
- •Розділ 1. Процес формування багатопартіійності в срср у вітчизняній та зарубіжній історіографії
- •Історіографічний аналіз проблеми
- •2.2. Джерельна база дослідження
- •Розділ 2. Ідеологія «перебудови» та початок партогенезу в срср
- •2.1. Передумови та причини кризи однопартійної системи та спроби її внутрішнього реформування
- •2.2. Зародження демократичної опозиції в лавах кпрс наприкінці 1980-их років та поява перших неформальних груп та об’єднань
- •6. Національний рух.
- •2.3. Законодавче оформлення радянської багатопартійності
- •Розділ 3. Становлення політичних партій в срср на заключному етапі його існування: їх класифікація та програмні вимоги
- •3.1. Перші опозиційні партії соціал-демократичного та ліберального спрямування
Розділ 3. Становлення політичних партій в срср на заключному етапі його існування: їх класифікація та програмні вимоги
3.1. Перші опозиційні партії соціал-демократичного та ліберального спрямування
У вітчизняній політології 1990-их років було здійснено ряд спроб класифікації партійних об’єднань в СРСР, що утворилися в період горбачовської «перебудови». Автори збірника «Новітні політичні партії та течії в СРСР» Б.Ф.Славін та В.П.Давидов пропонують виділяти такі види політичних партій:
1. Партії комуністичної орієнтації. Вони виступали за пріоритет суспільної власності на засоби виробництва, підвищення ролі держави в економіці, відновлення СРСР на основі проекту нового Союзного договору.
2. Партії соціал-демократичної орієнтації. Вони визнавали рівність всіх форм власності, необхідності державного регулювання в економіці, посилення її соціальної спрямованості, допускали існування політичного плюралізму у суспільстві та виступали прибічниками соціального партнерства.
3. Партії ліберально-демократичної орієнтації ставили собі за мету створення суспільства з конкурентною ринковою економікою, формування правової держави і повноцінного громадянського суспільства на демократичних засадах
4. Партії національно-патріотичної та націоналістичної орієнтації. Вони прагнули домогтися возвеличення будь-якої однієї нації з-поміж інших, шляхом посилення її державного суверенітету та створення власної держави з подальшим її виходом зі складу СРСР.
5. Екологічні партії. Головна мета їх діяльності полягала у необхідному захисті природнього середовища, попередженні екологічної катастрофи тощо.
6. Конфесійні, чи релігійні партії. Їх діяльність була заснована на релігійно-демократичних принципах. Соціальною базою цих партій виступали церковні прихожани.
Цілий спектр факторів сприяв формуванню у 1988, а особливо в 1989 та 1990 роках перших антикомуністичних партій соціал-демократичного та ліберального спрямування. Тут і ріст політичної активності