
- •IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •V. Організація змісту навчального матеріалу
- •1.Анемічний синдром.
І. Актуальність теми:
Анемія – це клініко – лабораторний синдром, який характеризується зниженнням вмісту гемоглобіну та еритроцитів в одиниці об’єму крові, проявляється ознаками гіпоксії з боку всіх тканин, але найбільше зі сторони ЦНС та міокарда, а також симптомами, пов`язаними з дією етіологічного чинника.
Анемія може розглядатись, як окреме захворювання (наприклад, залізодефіцитна анемія, ідіопатична аутоімунна гемолітична анемія) або, як симптом іншої нозології (наприклад, анемія хронічного захворювання, симптоматична аутоімунна гемолітична анемія, метапластична анемія). Висока частота розповсюдження анемій, їх негативний вплив на функціонування організму, якість життя зумовлює важливість їх вивчення, необхідність ретельної диференційної діагностики та адекватного лікування. Серед дефіцитних анемій 95% складають залізодефіцитні анемії, решта – вітамін В12, фолієво – , вітамін В1 – та вітамін – С – дефіцитні анемії.
На занятті студенти вирішують конкретну проблему: базуючись на уяві про структуру кісткового мозку, кровотворення і його регуляцію, обмін речовин, що мають найбільше значення для нормального розвитку та функціонування швидкопроліферуючої гемопоетичної тканини, нормальну структуру еритроцитів та факторів, що можуть змінювати цю структуру та вкорочувати термін життя еритроцитів, вчаться використовувати сучасні діагностичні методики для діагностики основних форм анемій, формують професійні навички та вміння. Біля ліжка хворого студент демонструє вміння збирати скарги, анамнез захворювання та життя, проводити об’єктивне обстеження хворого по різних системах та органах і на підставі отриманих даних провести диференційний діагноз і встановити попередній діагноз. Для підтвердження своєї думки студент складає план додаткового обстеження хворого. Синтезуючи всі отримані дані під час обстеження хворого, студент формулює заключний клінічний діагноз згідно сучасної класифікації та діагностичних критеріїв. Аналіз отриманих результатів дозволяє студенту призначити відповідне лікування даного хворого в залежності від форми анемії, ступеня важкості, ускладнень, супутніх захворювань і дати рекомендації щодо подальшої терапії та способу життя.
ІІ . Конкретні цілі заняття:
Мати уявлення про ( = I):
структуру та функцію кісткового мозку;
роль пластичних (білок, вітаміни, мікроелементи) та стимулюючих факторів (цитокінів), стану ендокринної та нервової системи в процесі кровотворення.
метаболізм заліза, вітамінів В9 та В12.
Знати ( = II):
основні етіологічні чинники та патогенез розвитку основних видів анемій;
етіопатогенетичну класифікацію анемій, а також класифікацію за морфологічними характеристиками еритроцитів, регенераторною здатністю кісткового мозку та ступенем тяжкості;
діагностичні критерії різних видів анемій;
основні клінічні прояви анемічного синдрому;
особливості клінічних проявів різних етіопатогенетичних видів анемій (зокрема, сидеропенічний синдром, неврологічні та шлунково – кишкові прояви при В12 – дефіцитній анемії, клінічні прояви гемолізу.)
клініко-лабораторну характеристику залізодефіцитної, В12 та В9- дефіцитних, а також гемолітичних, постгеморагічної та гіпопластичних анемій.
етіопатогенетичні та клінічні особливості внутрішньоклітинного та внутрішньосудинного видів гемолізу;
діагностичну цінність проби Кумбса;
основні принципи профілактики залізодефіцитної анемії;
основні принципи дієтичного та медикаментозного лікування хворих з різними видами анемії, покази до оперативного втручання при гемолітичних анеміях.
3. Вміти ( = III):
провести опитування та об’єктивне обстеження хворого, визначати суб‘єктивні та об‘єктивні симптоми анемії;
на підставі скарг, анамнезу захворювання та життя, результатів об’єктивного обстеження хворого, проведеного диференційного діагнозу вміти сформулювати попередній діагноз;
скласти план подальшого діагностичного пошуку для уточнення діагнозу;
провести диференціальну діагностику різних видів анемій;
обґрунтувати застосування інвазивних та неінвазивних діагностичних методів та трактувати дані додаткових методів обстеження хворого з метою формулювання клінічного діагнозу та вироблення тактики його лікування;
призначити адекватну терапію в залежності від виду анемії, ступеня тяжкості, ускладнень та супутніх захворювань;
призначати методи первинної та вторинної профілактики.
