Основні лінгвістичні поняття:

Дієприкметник, активні та пасивні дієприкметники, безособові форми на -но, -то, дієприслівник.

Завдання до практичного заняття № 6

1. Опрацювати теоретичний матеріал за рекомендованими джерелами. Доповнити конспекти лекцій. Записати до лінгвістичних словничків визначення поданих термінів.

2. Скласти опорні таблиці або схеми “Творення активних та пасивних дієприкметників”, “Творення дієприслівників”.

3. Переписати та вивчити схеми морфологічного розбору дієприкметника та дієприслівника.

3. Виконати такі вправи:

• Від поданих дієслів утворити можливі форми дієприкметників та дієприслівників, виділити формотворчий суфікс, пояснити його вживання.

Настояти, виливати, спустити, знепритомніти, чарувати, виїздити, перевіряти, перевірити, зрадити, страждати, зазеленіти, шанувати, зрадіти, квітувати, заквітчати, зберегти, виховати, моргати, вдосконалювати, заощадити.

• У поданих реченнях замінити присудки безособовими дієслівними формами на -но, -то. З’ясувати, як змінюється синтаксична роль іменників.

1. Незабаром винесуть пожитки. 2. Давні стежки переорані, дороги дитинства засаджені кукурудзою. 3. Солома складена в скирти. 4. Критий тік підготували для зерна.

• Переписати текст, поставивши, де потрібно, розділові знаки і пояснити їх вживання. Зробити морфологічний розбір виділених дієприкметників та дієприслівників.

Поснідавши батько йшов на роботу а я підсукавши холоші біг на кінець городу щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На ліжкові засланому постирадлом а поверх іще й рушником пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати були вся в роботі — легкими помахами рук вони витягували опецьок тіста вмокали у воду руки щоб воно не прилипало й перекидаючи з однієї долоні в другу формували круглу наче сонце хлібину. Злегка поплескавши верхівку ненька клали паляницю на рушник (В.Скуратівський).

• Зробити переклад українською мовою. З’ясувати відмінності у вживанні дієприкметників в українській і російській мовах.

Стоящий у колодца человек, обучающаяся молодежь, вращающееся колесо, запрещающий проезд знак, уходящая вдаль дорога, заостренный кончик ножа, записанное стихотворение, закипевший чайник, запотевшие окна, опавшие листья, надвигающаяся гроза.

Практичне заняття №8 тема. Дієслово. Дієслівні форми.Контрольна робота Завдання до самостійної роботи

1. Повторити теоретичний матеріал попередніх практичних занять.

2.Підготуватися до контрольної роботи з теми “Дієслово. Дієслівні форми”, якаохоплюватиме завдання практичних занять № 1-7.

3.Виконати такі вправи:

• Прочитати текст. Визначити головну думку, вид і стиль мовлення. Виконати морфологічний розбір усіх дієслівних форм за схемами розбору.

Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли, а десь за тиждень взялися бронзою. І завирувало, заграло жовтогаряче море навкруги Білогір’я, хлюпаючи золотими бурунами колосків у сади і городи.

Пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли спадала спека і настояне на колосках повітря розтікалося селом, а гарячий вітер з рідного поля ніби сповіщав хліборобам: пора косити.

І.Цюпа

Затранскрибувати обома видами транскрипції виділене речення. Зробити фонетичний розбір слова завирувало.

• У наведених реченнях частку не напишіть з дієслівними формами разом чи окремо.

1. На фоні бойових заграв він видавався живим пам'ятником і втіленням бойової, (не)зборимої ніким сили (Г. Т.). 2. (Не)доспавши, (не)доївши часто, ми (не) втомними вертались знову, ми сідали за столи, і ще більше нам хотілося пізнати мудрість книг (К. Герас.). 3. Барвистою веселкою цвітуть (не)здійснені бажання, чисті мрії (О. Ющ.). 4. (Не) визнаючи кордонів, циклони ходять по всій планеті (О. Гонч.). 5. Працює захоплено, з ранку до ночі (не)ївши, (не)пивши (С. Вас.). 6. (Не)зважаючи на свої молоді роки, він уже керував солідним трестом (Г. Т.). 7. А тут ще і Йосипенко підпіка та підогріва. То конюшня чомусь (не) вичищена, то сарай (не)виметений (П. М.). 8. Щось крикнув до неї Давид, сам (не)чуючи свого голосу, і ще вдарив по конях. І вже (не)оглядався, (не)чув, (не)бачив нічого (А. Гоя.).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9 - 10

ТЕМА. ПРИСЛІВНИК

Теоретичні питання:

1. Значення, морфологічні ознаки та синтаксичні функції прислівника як частини мови.

2. Розряди прислівників за значенням. ступені порівняння якісно-означальних прислівників.

3. Морфологічні типи прислівників.

4. Адвербіалізація. Перехід прислівників у службові слова.

5. Правопис прислівників.

Рекомендована література

Основна:

1. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. — К., 1993.

2. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.

3. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. – К., 1999.

4. Горпинич В.О. Морфологія української мови. – К., 2004.

5. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч. 1. – К., 1972.

6. Сучасна українська мова. Морфологія. / за ред. І.К.Білодіда. – К., 1969.

7. Сучасна українська мова /за ред. А.Грищенка.-К., 1997.

8. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ.- К., 2006.

9. Український правопис.-К., 1993

10. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс. – К.: Вища школа, 2007.

Довідкова:

1. Алексієнко Л.А., Козленко І.В. Граматичний словник українських дієслів. У двох томах. – Т.1. – К., 1998.

2. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.