Семінарське заняття №2 «Виникнення й основні етапи еволюції науки» (2 год.)

План

1. Історичні долі неопозитивістської програми у філософії науки (на прикладі Віденського гурту та аналітичної філософії).

2. Критичний раціоналізм К. Попера.

3. Теорія наукових революцій Т. Куна.

4. І. Лакатош про методологію науково-дослідницьких програм.

5. Еволюційна епістемологія С. Тулміна.

6. Концепція особистісного знання М. Полані.

7. Епістемологічний анархізм П. Фейєрабенда.

Методичні рекомендації:

Протонаука. Джерела природничо-наукового знання (первісні уявлення про світ, міф і повсякденне знання, наукові уявлення на Древньому Сході, культурний переворот у Древній Греції VIII – V ст. до н.е., ідея природи в цю епоху, атомістика, поява зачатків наукових дисциплін). Проблема виникнення науки. Основні історичні етапи розвитку науки.

Середньовічна наука і її специфіка. Формування логічних норм наукового мислення і професійних організацій науки в середньовічних університетах. Формування університетської освітньої традиції. Алхімія, астрологія, магія. Формування ідеалів математизованого і дослідного знання. Дилема віри і знання. Внесок науки Середньовіччя в європейську наукову традицію. Духовна революція епохи Відродження. Ревізія схоластичного і формування нового дослідницького апарату.

Становлення науки Нового часу: від Коперніка до Ньютона. Поняття класичної науки (класичного ідеалу наукового знання). Г. Галілей як засновник емпіричного природознавства. Роль філософії, ідей Ф. Бекона і Р. Декарта в обґрунтуванні і пропаганді нових методів наукового мислення. Дилема раціоналізму й емпіризму у філософії науки ХVІІ століття. Внесок І. Ньютона у формування класичної науки.

Образ науки у філософії Просвітництва: переконання, що знання повинне бути корисним. Протиставлення корисної дослідної науки і марної метафізики. Інституціоналізація науки (перетворення науки в соціальний інститут). Діалектико-матеріалістичне розуміння сутності науки. Розквіт науки в XIX ст. і проблеми її розвитку на межі XIX – ХХ ст. Дисциплінарний розвиток науки в XIX ст. Криза у фізиці на межі століть та її роль у розвитку науки XX ст.

Наука XX-ХХІ ст.: основні досягнення і становлення некласичної і постнекласичної науки.

Література:

1. Карнап Р. Научное миропонимание – Венский кружок / Р. Карнап, Х. Хан, О. Нейрат // Актуальні проблеми духовності. – Вип. 6. – Кривий Ріг : КДПУ, 2005. – С. 197-214.

2. Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун; пер. с англ. И.З.Налетова. Общ. ред. и послесл. С.Р. Микулинского и Л.А. Марковой. – М. : Прогресс, 1975. – 300 с.

3. Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции / И. Лакатос // Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М. : Прогресс, 1978. – С. 203-235

4. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ / И. Лакатос. – М.: Медиум, 1995. – 236 с.

5. Полани М. Личностное знание: монографія / М. Полани. – М. : Прогресс, 1985. – 344 с.

6. Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер. – М. : Прогрес, 1983. – 605 с.

7. Решер Н. Взлет и падение аналитической философии / Н. Решер // Аналитическая философия: Становление и развитие (антология) / сост. А.Ф. Грязнов. – М. : Дом интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998. – С.454-465.

8. Тулмин С. Концептуальные революции в науке / С. Тулмин // Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М. : Прогресс, 1978. – С. 170-190.

9. Тулмин С. Человеческое понимание / С. Тулмин. – М. : Прогресс, 1984. – 328 с.

10. Фейерабенд П. Против методологического принуждения / П. Фейерабенд // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М. : Прогресс, 1986. – С.125-467.

Питання для самоконтролю:

1. Проблема виникнення науки.

2. Особливості античної науки.

3. Середньовічна наука.

4. Становлення науки Нового часу.

5. Особливості класичної науки.

6. Діалектико-матеріалістичне розуміння науки.

7. Особливості некласичної і постнекласичної науки.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3

«Методологія науки» (2 год.)

План

1. Філософсько-методологічні настанови в фізиці.

2. Філософські основи природничих наук.

3. Застосування філософської методології у сфері соціально-гуманітарного пізнання.