ІІІ. Базовий рівень підготовки
№п/п |
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
1. |
Нормальна анатомія |
Знати будову гемопоетичних органів (печінка, селезінка, кістковий мозок), їх кровопостачання та інервацію, а також їх топографію. |
2. |
Гістологія |
Мати уяву про клітинну будову органів гемопоезу – печінки, селезінки, кісткового мозку; морфологічні характеристики клітин еритрону різних класів та зрілих еритроцитів, в нормі та при різних видах анемій. |
3. |
Біохімія людини |
Мати уяву про обмін заліза, вітамінів В9 та В12, їх роль в гемопоезі та негемопоетичні функції; знати етапи синтезу гемоглобіну, а також етапи його деградації та метаболізм білірубіну. |
4. |
Нормальна фізіологія |
Знати нейроендокринні механізми регуляції процесу гемопоезу. |
5. |
Патологічна фізіологія |
Мати уяву про анемію; знати етіопатогенетичну класифікацію анемій, а також класифікації за морфологічними характеристиками еритроцитів та регенераторною здатністю кісткового мозку; основні лабораторні характеристики різних видів анемій. |
6. |
Фармакологія |
Знати механізм дії, покази та протипокази основних лікарських засобів, які використовуються в лікуванні різних видів анемій та вміти їх виписувати в формі рецептів. |
8. |
Пропедевтична терапія |
Демонструвати навички та вміння з обстеження пацієнтів з анемією (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, об’єктивне обстеження шкіри, лімфатичних вузлів, дихальної, серцево-судинної, сечовидільної систем, шлунково-кишкового тракту; вміти аналізувати дані додаткових методів обстеження) |
IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін |
Визначення |
Сидеропенічний синдром |
Синдром, пов'язаний з дефіцитом тканинного заліза. |
Симптом Пламера - Вінсона |
Симптом сидеропенічного синдрому, що полягає в дисфагії за рахунок сухості слизових; |
Гунтеровський язик |
Малиновий, гладенький, з атрофічними сосочками, можливо географічний, язик з суб’єктивним відчуттям печіння, болю, затерпання. Характерний як для залізодефіцитної, так і для В12 –дефіцитної анемії. |
Ангулярний стоматит |
Запалення в куточках рота. |
Фунікулярний мієлоз |
Дистрофія, дегенерація нейронів, демієлінізація нервових волокон бокових та задніх спинно – мозкових стовпів, що виникає на фоні дефіциту вітаміну В12. |
Сидероахрестична анемія |
Анемія, що характеризується високим вмістом заліза в крові з одночасним порушенням його використання клітинами еритрону внаслідок порушення синтезу гема ( хронічна чи гостра інтоксикація свинцем чи бензином, порфірії). |
Апластична анемія |
Анемія, що характеризується значним звуженням всіх паростків кровотворення в кітковому мозку (панмієлофтіз) та панцитопнією периферичної крові. |
Гіпопластична анемія |
Анемія, що викликається тими ж причинами, що і апластична, однак має легкий чи середній ступінь важкості. |
Метапластична анемія |
Анемія, зумовлена витісненням кісткового мозку будь – яким проліферативним процесом ( метастаз раку, лейкоз, лімфогранулематоз, гранулема при аутоімунних захворюваннях, грибковий міцелій, туберкульоз, саркоїдоз). |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Які класифікації анемій ви знаєте?
Які існують етіопатогенетичні форми анемій?
Які основні причини залізодефіцитної анемії?
Які основні симптоми сидеропенічного синдрому?
Охарактеризуйте анемічний синдром.
Перечисліть зміни в загальному аналізі крові та при біохімічному дослідженні крові у хворих на залізодефіцитну анемію?
Вкажіть еволюцію клінічних та лабораторних змін при залізодефіцитній анемії?
З якими анеміями слід диференціювати залізодефіцитну анемію?
На які показники слід орієнтуватись під час лікування залізодефіцитної анемії?
Які основні причини дефіциту вітаміну В12?
Дайте клініко – лабораторну характеристику вітамін В12-дефіцитної анемії.
Схема лікування В12 – дефіцитної анемії?
Проведіть диференційну діагностику В12 – та фолієводефіцитної анемії.
Перелічіть основні етіопатогенетичні види гемолітичних анемій.
Дайте загальну клініко – лабораторну характеристику гемолітичної анемії та виділіть відмінності клінічної картини у хворих з внутрішньосудинним та внутрішньоклітинним видами гемолізу.
Назвіть лабораторні особливості хвороби Міньковського – Шофара, дефіциту глюкозо – 6 - дегідрофосфату, серповидно – клітинної анемії, аутоімунних анемій.
Суть прямої та непрямої проб Кумбса.
Перечисліть основні причини апластичної анемії.
Дайте клінічну та лабораторну характеристику апластичної анемії з вказанням особливостей спадкових форм.
Проведіть диференційну діагностику апластичної анемії з гострим лейкозом, вітамін В12 – дефіцитною анемією, мієлодиспластичним синдромом.
Основні підходи до лікування апластичної анемії та лікарські засоби.