Рис. 8. Типи заплав за характером рельєфу:

1) Сегментні; 2) обваловані; 3) паралельно-гривисті.

3. Річкові тераси.

Річкові тераси (долинні тераси, надзаплавні тераси) — частини річкових долин які є відносно рівними, мало нахиленими (за течією та в бік річищ) східцеподібними утвореннями, що виникають у результаті спільної акумулятивно-денудаційної діяльності постійних водотоків.

Вивчення річкових терас відноситься до одного з найважливіших завдань флювіальної геоморфології, оскільки дозволяє з’ясовувати еволюцію ріки, характер зміни клімату, коливання рівня базису ерозії в межах її басейну впродовж доволі тривалого проміжку часу.

Річкова тераса є найважливішим елементом річкової долини, яка виникає внаслідок ерозійно-акумулятивної роботи ріки.

Виникнення і формування річкових терас спричинені дією кількох взаємодіючих процесів:

1) тектонічних рухів;

2) зміни базису ерозії;

3) зміни клімату.

Виникнення терас пов’язане з епохами прояву піднять та опускань земної кори (рис. 9). Аналогічний ефект простежується у випадку пониження базису ерозії. У разі підняття території на місці плоских долин виникають V-подібні молоді ерозійні врізи. Відбувається ніби омолодження річкової долини. Ріка починає виробляти новий поздовжній профіль стосовно нового базису ерозії. Поступово поздовжній профіль наблизиться до рівноважної кривої. внаслідок цього в ріці сформується нова заплава на нижньому гіпсометричному рівні. Попередня заплава залишиться біля корінного схилу долини у вигляді площадки, яка відділена від нової заплави крутим уступом. Її вже не заливатимуть паводкові води. Наступне тектонічне підняття спричинить новий вріз потоку і, зрештою, формування плоскої долини на щ

Рис. 9. Вплив неотектонічних рухів на характер русла

е нижчому рівні.

Т

Рис. 10. Основні елементи річкової долини.

ак в річках утворюється система терас, які вивищуються одна над одною (рис. 10). Це надзаплавні тераси.

Е

Рис. 11. Елементи будови типової річкової тераси

a- тиловий шов; b- площадка (b₁- зовнішня частина площадки, b₂- внутрішня частина площадки); c- бровка тераси; d- схил (уступ0; e- лінія підошви

лементи тераси: 1) площадка, 2) тиловий шов, 3) бровка, 4) уступ (рис. 11)

Найдавніші тераси розташовані найвище і вони є найбільше зруйнованими. Через те молодші тераси чіткіше виділяються в рельєфі. Надзаплавні тераси перераховують знизу вверх, тобто перша від заплави буде називатися першою надзаплавною терасою, далі – друга, третя і т.д.

О

Рис. 12. Типи річкових терас:

А – ерозійні (скульптурні),

Б – акумулятивні, В – цокольні;

1 – алювій, 2 корінні породи.

тже, внаслідок нерівномірності тектонічних рухів земної кори в річкових долинах можемо спостерігати чергування інтенсивного врізання русла з етапами його сповільнення. кожен етап починається врізанням русла і закінчується виробленням нового дна долини з нагромадженням алювіального матеріалу.

В основі алювіальних відкладів кожної тераси розташований цоколь, представлений корінними породами, в які врізана долина. Залежно від висотного положення цоколя і потужності алювію виділяють три типи терас (рис. 12):

1) ерозійні тераси, або скульптурні, майже повністю складені корінними породами, на площадці таких терас алювій відсутній, або утворюю дуже тонкий покрив. Ці тераси формуються при переважанні процесу ерозії над процесом акумуляції впродовж розвитку ріки.

2) до акумулятивних терас відносять такі, в яких увесь терасоподібний уступ складений алювіальними відкладами, а потужність алювію більша від відносної висоти їх над рівнем ріки.

3) цокольні, або змішані ерозійно-акумулятивні тераси, нижні частини уступів яких складені корінними породами, а верхні – алювіальними відкладами.

Алювіальні тераси поділяють на: 1) накладені і 2) вкладені (рис. 13).

Накладені тераси складаються із залягаючи одна на одній різновікових алювіальних товщ, так, що верхня молода тераса (денна) перекриває більш древ ні – поховані (рис. 13а). Такі тераси утворюються в результаті переважання акумулятивної роботи ріки.

Вкладені тераси – всі денні. Утворюються в результаті чергування ерозійної і акумулятивної роботи рік. Підошва алювіальних товщ вкладених терас можуть знаходитись на різній висоті (рис. 12б) або на одному рівні (рис. 13в).

В молодих річкових долинах терас немає.

Вивчення діяльності рік має велике теоретичне значення. Склад алювію, кількість древніх надзаплавних терас і зміна їхньої висоти вздовж долини ріки дозволяють відтворити історію геологічного розвитку району, характер новітніх тектонічних рухів, а також реконструювати палеоклімат і палеогеографію. Відносне перевищення надзаплавних терас о

Рис. 13. Типи алювіальних терас за характером накопичення алювіальних відкладів:

а , б – накладені, в - вкладені

днієї над іншою і над дном долини ріки, глибина урізу на різних стадіях розвитку останньої, є ознаками інтенсивності рухів земної кори. Саме закладення річкових долин, здебільшого, є наслідком тектонічної активності території, так як ріки, в більшості випадків, приурочені до послаблених зон земної кори, якими є зони розломів. Разом з тим слід зазначити, що ріки є головним постачальником осадового матеріалу у Світовий океан

Річкові тераси відіграють важливу роль у життєдіяльності людини. Широкі тераси великих рівнинних річок, завдяки рельєфу і складу алювію є цінними сільськогосподарськими землями. Саме тераси річкових долин часто є найоптимальнішими місцями для будівництва доріг, населених пунктів, гідротехнічних об’єктів і промислових підприємств. В геології річкові тераси є об’єктом для пошуків розсипних родовищ корисних копалин (золота, платини).