
- •Методичні рекомендації щодо викладання інтегрованого курсу «Художня культура України», 10 клас.
- •Українська художня культура
- •10 Клас (17 год. (0,5 год. На тиждень), 1 год. - резервний час)
- •Тема: «Українська художня культура»
- •10 Клас (35 годин на н.Р.)
- •Уроки художньої культури україни в 10 класі. Розділ і. Художня культура від найдавніших часів до
- •Хід уроку
- •V. Повідомлення теми і мети уроку.
- •Vі. Вивчення нового матеріалу
- •Передслов’янська доба Культура пізнього палеоліту
- •Трипільська культура іv-іі тис. До н.Е.
- •4.Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я
- •5. Збруцький ідол (Святовит) IX ст..
- •6. Мистецтво Київської Русі
- •7. Художня культура польсько-литовської доби
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Vііі. Домашнє завдання.
- •Структура уроку:
- •Аналіз мистецького твору Скіфська пектораль
- •План уроку
- •Хід уроку
- •6.Художня культура України польсько – литовської доби.
- •I. Організаційний момент
- •Володимирська Божа Матір Петрівска ікона Пресвятої Богородиці
- •Хід уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Розділ іі. Художня культура україни хvіі-хvііі ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок -9.
- •Хід уроку
- •I. Організація пізнавальної діяльності учнів
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Викладання нового матеріалу Загальна характеристика епохи бароко
- •Андріївська церква
- •Маріїнінський палац
- •Михайлівський собор (Київ)
- •Хід уроку
- •Розповідь учителя
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •Зміст роботи
- •Хід уроку
- •Організаційна частина
- •Підготовка до сприйняття навчальної теми
- •Думи та історичні пісні.
- •Кобзарі та лірники.
- •3. Г.Сковорода (біографія).
- •4.Ідея «сродної праці» г.С.Сковороди.
- •Вступне слово вчителя.
- •Виступи учнів із повідомленнями, підготовленими у групах.
- •Група «Скульптори»
- •V. Підведення підсумків уроку
- •Vі. Домашнє завдання.
- •I Організаційна частина
- •II Актуалізація опорних знань
- •III Пояснення нового матеріалу
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань учнів
- •Мотивація учбової діяльності школярів.
- •Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку.
- •Вивчення нового матеріалу
- •Закріплення вивченого матеріалу
- •Підсумок уроку.
- •1. Вступне слово учителя:
- •2. Перегляд фільму про творчість м.Лисенка.
- •Біографія
- •Виступ учня з цікавою інформацією та презентацією світлин м.В.Лисенка
- •Творча спадщина
- •Учень – мистецтвознавець розповідає про історію написання опери
- •3. Вшанування пам’яті композитора
- •Підсумки уроку
- •1. Організаційний момент
- •2. Мотивація навчальної діяльності
- •3.Повідомлення теми та мети уроку
- •4. Актуалізація опорних знань учнів
- •5. Вивчення нового матеріалу
- •6. Закріплення вивченого матеріалу
- •8. Домашнє завдання
- •Тема 1. Образотворче мистецтво. Український авангард. Архітектура і скульптура
- •Розповідь учителя «Авангард – нове художнє явище хх століття»
- •V. Підсумок уроку. Рефлексія.
- •Vі. Оцінювання діяльності учнів на уроці.
- •Vіі. Домашнє завдання. Підготуватися до тестів.
- •Структура уроку:
- •V. Домашнє завдання. Хід та зміст уроку:
- •1. Організація класу.
- •2. Мотивація навчальної діяльності:
- •3. Оголошення теми, мети уроку. Цілепокладання.
- •4. Актуалізація опорних знань і вмінь:
- •Жан Жорес
- •Ювелірне мистецтво (золотарство)— вид людської діяльності, що дозволяє виготовляти штучні прикраси для людини..
- •3. Декоративно прикладне мистецтво Черкащини.
- •4. Відображення мотивів декоративно прикладного мистецтва в сучасній культурі українців.
- •Закріплення навчальних знань.
- •Вчитель може доповнювати розповіді учнів цікавим матеріалом:
- •2. Петриківський розпис.
- •Тема: Декоративно-прикладне мистецтво та народні художні промисли.
- •Хід уроку
- •Музеї ужиткового мистецтва
- •1 Екскурсовод. Декоративно-прикладне мистецтво
- •2 Екскурсовод. Вишивка. Рушники
- •Щоб легко їм в житті здолати
- •3 Екскурсовод. Український вишитий одяг
- •4 Екскурсовод. Гончарство.
- •5 Екскурсовод. Ткацтво.
- •6 Екскурсовод. Вітражі
- •7 Екскурсовод Меблі
- •8 Екскурсовод Деревообробка, різьбярство.
- •9 Екскурсовод Писанкарство
- •Пояснювальна записка
- •Тема: Декоративно-прикладне мистецтво та народні художні промисли
- •2. Актуалізація опорних знань.