Методичні рекомендації:

Поняття методології і методу. Діалектика як методологія. Роль принципів діалектики і науковому пізнанні. Метафізика ї її значення для наукового пізнання. Класифікація методів. Методи емпіричного дослідження: спостереження, вимірювання, описування, порівняння, експеримент. Особливості експерименту. Загально-логічні методи: аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, індукція, дедукція, аналогія, моделювання. Системний підхід. Наукові методи теоретичного дослідження: формалізація, аксіоматичний метод, гіпотетико-дедуктивний метод, метод сходження від абстрактного до конкретного, єдність історичного і логічного.

Література:

1. Бахтин М.М. Автор и герой: к философским основам гуманитарных наук / М.М. Бахтин. – СПб. : Азбука, 2000. – 336 с.

2. Борн М. Размышления и воспоминания физика. Сборник статей / М. Борн. – М. : Наука, 1977. – 218 с.

3. Бройль Л. По тропам науки / Л. Бройль. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1962. – 408 с.

4. Вайцзеккер К. Физика и философия / К. Вайцзеккер // Вопросы философии. – 1993. – №1. – С.115-125.

5. Мамардашвили М.К. Стрела познания (набросок естественнонаучной гносеологии) / М.К. Мамардашвили. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1997. – 303 с.

6. Риккерт Г. Наука о при роде и наука о культуре / Г. Риккерт. – М. : Республика, 1998. – 413 с.

7. Философия естествознания: ретроспективный вигляд / отв. ред. Ю.В. Сачков. – М. : ИФ РАН, 2000. – 290 с.

8. Эйнштейн А. Собрание научных трудов: в 4-х т. / А. Эйнштейн; под ред. И.Е. Тамма, Я.А. Смородинского, В.Г. Кузнецова. – М. Наука. 1965-1967.

Т. 1: Работы по теории относительности 1905–1920 гг. – 1965. – 702 с.

Т. 2: Работы по теории относительности 1921–1955 гг. – 1966. – 881 с.

Т. 3: Работы но кинетической теории, теории излучения и основам квантовой механики 1901–1955 гг. – 1966. – 633 с.

Т. 4: Статьи, рецензии, письма. Эволюция физики. – 1967. – 600 с.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття методології та методу пізнання. Класифікація методів.

2. Роль принципів діалектики в науковому пізнанні

3. Методи емпіричного дослідження.

4. Загально-логічні методи.

5. Методи побудови наукової теорії.

6. Системний підхід в науковому пізнанні

7. Особливості соціального пізнання.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №4.

«Етика науки» (2 год.).

План:

1. Проблема штучного інтелекту: історія та сучасний стан.

2. Інформаційне суспільство: загальна характеристика.

3. Проблема особистості в інформаційному суспільстві.

4. Інформатика як професія: соціальний статус, етичні та психологічні проблеми.

5. Віртуальна реальність і диґітальна культура.

Методичні рекомендації:

Пізнання і цінності. Проблема співвідношення істинності та цінності.

Розмаїття і суперечливість ціннісних орієнтацій науки як соціального інституту. Орієнтація на об’єктивне знання і практичну цінність. Ціннісні орієнтації в управлінні наукою.

Ціннісні орієнтації вченого. Включення соціальних цінностей у процес вибору стратегій дослідницької діяльності. Розмаїття особистісних мотивацій і ціннісних орієнтацій. Проблема становлення нового етосу науки. Інституціональні норми науки і реальна поведінка вченого. Спроби сформулювати моральний кодекс ученого. Громадянська і соціальна відповідальність учених за долі людства.

Нові етичні проблеми науки наприкінці XX сторіччя. Проблема гуманітарного контролю в науці та високих технологіях. Екологічна і соціально-гуманітарна експертиза науково-технічних проектів.

Література:

1. Вебер М. Про внутрішнє покликання до науки / М. Вебер // Вебер М. Соціологія. Загально історичні аналізи. Політика. – К. : Основи, 1998. – С. 310-337.

2. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. – М. : Издательство иностранной литературы, 1958. – С. 5–22.

3. Виртуалистика: экзистенциальные и эпистемологические аспекты / Отв. ред. И.А. Акчурин. – М.: Прогресс-Традиция, 2004. – 384 с.

4. Кастельс М. Інтернет галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / М. Кастельс. – К. Ваклер, 2007. – 304 с.

5. Лютий Т. Інтернет як «перетворена форма» владного паноптикуму / Т. Лютий // Лютий Т., Ярош О. Культура масова і популярна: теорії та практики. – К. : Агентство «Україна», 2007. – С. 98-106.

6. Маклюэн М. Галактика Гутенберга: Становление человека печатающего / М. Маклюэн; пер. И.О. Тюриной. – М.: Академический Проект: Фонд «Мир», 2005. – 476 с.