Лекція 5 Професійно-педагогічне спілкування

1.Специфіка професійно-педагогічного спілкування

Педагогічне спілкування – професійне спілкування викладача зі студентами на занятті (у процесі навчання і виховання), що має певні педагогічні функції і спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату, оптимізацію навчальної діяльності і взаємин між педагогом і вихованцями. Педагогічне спілкування – це спілкування педагога з вихованцями у педагогічних цілях.

Професійне спілкування об'єднує людей для спільної діяльності. Професійне спілкування розширює можливості пізнання загальнолюдського досвіду, засвоєння суспільних норм, цінностей, знання і способів діяльності. Фахівець формує себе як особистість.

Мета професійно-педагогічного спілкування полягає у передачі професійного досвіду (знань, умінь, навичок) від педагога вихованцям.

Вища цінність професійно-педагогічного спілкування – індивідуальність педагога і вихованця.

Власна гідність і честь педагога, гідність і честь вихованців – найважливіша цінність професійного педагогічного спілкування.

Різновиди професійно-педагогічного спілкування:

●безпосереднє спілкування між студентами, викладачами;

●спілкування, пов'язане з підготовкою і забезпеченням майбутньої професійної діяльності;

●опосередковане спілкування під час читання, писання, конспектування, перегляду відеоматеріалів і т. ін.

Мистецтво педагога полягає у здатності допомогти пізнати нові знання, здобути нові навики вихованцям. Пасивне сприйняття ідей чи фактів не є освітою.

Стиль професійного спілкування, що задається викладачем, суттєво впливає на ставлення студентів до навчального предмету.

Велика дистанція між викладачем і студентами зумовлює ситуацію, коли студенти приховують своє нерозуміння.

Близька дистанція викликає у студентів ілюзію необов'язковості, небажання вичерпно засвоювати навчальний предмет.

Конфлікт призводить до ігнорування студентами вимог викладача. Необ'єктивність викладача до студента, занижена оцінка здібностей і знань студента можуть спричинити емоційні травми. Важливим є вміння викладача організувати навчальний процес. Ефективність професійно-педагогічного спілкування викладача залежить від рівня сформованості його комунікативної культури.

Основою комунікативної культури є комунікабельність людини. Під комунікабельністю розуміють здатність відчувати задоволення від процесу спілкування з іншими людьми. Некомунікабельні або малокомунікабельні педагоги швидко втомлюються.

Професійно-педагогічне спілкування передбачає наявність таких умінь:

●правильно планувати і здійснювати комунікацію;

●швидко й точно знаходити комунікативні засоби, що відповідають творчій індивідуальності викладача і студента;

●відчувати та підтримувати зворотній зв'язок у спілкуванні.

Компоненти професійно-педагогічної комунікативності педагога:

• потреба у систематичному спілкуванні з вихованцями у найрізноманітніших сферах;

• емоційне задоволення на всіх етапах спілкування;

• наявність здібностей, комунікативних навичок та вмінь.

Професійна компетентність проявляється у чіткому інформативному змісті, переданому чіткою, зрозумілою, правильною мовою. Викладач повинен бути добре підготовлений, володіти прийомами спілкування, мати досвід, бути комунікабельним. Виразним засобом є інтонація.

Комунікативна компетентність – здатність встановлювати і підтри­мувати необхідні контакти з іншими людьми. Комунікативна ком­петентність – це сукупність знань, умінь і навичок, що включають: функції спілкування й особливості комунікативного процесу; види спілкування й основні його характеристики; засоби спілкування (вербальні і невербальні); види слухання і техніки його використання; «зворотний зв'язок» (питання і відповіді); психологічні і комунікативні типи партнерів, специфіку взаємодії з ними; форми і методи ділової взаємодії; технології і прийоми впливу на людей; самопрезентацію і стратегії успіху.