1 Екскурсовод. Декоративно-прикладне мистецтво

Перш ніж розпочати розмову по окремих видах мистецтва зупинимося в цілому на декоративно-прикладному мистецтві.

Декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашувати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.

Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут.

Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності. Декоративність є єдиним можливим засобом вираження змісту та художньої образності. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання — різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін., тобто використання штучних, винайдених людиною матеріалів.

2 Екскурсовод. Вишивка. Рушники

Вироби майстрів української народної вишивки збереглися до нашого часу з кінця XVIII   початку XIX століття завдяки тому, що у 1780-1790 роках сформувався погляд на них як на витвори мистецтва. Однією з особливостей української вишивки є яскраво виражена самобутність окремих етнографічних регіонів. Вони мають характерні орнаментальні мотиви і композиції, кольорову гаму, специфічну техніку виконання.

У вишивці використовуються техніка шва хрестиком, стебнівка, стеблевий, тамбурний, обметувальний. хрестик, лиштва, штапівка.

Сьогодні вишивка розглядається як важлива художня цінність, що виконує естетичну, пізнавальну, комунікаційну функції. Це показовий вид мистецтва, який зберіг, доніс до нас і надалі розвиває орнаментальну культуру народу.

Розквітають на рушниках чарівні квіти рідної України – барвінок, троянди, лілії, мальви, чонобривці, волошки, маки, гілля дуба з листям та жолудями, калина, хміль, виноград В кожну квітку вкладають вишивальниці її значення : ромашка – вдячність, лілія – чистота, мак – тривога, конвалія – ніжність, троянда – кохання, дзвіночок – відвертість, бузок – радість. Мак з сивої давнини був символом краси і родючості, сну і смерті. Квітка лілії символізувала дівочі чари, чистоту та цноту. В кожній квітці можна угледіти силуети двох пташок - знаку любові та парування. А невід'ємним її доповненням є листок і пуп'янок, що складають нерозривну композицію триєдності. У ній закладено народження, розвиток та безперервність життя. Та й барвінком голубіють її рушники як оберіг від нечистих сил та чаклування.

Цілий світ природи можна розгледіти на вишитих рушниках. Проте, кожне зображення мало свої символічне значення.

Вишиваючи на рушниках голубів майстрині втілювали символ чистоти та святості Святого духа, журавля, який приносить діток вишивали на рушниках новонародженим; орла, символа хоробрості, сили, шляхетності та величі вишивали на чоловічих рушниках. Пава означала символ гордині, самозакоханості, зайці – беззахисність, олені - свободу, лисиця біля дерева – уособлення жіноцтва.

Зустрічаються на рушниках і вензли: вишита буква В означала слово вірую, М- Марія, Т – Трійцю,переплетені букви Х та Р – хризми, монограма Христа . накладені на букву Ж буква А та У чатаються АВЕ МАРІЯ.

Ц ікаві і цифрові позначення. Приміром, одиниця означає перший день, рік, подія. Три – Трійця, три дні проведені Христом у могилі. Цифра 7 символізувала добро, сім дарів Святого Духа,7 смертних гріхів, 7 радостей і печалей Діви Марії. Десять означало 10 заповідей Божих, а 12 – число апостолів.

В музеї представлені вишиті сільські рушники минувшини та сьогодення.в колекції музею є і домоткані грубі рушники-втирачі. (Презентація)

З проміж усіх вишивальниць рушників славиться в селі Мокра Калигірка Катеринопільського району Пономаренко Лідія Іванівна. Це дійсно фанат рушникового мистецтва. Скільки то вже робіт вишито та роздано людям добрим – не злічити! А скільки ще знаходиться своєрідних шедеврів у її колекції? Вони не схожі на рушники минулого століття. Виразні різноманітні великі квіти, веселкова кольорова гама, особисте інтерпретування витончених природних форм на полотні – головна особливість творчості сільської майстрині. В її колекції вишиванок розквітають маки, лілії, троянди, волошки, васильки, фіалки, хрещатий барвінок., чорнобривці, в'ється виноградна лоза з гронами винограду, хмелик, красується з блискітками роси червона калина.

(Презентація «І на тім полотні. Вишивка Пономаренко Л.І.)

Хрестик за хрестиком лягають на полотно різнокольорові нитки з символічними побажаннями добрим людям: «На щастя. На долю.» і у вишивальниці Гресько М.М.

(Презентація «Мрії на полотні. Вишивка Гресько М.М.)

Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свою хату,

То обереги від біди.

Шануйте ті, що дала мати,

Готуйте дітям з чистої роси,