Лекція 2
Мистецтво красномовства
оратора
Особистісний підхід оратора до красномовства
Красномовство – вміння говорити гарно, переконливо, ораторський талант. Щоб вправно говорити, необхідно здобути навики професійного спілкування.
Риторичні навички й уміння оратора
Щоб виступати публічно, оратор повинен оволодіти низкою професійних навиків і набутих умінь. Навик - це уміння робити справу щонайкраще. Якими навиками повинен володіти оратор?
– вміння правильно добирати літературу;
– правильне опрацювання літературних джерел;
– складання плану промови;
– грамотне написання тексту промови;
– уміння триматися впевнено перед аудиторією;
– орієнтація у часі.
Якості оратора
Чесність – відверте і правдиве декларування власної позиції.
Освіченість – знання предмета, про який йдеться у промові, потенційна глибина знань.
Скромність – стриманість у поведінці, відсутність хизування собою. Передбачливість – здатність проаналізувати заздалегідь перебіг подій.
Відповідальність – вміння бути послідовним і відстоювати власну думку.
Рішучість – непохитність і воля у провадженні своїх ідей.
Вимоги до професійного оратора:
1) зосереджений розум;
2) здоровий глузд, сприйняття речей такими, як вони є (уміння слухати і правильно оцінювати співрозмовника - основа діалогічного мовлення);
3) цілковитий самоконтроль, вміння відповісти на непередбачені запитання;
4) урівноважений характер, готовність уважно вислухати співрозмовника;
5) відвертість у стосунках, ввічливість у спілкуванні, невимушена манера говорити.
Мовленнєвий процес реалізовується в умовах:
– розвитку суспільства і суспільних відносин;
– формування і розвитку особистості;
– обміну емоціями;
– навчання, передавання вмінь і навичок;
– обміну інформацією;
– обміну діяльністю;
– формування ставлення до себе, до інших людей і до суспільства загалом.
Мовленнєва взаємодія вивчається різними гуманітарними дисциплінами: риторикою, філософією, соціологією, педагогікою, соціальною психологією, психологією особистості, соціолінгвістикою. Через мовлення студенти збагачують знання, досвід, опрацьовують наукову, життєву, навчальну інформацію. Взаємодіючи вони досягають домовленості про спільну працю і відпочинок; встановлюють єдність ідей, настроїв, поглядів; досягають спільності думок, переживань; проявляються манери, звичаї, стиль поведінки.
У професійному мовленні студент реалізовує суспільні функції, задовольняє природні потреби особистості.
Успіх ораторської діяльності визначається вмінням оратора правильно спілкуватися з аудиторією. Пізнати навики красномовства є можливим для кожного. Для цього необхідна тривала, цілеспрямована, систематична робота над собою і самоосвіта.
Маніфест ритора
1. Цицероном може стати кожен. Подібно до Цицерона ритор розуміє, що красномовство складається з багатьох знань і старань, тому працює натхненно і прагне до знання.
2. Ритор – передусім гідна людина, яка досягає мовного успіху чесно і відверто.
3. Ритор налаштовується на бадьоре й енергійне спілкування і знаходить потрібний для емоційної дії зміст.
4. Ніщо не відрізняє так людину від інших створінь, як сила розуму і дар слова.
5. Риторика – це наука, що потребує підготовки, ерудиції, досвіду та тренування.
6. Будь-яку промову, яку ритор вимовляє публічно, він попередньо готує, продумує.
7. Ритор прагне говорити спокійно й упевнено, достатньо голосно та виразно, володіючи собою і аудиторією. Якщо ритор програє, то програє гідно.
8. Виголошуючи промову, він пам’ятає, що звертається до людей, а не до папірця, на якому написаний текст його виступу.
9. Ритор говорить тільки те, що думає. При цьому він завжди думає, що говорить.
10. Ритор вживає лише літературні слова та вирази, прагне до багатства слів і виразів.
11. Він виголошує промову фразами, які пов’язані між собою. Кожна фраза є чіткою і зрозумілою.
12. Пауза – великий прояв майстерності. Пауза виділяє найбільш значущі слова та формулювання.
13. Ритор прагне інтонувати свою мову – і робить це природно.
14. Ритор контролює реакцію аудиторії, фіксує зацікавлених і байдужих.
15. На репліки із залу ритор реагує відповідно до обставин.
16. Ритор не говорить зайвого.
17. Завершує промову ритор оптимістично. Дякує усім за увагу.