1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань учнів

• Яке значення у розвитку музичного мистецтва ХІХ ст. мала творчість М. Лисенка.

• Чому М. Лисенка називають основоположником національної композиторської школи в Україні.

3. Мотивація учбової діяльності школярів.

Слово вчителя

Розвиток літератури та театру в другій половині XIX ст. надав потужного імпульсу процесу творення національної музики. У діяльності найвидатніших композиторів України ХІХ ст. знаходять виявлення передові ідеї. Основною темою їхньої творчості є відображення життя закріпаченого й знедоленого українського народу, його кращих мрій і сподівань, прагнення до волі. У цей період розгортається творча діяльність таких талановитих композиторів, як С. Гулак-Артемовського, М. Вербицького , П. Ніщинського,

І. Воробкевича, М. Калачевського та ін.

4. Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку.

Запис в зошити : «Значення творчості С. Гулака-Артемовського, М. Калачевського,

М. Вербицького в розвитку національної музики. Історія створення твору “Ще не вмерла Україна”».

Мета та завдання уроку: визначити роль українського народного мистецтва в розвитку національної культури;

Визначити особливості видів та жанрів українського музичного мистецтва 19ст.;

Розвивати вміння порівнювати українську художню культуру минулого й сучасності;

Виховувати інтерес до національної музичної культурної спадщини.

Робота зі словником.

Перед тим, як розглянутитворчість видатних діячів мистецтва, давайте пригадаємо матеріал 9 класу , попрацюємо зі словничком, який знаходиться в кожного на парті і дамо визначення таких понять, як:

Арія(італ. aria — повітря), закінчений за побудовою епізод опери, оперети, ораторії або кантати, який виконується співаком-солістом у супроводі оркестру. В драматургічному розвитку опери арія є важливим засобом музичної характеристики героя, передаючи його душевний стан, настрій.

Симфо́нія(від грец. συμφονία — «співзвуччя») —великий циклічний твір для симфонічного оркестру, що складається з 4 частин. Симфонія — найбільша музична форма серед концертної оркестрової музики.

Опера (італ.opera — дія, праця, твір) — музично-драматичний жанр, що ґрунтується на синтезі музики, слова, дії. В опері сценічна дія органічно поєднується з вокальною (солісти, ансамблі, хор), та інструментальною (оркестр) музикою, досить часто — з балетом і пантомімою, образотворчим мистецтвом (гримом, костюмами, декораціями, світловими ефектами, піротехнікою тощо). Як правило оперу поділяють на сцени, акти, дії. Елементами опери є арія, ансамбль, хор, балетна сцена, увертюра, симфонічний антракт.

Сонатне алегропозначає першу частину класичного сонатного циклу, яка пишеться, як правило, в сонатній формі та в темпі алегро (швидкому темпі).

5. Вивчення нового матеріалу

До сьогоднішнього уроку ви підготували творчі проекти, які допоможуть нам дізнатися більше про життя та творчість цих видатних діячів мистецтва.

Практична робота для учнів: Під час представлення творчих проектів,уважно слухаючи матеріал,який підготували ваші однокласники, ви повинні заповнити таблицю, згідно якої ми будемо підводити підсумки уроку.

• Представлення творчих проектів за темами:

1. Творчість Семена Гулака-Артемовського

2. Історія створення опери «Запорожець за Дунаєм»

3. Творчість Михайла Вербицького

4. Історія Державного Гімну України

5. Михайло Калачевський та «Українська симфонія»

• Слово вчителя

Отже, XIX ст. в історії музики відзначається виходом на світову арену багатьох національних шкіл, що пов’язано з ростом національної свідомості європейських народів, які перебували під владою імперій. За польською та російською постає і українська національна композиторська школа.

Услід за українськими письменниками і поетами професійні музиканти ХІХ ст. почали звертатися до народної тематики, обробляти народні пісні, що виконувалися талановитими аматорами в супроводі народних інструментів — кобзи, бандури, цимбал, скрипки, ліри та ін.

На початку XIX ст. в українській музиці з’являються перші симфонічні та камерно-інструментальні твори.

Діяльність аматорських і відкриття перших професійних театрів (Київ, 1803, Одеса, 1810), у яких ставилися музично-сценічні твори на національні сюжети, сприяла становленню української опери, першою з яких уважається «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського.

У Західній Україні в різних жанрах хорової та інструментальної (у т. ч. симфонічної) музики працювали композитори М. Вербицький, М. Калачевський та ін.