9

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка

Історичний факультет

Кафедра філософії

Інструктивно-методичні матеріали

до семінарських занять

з курсу

«ФІЛОСОФІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ»

для магістрантів спеціальностей

8.01010101 Дошкільна освіта

8.01010201 Початкова освіта

8.01010301 Технологічна освіта

8.02010101 Культурологія

8.02020201 Хореографія

8.02020401 Музичне мистецтво

8.02020501 Образотворче мистецтво

8.02030201 Історія

8.02030301 Філологія. Українська мова і література

8.02030302 Філологія. (Мова і література (англійська, німецька, російська)

8.03010201 Психологія

8.04010101 Хімія

8.04010201 Біологія

8.04010401 Географія

8.04020101 Математика

8.04020301 Фізика

8.18010013 Управління проектами

8.18010020 Управління навчальним закладом

Полтава-2013

Семінарське заняття №1 «Наукове пізнання як евристична діяльність» (2 год.).

План:

1. Історичні типи образів науковості: від протонауки до постнекласики.

2. Філософія та наука: моделі співіснування.

3. Наука та її місце в сучасному світі.

Методичні рекомендації:

Основні сторони буття науки: наука як система знань, як процес одержання нового знання (пізнавальна діяльність), як соціальний інститут.

Особливості наукового пізнання і знання: системність, обґрунтованість, універсальність, предметність наукових знань. Особливості мови науки. Мова як засіб комунікації і засіб пізнання. Природна і штучна мови. Вплив мови на процес і результат сприйняття. Мова і мислення.

Критерії наукового знання і відмінність науки від псевдонаукових конструкцій. Верифікація і фальсифікація наукового знання.

Наука як соціальний інститут і елемент духовної культури. Функції науки. Становлення науки як соціального інституту. Історичний розвиток інституціональних форм наукової діяльності. Наукові співтовариства та їхні історичні типи: дисциплінарні і міждисциплінарні співтовариства, наукові школи і напрямки.

Наука і суспільство. Сциєнтизм і антисциєнтизм. Наука і влада. Державна політика і проблеми державного регулювання науки.

Взаємозв’язок розвитку науки і техніки. Наука і практичні потреби суспільства. Фундаментальна і прикладна наука. Наука й економіка. Роль науки в сучасній освіті. Роль науки у вирішенні глобальних проблем.

Наука як елемент духовної культури. Співвідношення науки зі сферою повсякденної свідомості, з релігією, міфом, мистецтвом. Роль повсякденного знання в становленні і функціонуванні науки. Наука і релігійне сприйняття світу.

Література:

1. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus / Л. Вітгенштайн // Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження. – К. : Основи, 1995. – С. 5-86

2. Гегель Г.В.Ф. Кто мыслит абстрактно? / Г.В.Ф. Гегель // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: в 2-х т. – М.: Мысль, 1971-1972. – Т. 1. – С.388-394.

3. Гейзенберг В. Физика и философия / В. Гейзенберг // Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое. – М. : Наука, 1990. – С. 5-132.

4. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления / И.С. Добронравова. – К.: Лыбидь, 1990. – 152 с.

5. Мамардашвили М.К. Наука и культура / М.К. Мамардашвили // Методологические проблемы историко-научных исследований. – М. : Наука, 1982. – С. 38-57.

6. Пригожин И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой / И. Пригожин, И. Стенгерс; пер. с англ. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – 132 с.

7. Рассел Б. Религия и наука // Рассел Б. Почему я не христианин. – М. : Политиздат, 1987. – С.132-206.

Питання для самоконтролю:

1. Особливість наукового знання

2. Проблема розмежування науки і не науки.

3. Історична місія науки в західній цивілізації.

4. Проблема відносини держави до науки.

5. Проблеми гуманізації сучасної науки.

6. Основні форми організації наукової діяльності ( наукове співтовариство, науковий колектив, наукова школа

7. Наука і влада.

8. Наука і релігія – боротьба чи діалог?

9. Наука і псевдонаука.