9 Слайд. Станісла́в Пили́пович Людке́вич

Вчитель. Вагомий внесок у розвиток українського музичного мистецтва зробив і С.Людкевич, який поєднує в собі риси фольклорних джерел (думний, історико-пісенний епос) та високий європейський професіоналізм , захоплює романтичний дух, яким пройняті виражальні засоби його твори

Біографічна довідка:

Станісла́в Людке́вич народився 24 січня 1879, м. Ярослав, тепер Польща — помер10 вересня 1979, Львів) — український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Доктор музикознавства (1908). Дійсний член НТШ.

Відзнаки: 1964 — Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка за симфонію-кантату «Кавказ» і вокально-симфонічну кантату «Заповіт» на слова однойменних творів Тараса Шевченка.

1969 — народний артист СРСР.

1979 — Герой Соціалістичної Праці.

Написав 9 симфонічних творів, 3 кантати, фортепіанні та скрипкові концерти, хорові композиції на тексти Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Максима Рильського та ін.

Зробив обробку народних пісень («Гагілка», «Ой, Морозе, Морозенку», «Бодай ся когут знудив», «Про Бондарівну»). Написав солоспіви («Спи, дитино моя»)

Вчитель: Неоцінимий внесок у розвиток музичного мистецтва роблять композитори сучасності Мирослав Скорик, Євген Станкович. Їхні твори різножанрові, пронизані високим прагненням досягнути гармонії в звучанні, поєднанні українського фольклору зі складною поліфонією, унікальними рішеннями та композиціями.

10 Слайд. Мирослав Михайлович Скорик

Біографічна довідка:

Народився 13 липня 1938, Львів) — композитор і музикознавець родом зі Львова, герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006—2010 роках, художній керівник Київської опери (з 2011). Внучатий племінник Соломії Крушельницької. Тривалий час працював в США, з 1996 — Австралії. В кінці 1990-х повернувся в Україну. З 1999 — завідувач кафедри історії української музики в НМАУ. З 2002 — художній керівник фестивалю «КиївМюзікФест». В 2005 — голова журі фестивалю «Червона рута», у 2006—2010 роках — співголова Національної спілки композиторів України. У квітні 2011 року був призначений художнім керівником Київської опери

Вчитель. Його твори регулярно виконуються в Україні, інших країнах колишніх республіках СРСР, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, США, Канаді та Австралії. Часто виступає як диригент і піаніст з виконанням власних творів.

11 Слайд Євген Фе́дорович Станкович

Біографічна довідка:

Народився 19 вересня 1942р. в Сваляві, Закарпатської області. Український композитор, голова Національної спілки композиторів України (з 2005 року), заслужений діяч мистецтв УРСР (1980), народний артист УРСР (1986), Герой України (2008), лауреат премії ім. М.Островського (1976), лауреат Державної премії ім. Т. Г.Шевченка (1977), премії Міжнародної трибуни композиторів ЮНЕСКО (1985), премії конкурсу Європейського радіо (1979), міжнародних премій за музику до кінофільмів; Дійсний член (Академік) Академії мистецтв України (1997).

Євген Станкович є автором 6-ти симфоній та 10-ти камерних симфоній, опери, 5-ти балетів, інструментальних концертів, вокально-симфонічні твори, оркестрові твори, музики до кінофільмів («Народжена революцією», 9 серій «Мавка», Ярослав Мудрий», «Украдене щастя», «Війна на західному напрямку» «Роксолана». 25 серій) тощо.