причиною стихійного лиха, яке характеризуються неоднозначністю наслідків, призводить до людських жертв і наносить значні матеріальні збитки. Якщо великі ризики кваліфікуються як одиничні, незалежні один від одного, розсіяні в просторі та часі, то при стихійних лихах спостерігається кумулятивний ефект. Основною характеристикою цих подій є значна акумуляція випадків нанесення збитків (великих, середніх і незначних), які породжені однією природною катастрофою. До великих відносяться ризики, котрі виникають в найбільш ризикогенних галузях господарської діяльності – на наземному та повітряному транспорті, при страхуванні загальної відповідальності та страхуванні майна на великих підприємствах. До масових відносяться ризики менше за розмірами, але котрі охоплюють значну кількість об’єктів або значні території. (Страхування від нещасних випадків, страхування майна на малих та середніх підприємствах, тощо). Згідно з критерієм наслідків ризики поділяють на чисті та спекулятивні. Чистий ризик означає потенційну можливість зазнати збитку; тобто наслідок завжди альтернативний - збитки або їхня відсутність. Спекулятивний - потенційну можливість як придбати (одержати прибуток), так і втратити - зазнати збитку. Як правило, страхуються від чистого ризику. Ризики згідно з договором страхування, можна поділити на страхові - включені в договір страхування, тобто охоплені страхуванням, і нестрахові - не включені в договір страхування, що не беруться на страхування, а відтак - не покриваються ним. Ризики, які можна застрахувати, складають обсяг страхової відповідальності страховика. Необхідно пам'ятати, що є певні критерії, які дають змогу визначити ризик як страховий (ризик можливий; має випадковий характер; настання страхового випадку не залежить від волі страхувальника або іншої зацікавленої особи; настання страхової події невідоме в часі й у просторі тощо.). У загальній класифікації ризиків залежно від сфери діяльності людини, можна виділити: політичні· екологічні· транспортні (авіаційні, морські та ін.) · технічні інші ризики.