Обробка пазів і відрізування
-
Матеріал
заготовки
Подача s в мм/подв.хід при ширині різця В в мм
5
8
10
12
16
Сталь
0,16 – 0,18
0,20 - 0,24
0,25 – 0,27
0,27 – 0,33
0,34 – 0,38
Чавун
0,28 – 0,35
0,35 – 0,42
0,45 – 0,50
0,5 – 0,6
0,6 – 0,7
Сила різання визначається для перевірки можливості роботи верстата з вибраною подачею різання. При аналітичних розрахунках за довідником [10] використовується формула:
(Н) (5.1)
Постійна Ср та степені х, у, n визначаються з таблиці 22 (стор. 273, 274) [10].
Поправочний
коефіцієнт:
(5.2)
Кmp – коефіцієнт на матеріал заготовки, таблиця 9, 10 (стор. 264, 265) [10].
Кφр, Кγр, Кλр, Кrр – коефіцієнти на кути різця та радіус біля вершини різця, таблиця 23 (стор. 275) [10].
При табличному визначенні сили різання можна користуватися таблицею 5.4 (стор. 103 - 104) або картами 89, 92, 97, 100 та 102 (стор. 162, 165, 172, 175, 177) [6].
Одержане значення сили різання потрібно порівняти з тяговою силою, яку може забезпечити механізм верстату. Якщо Pz > Рт., то потрібно відповідно зменшити значення подачі різця. Рт вибирається зпаспорту верстата
Стійкість різця.
Можна користуватися слідуючими рекомендаціями:
- швидкорізальні різці Т = 30-60 хв.
- твердосплавні різці Т = 60-90 хв.
- фасонні різці Т = 120 хв.
Швидкість різання.
При аналітичних розрахунках за довідником [10] використовуються формули:
- для обробки прохідними та підрізувальними різцями:
(м/хв.)
(5.3)
- для обробки пазів та відрізування:
(м/хв.)
(5.4)
(5.5)
Постійна Cv та показники m, x, y визначаються з табли- ці 17 (стор. 269, 270) [10].
Kmv – коефіцієнт, який враховує властивості матеріалу заготовки, табл. 1 – 4 (стор. 261 - 263) [10];
Knv – коефіцієнт, враховуючий стан поверхні заготовки, табли- ця 5 (стор. 263) [10];
Kiv –коефіцієнт, враховуючий властивості матеріалу інструменту, табли- ця 6 (стор. 263) [10];
Кφv, Kφ1v, Кrv – коефіцієнти, які враховують вплив кутів та радіусу біля вер-шини різця, таблиця 18 (стор. 271) [10];
Кyv – коефіцієнт, який враховує наявність ударних навантажень на різець, стор. 276 [10].
При струганні широким різцем швидкість можна визначити з табли- ці 24 (стор. 276) [10].
При табличному визначенні режимів різання швидкість різання можна вибрати з таблиці 5.3 (стор.100 - 103), з карт 87 – 107 (стор. 159-182) [6].
При обробці на верстатах з безступінчастим регулюванням швидкості різання розраховане значення швидкості необхідно корегувати за паспортом верстата (додаток, стор.177 – 178).
Число подвійних ходів стола поздовжньо-стругальних верстатів, або повзуна поперечно-стругальних та довбальних верстатів визначається за формулою:
(подв.хід / хв.)
(5.6)
- довжина подвійного ходу стола,
складається з довжини оброб-люваної
поверхні – l
та перебігу в дві сторони – l1,
(таблиця 5.5,стор.104), або
(додаток, стор. 379) [6].
m – відношення швидкості робочого ходу до швидкості зворотнього ходу (якщо не дане в паспорті верстата, то можна прийняти m = 0,75).
При обробці на верстатах із ступінчастим регулюванням швидкості різання число подвійних ходів потрібно корегувати по паспорту верстата (додаток, стор.177 - 178).
Після цього знаходиться дійсна швидкість різання:
(м/хв.) (5.7)
Для більш точної перевірки вибраного режиму різання потрібно визначити потужність різання за формулою:
(кВт)
або з додатку 18 (стор. 403, 406) [6].
Необхідна
потужність верстата:
(кВт)
η – коефіцієнт корисної дії верстата (додаток, стор.177 - 178).
Одержане значення потрібно порівняти з фактичною потужністю верстата. Якщо N > Nфакт., то необхідно зменшити швидкість різання.
Основний технологічний час.
-
для стругання площин:
(хв.)
(5.8)
і – число проходів;
В – ширина обробки з перебігом в напрямку подачі;
(5.9)
b – ширина оброблюваної поверхні;
b1 – перебіг в напрямку подачі, ,таблиця 5.5 (стор.104), додаток 4 (стор. 379) [6].
-
для стругання або довбання канавки:
(хв.) (5.10)
tк – глибина канавки (паза).
Таблиця 5.3