2. Трипільська культура іv-іі тис. До н.Е.

«Золотий вік енеоліту» ,так назвав епоху трипільської культури академік Б. Рибаков. Це період, коли люди вели райське життя, без підневільної праці, без воєн, розбрату і чвар.

Вершина неолітичного періоду. Назва походить від с. Трипілля, що на Київщині, де напр. ХІХ ст. археолог В. Хвойка провів перші розкопки стародавніх поселень.

Сліди трипільської культури виявлено на території України, Молдови, Польщі, Румунії.

Трипільці започаткували традиції землеробства та плавлення металу.

Трипільські поселення

Складалися з кількох десятків одно- двоповерхових будинків близько 200м2 зроблених з дерева і обмазаних глиною. Які розміщувалися по колу, в центі стояла дещо більша будівля громадського призначення. Рядів осель інколи було до десяти.

Трипільці навіть дбали про внутрішнє оздоблення своїх будівель, прикрашаючи стіни білим або червоним кольорами і орнаментами.

Сліди трипільців виявлені і на території Городищенського рн. (Покасеве, вул. Чапаєва, вул.1Травня, у с. В’язівок, Валява, Мліїв та ін.)

Трипільська кераміка

Досягла найвищого рівня розвитку. Використовувалась в господарстві та магічних ритуалах. Її форми та розміри надзвичайно різноманітні, вироби прикрашались яскравими орнаментами властивими тільки цій культурі. Найпоширенішими орнаментами були спіралі смуг, інколи зображали людей і тварин.

Ключові мотиви розпису трипільської кераміки:

Мотив родючості

а) солярні знаки: кола, спіралі, вісімки, меандр, свастика,

б) стилізовані складні композиції, що зображують жінку і бика, змія, обличчя або очі людини.

Пластика

Дуже цікаві скульптурні фігурки домашніх тварин та жіночі статуетки, що символізують прадавню богиню – покровительку роду та землеробства яку використовували в ритуалах. В середину їх вкладали зерна пшениці, бо давні люди вважали що це впливало на родючість землі.

Близько 2000 р. до н.е. трипільська культура занепадає проіснувавши на нашій території близько півтори тисячі років. 3. Скіфська культура

Скіфи – кочові і напівкочові племена, які жили у І тис. (VІІ-ІІІст.) до н.е. на землях теперішньої України, Росії утворивши поселення з столицею Неаполь Скіфський поблизу Сімферополя і вважаються прямими предками слов'ян.

Скіфи займались землеробством, скотарством полюванням. Назву племенам дали греки, які вели торгівлю із скіфами.

Кургани

Збереглася велика кількість курганів – місць поховань правителів і знатних воїнів.

Найвідомішими є кургани Солоха і Гайманова Могила на Запоріжжі, Чортомлик і Товста Могила на Дніпропетровщині, Кюль-Оба біля Керчі

У похованнях знайдені вироби із золота і срібла:

• Прикраси,

• Парадна зброя

• Кінська упряж

• Посуд.

Ювелірне мистецтво

Є одним із найяскравіших. Вражають вишуканою красою, майстерністю виконання. Найцікавішими є предмети, декоровані в так званому «звіриному стилі». Звичайні побутові речі прикрашались складним орнаментом з зображенням реальних чи фантастичних тварин. Звірям приписували магічну силу – здатність передавати людині

властивостей тварин.

Шедеври скіфського мистецтва. Золота царська пектораль з кургану Товста Могила – нашийна прикраса, що нагадує місячний серп. Вага-1кг150г., діаметр – 30см. Одна з найцінніших прикрас України, виготовили її , скоріше за все, ювеліри грецьких міст-полісів.

Складається з трьох ярусів розділених витими джгутами і має ритуальний характер. Нижній і верхній яруси ажурні - заповнені зображеннями сцен боротьби звірів та сюжетами із скіфського життя. У середньому ярусі розміщені скульптурки птахів, рослинні мотиви закріпленими на пластині.

Застосовані різні типи ювелірної техніки: ковка, литво, чеканка.

Також відомими є: Гребінь із кургану Солоха, Ритуальний кубок із кургану Кюль – Оба та багато інших прикрас та речей.