Штрихове кодування.

Штриховий код (ШК) — знак, призначений для автоматизованих ідентифікації та обліку

інформації про товар, закодований у вигляді цифр і штрихів.

ШК наноситься на транспортну або споживчу упаковку багатьох імпортних і вітчизняних товарів друкарським способом або за допомогою етикетки чи ярлика, що приклеюються.

Відповідно до вимог проведення зовнішньоторговельних операцій наявність штрихового коду на упаковці товару є обов’язковою умовою його експорту.

ШК, на відміну від багатьох інформаційних знаків, виконує не тільки загальні функції інформаційного характеру, але й ряд додаткових функцій.

Додаткові функції ШК:

— автоматизована ідентифікація товарів;

— автоматизовані облік і контроль товарних запасів;

— оперативне управління процесом руху товару: відвантаженням, транспортуванням і складуванням товарів (продуктивність праці підвищується на 30 %, у деяких випадках — до 80 %);

— підвищення швидкості й культури обслуговування покупців;

— інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.

Необхідність запровадження ШК виникла через розвиток інформаційних технологій та широке впровадження комп’ютерів.

Принцип ШК — кодування алфавітно-цифрових знаків у вигляді чергування чорних і світлих смуг різноманітної товщини (штрихів і прогалин), зчитування за допомогою пристрою розшифровує коди й передає інформацію на комп’ютер.

Класифікація ШК.

Серед декількох десятків схем кодування (або символів), прийнятих до користування між народними організаціями і які мають власне найменування, найбільш поширені EAN (європейська) і UPC (американська).

Розшифрування кодів здійснюється пристроями, що сканують. ШК не призначені для передачі інформації про товар споживачу і для неавтоматизованої її ідентифікації.

Структура штрихових кодів різних типів

* Країна, якій надана можливість деталізувати код країни на третьому розряді, наприклад, країни СНД — 460—469;

** у зазначеному вище випадку виготовлювач може використовувати тільки чотири розряди

Застосування штрихових кодів дає можливість однозначно ідентифікувати товар для одержання даних про його вартість, терміни зберігання та іншу інформацію, необхідну в даній торговій організації.

Інформація кодується в штриховому коді шляхом застосування штрихів і прогалин між ними різної ширини. Існує декілька стандартів штрихових кодів, але найбільш поширені — коди EAN-8 і EAN-13 для маркування товарів і DUN-14 для маркування коробок і упаковок. Для нашої країни рекомендовані стандарти EAN-8 і EAN-13, що містять 8 і 13 цифр відповідно, проте, якщо в штриховому коді необхідно закодувати не тільки цифри, а й букви, можна застосовувати коди Code-39 і Code-128.

На прикладі коду EAN-13 аналізуємо структуру штрих коду. Товарний код EAN-13 розбитий на 4 групи цифр.

Перша складається з двох або трьох цифр і вказує на країну походження товару.

Друга складається з п’ятьох або чотирьох (при тризначному коді країни) цифр і показує номер підприємства -виготовлювача.

Третя група містить п’ять цифр номера даного товару.

Остання цифра коду EAN-13 є контрольною і дозволяє визначати правильність зчитування інформації сканером.

Вибір правил присвоєння внутрішніх кодів товарів — справа підприємства-виготовлювача.

Головне, щоб кожна товарна одиниця мала свій код товару, що гарантує унікальність коду для

майбутнього опрацювання в автоматизованих системах торгівлі.

Для зчитування ШК застосовують: стаціонарні й портативні сканери, що дозволяють зчитувати ШК на різних відстанях від товару — від 60 см до 5—6 м; касові сканери, які оснащені системами зчитування ШК; оптичні контактні зчитувачі у вигляді ручок, олівців, лазерних пістолетів тощо.

Як читати штриховий код:

код код код контрольна

країни виготовлювача товару цифра

Контрольна цифра, яка використовується для перевірки правильності зчитування штрихів спеціальним пристроєм (сканером).

Порядок розрахунку контрольної цифри:

1. Складаємо цифри, що на парних позиціях коду.

2. Результат множимо на 3.

3. Складаємо цифри, що на непарних позиціях коду.

4. Складаємо результати 22ї і 33ї дій.

5. Визначаємо контрольне число: воно є різницею між остаточною сумою і найближчим до неї вищим числом, кратним 10.

Приклад. Код: 4002823011207 (визначаємо останню цифру 7 — контрольне число)

1) 0 + 2 + 2 + 0 + 1 + 0 = 5;

2) 5 · 3 = 15;

3) 4 + 0 + 8 + 3 + 1 + 2 = 18;

4) 15 + 18 = 33;

5) 40 – 33 = 7.

Використання штрихових кодів у фармацевтичній промисловості дає можливість при пакуванні ліків забезпечити повну відповідність медикаментам супровідних листків, інструкцій із застосування ліків, а також визначити необхідний вид упаковки тощо. За допомогою кодів контролюється якість продукції, її відповідність заданому зразку.

Коди країн місцезнаходження банку даних про штрихові коди

Базові поняття стандартизації

Стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у пев­ній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усунення бар'єрів у торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву.

Розрізняють:

• міжнародну стандартизацію - стандартизацію, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн;

• регіональну стандартизацію - стандартизацію, що проводиться на від­повідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповід­них органів країн певного географічного або економічного простору;

• національну стандартизацію - стандартизацію, що проводиться на рів­ні однієї країни.

Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, проце­дури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.