Міністерство охорони здоров'я України

комунальний заклад

« Бериславський медичний коледж »

Херсонської обласної ради

Лекція № 4

по темі

Методи стерилізації, які застосовують у медицині

з дисципліни

«Основи медичного та фармацевтичного товарознавства»

спеціальність

5.12020101 «Фармація»

Викладач: Аркушенко Г.Г.

м. Берислав

2014р.

Тема: « Методи стерилізації, які застосовують у медицині »

Зміст

1. Загальні вимоги стерилізації.

2. Фізичні методи стерилізації.

3. Хімічні методи стерилізації.

Загальні вимоги стерилізації

Проблема стерилізації інструментів, медикаментів, продуктів харчування є першорядною для медицини, сільського господарства, космонавтики, мікробіологічної та харчової галузей промисловості.

Стерилізація передбачає проведення тільки тих заходів, які сприяють знищенню мікроорганізмів усередині об’єкта, що стерилізується. Їй відповідає слово «стерильність» — абсолютний термін.

У промислових масштабах знайшли широке впровадження декілька методів стерилізації, таких як, наприклад, хімічна стерилізація, стерилізація парою, гарячим повітрям, прожарюванням, газова і плазмова стерилізація, ВЧ-стерилізація й стерилізація ультрафіолетовими променями, електронними пучками, γ-випромінюванням.

Застосування того чи іншого методу обумовлене ступенем опірності різних видів мікроорганізмів різноманітним засобам впливу, фізико-хімічними властивостями виробів, що стерилізуються, екологічною безпекою, економічною доцільністю, технологічністю оснастки стерилізаційного устаткування та ін.

Кожний із цих методів стерилізації має свої переваги й недоліки і може бути застосований тільки до певних видів об’єктів стерилізації.

Головні показники будь-якого промислового способу стерилізації мають задовольняти такі вимоги:

надійність — тобто повинні репродуційно вести до стерильності об’єкта (забезпечувати одночасне і швидке знищення або видалення бактерій, які його обсіменяють або знаходяться в ньому, а також вірусів, грибів, найпростіших та інших мікроорганізмів);

можливість застосування до багатьох об’єктів, що стерилізуються, без обмежень;

здатність проникати в матеріал, не вступаючи в реакцію з ним;

здатність давати сухий стерильний матеріал і забезпечувати його стерильність в упаковці при зберіганні після стерилізації;

простота й безпечність;

економічність щодо розмірів капіталовкладень, потреби в приміщенні й умовах служби апаратури та продуктивних витратах (тобто потреби в персоналі, енергії, догляді).

Фізичні методи стерилізації

Теплова стерилізація

Теплова стерилізація — це традиційний метод стерилізації, який має сьогодні безсумнівну перевагу перед іншими в основному з трьох причин.

По-перше, він дає можливість стерилізувати препарати в кінцевій герметичній упаковці.

По-друге, завдяки тривалій практиці використання він забезпечений досить надійною апаратурою.

По-третє, він найбільш доступний (цей важливий аспект, очевидно, прямо пов’язаний з попереднім).

Одним із способів знезаражування інструментів, виробів із гуми, латексу й окремих полімерних матеріалів є стерилізація водяною парою під тиском у стерилізаторах (автоклавах).

Вона здійснюється при відповідних тисках насиченої водяної пари і температурах:

— тиск пари 0,11 МПа при 120 ± 2 °С; t = 45 хв;

— тиск пари 0,20 МПа при 132 ± 2 °С; t = 20 хв.

Інструменти і вироби з гуми, призначені для стерилізації, обгортають пергаментним папером або подвійним шаром марлі, упаковують в стерилізаційні коробки і поміщають у стерилізатор. Тривалість стерилізації (стерилізаційна витримка) при температурі 120 °С дорівнює 45 хв, при 132 °С — 20 хв, при 100 °С — 60 хв. По закінченні часу стерилізації нагрівання припиняють і випускають пару зі стерилізаційної камери. Кришку стерилізатора відкривають лише тоді, коли тиск пари досягає атмосферного, потім виймають коробки і барабани зі стерильними об’єктами.