- •3. Мотивація навчальної діяльності
- •4. Викладення нового матеріалу
- •4 Слайд. Микола Лисенко
- •5 Слайд. Микола Леонтович
- •Слухання хорового твору «Щедрик»
- •6 Слайд Лев Микола́йович Реву́цький
- •Слухаємо фрагмент симфонії №2 мі-мінор,2 частина
- •7,8 Слайд. Лятошинський Борис Миколайович
- •9 Слайд. Станісла́в Пили́пович Людке́вич
- •10 Слайд. Мирослав Михайлович Скорик
- •11 Слайд Євген Фе́дорович Станкович
- •12 Слайд. Підсумуємо:
- •Іі частина уроку Презентація: «Камерні жанри вокальної та інструментальної музики. Напрями популярної музики. Музичне виконавство.»
- •3 Слайд. Повторимо:
- •6 Слайд. Камерна музика
- •9 Слайд. Вони жили в світі музики і залишили світові чарівні мелодії своєї творчості
- •10 Слайд Дмитро Степанович Бортнянський
- •11 Слайд. Віктор Іванович Косенко
- •17 Слайд. Анатолій Кос-Анатольський
- •18 Слайд. Олександр Іванович Білаш
- •19 Слайд. Юдіфа Григорівна Рожавська
- •Слайд 20,21 Музичне виконавство
- •Слухання твору : «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» у виконанні а.Солов’яненка
- •5. Підведення підсумку уроку.
- •6. Домашнє завдання
- •Пояснювальна записка до збірника кросвордів
- •Кросворд 2
- •Кросворд 3
- •Кросворд 4
- •Кросворд 5
3. Мотивація навчальної діяльності
4. Викладення нового матеріалу
І частина уроку проводиться за презентацією
«Хорова музика, вокально-симфонічна і симфонічна музика»
Вчитель: Музична творчість нашого народу ХХ століття цікава , оригінальна та має самобутні риси національного стилю як типу музичного мислення. Феномен національної музичної мови є надзвичайно великою цінністю, тому він відповідально і свідомо культивувався українськими композиторами ХХ століття.
3 слайд. Слово про українську національну музику
Слово ніколи не може до кінця пояснити всю глибину музики, але без слова не можна наблизитися до цієї найтоншої сфери пізнання почуттів. В. Сухомлинський
Лев Толстой у листі до своєї знайомої пише так: «Ніяка національна музика не виявила досі своєї народності з такою величністю і силою, як українська, — навіть більше, ніж великоросійська. Слухаючи її, ти бачила б, як відкривається перед тобою історія України, ти краще зрозуміла б характер народу, ніж читаючи Гоголя або Кониського».
Російський композитор і критик Сєров, вважаючи її «в тисячу разів багатшою і сильнішою за всі хитрощі шкільної премудрості, що її проповідують педанти-музикуси в консерваторіях та музичних академіях».
Німецький поет Боденштедт українську мову вважав за найбільш співну з усіх слов’янських.
Видатний внесок в розвиток хорової, вокально-симфонічної і симфонічної музики внесли композитори Л.Ревуцький, Б.Лятошинський. С.Людкевич, М.Скорик, Є.Станкович
Вже в творчості М.Лисенка виділилися традиції української вокально-симфонічної музики. Видатним внеском у розвиток цього жанру стали твори на слова Тараса Шевченка К.Стеценка, М.Вериківського, Л.Грабовського, Лесі Дичко та ін.
4 Слайд. Микола Лисенко
Біографічна довідка:
Народився Микола Лисенко (10 (22) березня 1842 с. Гриньки, Глобенський район, Полтавська область, помер-24 жовтня (6 листопада) 1912р в Києві). Український композитор, піаніст, деригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.
До найвідоміших творів Лисенка належать, зокрема, гімн «Боже великий єдиний, нам Україну храни» (на слова Олександра Кониського), опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» й інші, його Друга фортепіанна рапсодія, Елегія для фортепіано, кантати «Б'ють пороги», «Радуйся, ниво неполитая» (на слова Тараса Шевченка) й інші. Лисенко створив численні аранжації народної музики для голосу й фортепіано, для хору та інших складів, а також написав значну кількість творів на слова Тараса Шевченка (романси, хори, кантати).
Вчитель: На утвердження національно-самобутнього обличчя української музики найактивнішим чином вплинуло мистецтво хорового співу; що найвидатнішим представником цього мистецтва був на початку ХХ століття Микола Леонтович.
5 Слайд. Микола Леонтович
Біографічна довідка:
Народився Леонтович 1 грудня 1877 року в селі Селевинцях Брацлавського повіту Подільської губернії в сім'ї сільського священика. У ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий.
Микола Леонтович видатний український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Творець класичних зразків української хорової музики. Автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: "Праля", "Козака несуть", "Щедрик", "Дударик", "Піють півні", хори "Льодолом", "Літні тони", "Моя пісня" тощо.
Його оригінальні твори назавжди увійшли до скарбниці українського хорового мистецтва і є однією з вершин світового музичного професіоналізму.