Міністерство освіти і науки України

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Педагогічний інститут

ІНДЗ

З дисципліни «Технології інтерактивного навчання»

Підготувала

студентка 51 групи

спеціальності «Початкова освіта»

Максіюк Наталія Леонідівна

Луцьк - 2014

Тема уроку. Ігор Калинець "Про що розповіли Незабудки"

Мета. Удосконалювати техніку читання прозових творів, насичених діалогами;

виробляти навички чіткої й виразної вимови; вчити голосом, інтонацією передавати

настрій дійових осіб. Виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання. Малюнки квітів (кульбаба, тюльпан, дзвіночок, бузок, волошка,

ромашка, фіалка, незабудка), картки зі словами.

Методи і прийоми: ”Асоціативний кущ”, ”Передбачення ”, ”Взаємні  запитання”,

”Сенкан”, ”Мозковий штурм”, ”Мікрофон”.

Форми: робота в парах, групова форма роботи.

Хід уроку

І. Вправи на вдосконалення навичок читання.

1. Гра "Переплутанка".

Читання анаграм.

сніжпідник (підсніжник) астрай (айстра) ,

нятрода (троянда) каалфі (фіалка)

шоквола (волошка) гаритмарка (маргаритка)

циснар (нарцис) кам (мак)

темазанхри (хризантема) пантюль (тюльпан)

шокамар (ромашка) азканедбу (незабудка)

• Яким одним словом можна узагальнити усі ці слова? (Квіти.)

„ Мозковий штурм”

• Які квіти ви ще знаєте?

• Які квіти називаються лісовими, польовими, декоративними?

2. Розмовна хвилинка.

— Квіти — це вічні і прекрасні супутники нашого життя. А чи знаєте ви, що квіти насправді чарівні? Вони розмовляють між собою, сміють ся, люблять, як і ми, вранці умиватися, грітися на сонечку і навіть ба чать різнокольорові сни. Зараз ми з вами відгадаємо, які сни бачать деякі квіти.

Учитель показує малюнки квітів. Діти повинні назвати цю квітку і колір її сну; всі інші слова говорить учитель.

„ Асоціативний кущ”

Кожній квітці уночі

Сняться кольорові сни.

... (Кульбабі) сняться ... (золоті),

... (Тюльпану) — сни ... (червоні).

І дуже-дуже ... (голубі) —

... (Дзвіночку) лісовому.

... (Бузку) — ... (бузкові) сняться сни,

... (Волошці) — ... (волошкові).

... (Ромашці) — ... (білі) від роси.

... (Фіалці) — ... (фіалкові).

2. Читання вірша із пропущеними літерами, що позначають голосні звуки.

_ вр_нц_ пр_к_д_ _тьс_

Кв_т_: т_м _ т_т. _

р д жн м згр_йк_м_

Дл_ вс_х нвкрг цв_т_ть.

(А вранці прокидаються

Квіти: там і тут.

І райдужними зграйками

Для всіх навкруг цвітуть.)

II. Повідомлення теми і мети уроку.

• Чарівний світ казкового квіткового царства. Скільки легенд, ка

зок, віршів складено про них! І кожна ще й досі таїть у собі чимало

незвіданого, загадкового, таємного. Ось подивіться на цю квітку.

(Учитель показує малюнок незабудки.) Ви впізнали її?

• А ось послухайте, про що розповіли незабудки українському письменнику Ігорю Калинцю. Він усе запам'ятав і записав для вас.

III. Опрацювання казки і. Калинця "Про що розповіли Незабудки".

Розповідь про автора твору

• Ігор Калинець — наш земляк, який живе і працює у Львові. З раннього

дитинства майбутній поет цікавився історією своєї Батьківщини, культурою рідного

народу. І, звичайно, коли почав писати свої твори, то в них висловлював любов до

неньки-України, до звичаїв рідного народу. Та за тодішньої влади це був злочин.

Поет встиг видати лише однісіньку маленьку книжечку «Вогонь Купала» в 1966

році, і за це був засланий у далекий холодний Сибір. Понад двадцять років ми не

чули його чистого голосу. Його твори друкувались лише за кордоном. Тепер,

нарешті, починають друкувати поезію Калинця і в Україні.

Важко було людині, яка всім серцем любила Україну, жити так далеко від неї,

від друзів, від рідних. Та була в нього єдина втіха, яка підтримувала поета. Ось

послухайте, як про це говорить сам І.Калинець: «Я жив далеко від рідного краю,

від рідного міста. І була в мене єдина радість — невеличка грядка квітів. Щодень я

милувався нею, спостерігав, як поспішають квіти вибуяти за коротке північне літо,

зацвісти і дати насіння».

Вижити, не скоритися та ще й писати такі мудрі, добрі, красиві твори допомагала

поетові його маленька донечка Дзвінка. Для неї тато написав цілу книжечку, яка так і

називається «Книжечка для Дзвінки». ^; У ній поет учить нас у буденному бачити

незвичайну, дивовижну красу. Минули роки, маленька Дзвінка ^Е стала дорослою,

красивою дівчиною. Та поезія І.Калинця безсмертна, бо підростають нові Дзвінки,

Михайлики, Лесики, Юрчики, які читають твори цього автора. Ось і ми з вами

сьогодні будемо вивчати один з його творів.