Стерилізація сухим гарячим повітрям

Ефективність цього методу залежить від температури, тривалості й теплопровідності об’єктів стерилізації. Призначені для стерилізації інструменти обгортають пергаментним папером або фольгою і складають у спеціальні конверти. Конверти завантажують у стерилізатори і стерилізують при температурі 160—200 °С.

За стандартами прийнято такі режими стерилізації: при температурі 180 °С стерилізаційна витримка становить 60 хв, при 160 °С тривалість стерилізації — 2,5 год.

Вироби, простерилізовані в папері мішечному непросоченому, папері мішечному вологостійкому, папері для пакування продукції в автоматах, можуть зберігатися 3 доби. Вироби, стерилізовані без упаковки, слід використовувати одразу після стерилізації.

Погана проникність сухого повітря та шкідлива дія при високих температурах на деякі матеріали обмежують його застосування, у зв’язку з цим воно не одержало такого широкого застосування, як пара. Проте цей метод є також надійним, а в деяких випадках і єдино можливим.

Стерилізація надвисокочастотним (нвч) випромінюванням

Досі у дослідників, що займаються вивченням дії надвисокочастотного (НВЧ) випромінювання на мікроорганізми, немає єдиної точки зору на його механізм інактивації. Існують гіпотези про винятково тепловий механізм дії НВЧ-опромінення на біологічні об’єкти; не менш поширені уявлення про те, що, крім теплових ефектів, при інактивації мікроорганізмів має місце специфічний вплив НВЧ-випромінювання на компоненти клітин. НВЧ-опромінення поки що для стерилізації лікарських препаратів практично не використовується. Нагрівання у НВЧ-полях можна застосовувати для теплової стерилізації у варіанті швидкої високотемпературної обробки.

Стерилізація ультрафіолетовим та інфрачервоним світлом

Невидиме інфрачервоне випромінювання з довжиною хвиль від 0,66 до 500 мкм (1 мкм = 0,0001 см) займає область спектра, яка лежить між червоними променями його видимої частини та ультракороткими радіохвилями.

Інфрачервоні промені використовуються для стерилізації хірургічних інструментів. Вони не мають специфічної дії на мікроорганізми, останні гинуть не від променів, а від високої температури. Для стерилізації інструментів інфрачервоним промінням в Австрії та деяких інших країнах виготовляються спеціальні апарати: конвейєрні печі, інфрачервоні печі з глибоким вакуумом.

Безперечною перевагою цього методу можна вважати можливість відмови від небезпечної в роботі й нетехнологічної перегрітої пари.

Ультрафіолетове (УФ) випромінювання в діапазоні довжин хвиль 200—300 нм також забезпечує якісний стерилізаційний ефект, оскільки в молекул ДНК і білків мікроорганізмів є пік поглинання випромінювання при довжині хвилі λ = 260 нм. Для стерилізації звичайно використовують газорозрядні лампи низького тиску на парах меркурію або меркурієво-ксенонові дугові лампи, що мають у своєму спектрі потужну лінію на λ = 254 нм.

Існує декілька методів стерилізації УФ-випромінюванням, таких, наприклад, як опромінення поверхні на відстані, занурення випромінювача в газ або рідину, що стерилізується, тощо.

До недоліків УФ-методу стерилізації можна віднести такі явища:

— відбувається неповна стерилізація предметів складної конфігурації, що мають щілини, отвори, сховані від променів поверхні;

— немає достатньої глибини обробки, оскільки УФ-промені цілком поглинаються в перших кількох атомних шарах речовини;

— не можна обробляти предмети в непроникних для УФ-променів упаковках;

— УФ-випромінювання при великих дозах може призводити до руйнації полімерних молекул поверхневих шарів стерилізованих предметів із пластмаси й поліетилену.

Крім того, час стерилізації УФ-випромінюванням великий, вона може тривати декілька годин.