4.1.4. Місцеве самоврядування
Система місцевих органів самоврядування у Франції будується відповідно до адміністративно-територіальним поділом. Воно представлено комунами, департаментами та регіонами, де існують виборні органи.
Комуна налічує близько 36 тис. осіб, управляється муніципальною радою і мером, який є органом виконавчої влади. Рада ж управляє справами комуни, приймає рішення з питань, що зачіпають інтереси її громадян в усіх соціальних проблем: розпоряджається майном, створює необхідні соціальні служби.
Департамент є основною одиницею адміністративно-територіального поділу Франції. Департаменти діляться на внутрішні (96) і заморські департаменти. До відання департаментського Ради належить прийняття місцевого бюджету і контроль за його виконанням, організація департаментських служб, управління майном. Виконавчим органом департаменту є голова генеральної ради.
Найбільшою одиницею в адміністративному розподілі країни є регіон. У кожному регіоні засновані економічні та соціальні комітети, і регіональний комітет по позиках. У регіоні діє своя рахункова палата. Регіональна рада обирає свого голову, який є виконавчою владою в регіоні.
Україна
Украї́на — унітарна демократична національна держава, парламентсько-президентська республіка. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Виконавча влада в країні належить кабінетові міністрів, а законодавча — парламенту (Верховній Раді України). Найвищим органом судової влади в Україні є Верховний Суд України. Можливість впливати на роботу усіх трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової, має Президент України — згідно з Конституцією він зобов'язаний припиняти будь-які їх дії, що порушують основний Закон України.
Зміст
1 Конституція України
2 Законодавча влада
3 Виконавча влада
4 Уряд Януковича 2012
5 Судова влада
6 Участь у міжнародних організаціях
7 Див. також
8 Примітки
9 Посилання
Конституція України
Докладніше: Конституція України
Невдовзі після проголошення незалежності України, внаслідок референдуму 1991 р., в Україні була створена парламентська комісія з підготовки нової конституції. 28 червня 1996 р., з прийняттям нової демократичної конституції була запроваджена багатопартійна політична система (плюралізм) і законодавчо задекларовані основні права і свободи громадян України, а також права національних меншин країни.
Різним етнічним групам України гарантується право на отримання освіти рідною мовою, на розвиток культурного життя, а також на підтримку та вживання національних мов в повсякденному житті. Згідно з Конституцією, державною мовою України є українська. В Криму та деяких регіонах Східної України в повсякденному житті і в офіційному користуванні переважає російська мова.
Конституція гарантує також свободу віросповідань — релігійні об'єднання повинні реєструватися в органах місцевої та центральної влади. Свобода слова також гарантована Конституцією, однак іноді влада втручається в роботу журналістів і намагається впливати на ЗМІ. Уряд України, зокрема, піддавався гострій критиці за кволе та недостатньо відкрите розслідування справи вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе (2000). Розслідування цієї справи триває й дотепер. Таке ставлення до цієї справи та до свободи слова в цілому мало негативний ефект на міжнародний імідж України.