- •I. Етап первинного аналізу проблеми
- •1.1 Категоріально-термінологічне до визначення проблеми, з якою звернулися до психолога
- •1.2. Формування реалістичних очікувань у людини, яка звернулася за допомогою та визначення напрямків роботи психолога
- •2.1. Аналіз власного досвіду виконання подібних завдань при вивченні навчальних дисциплін та проходженні практики
- •2.2. Підбір та аналіз літератури та формулювання припущень про причини виникнення проблеми
- •2.3. Консультація з фахівцями
- •2.4. Складання розгорнутого плану виконання завдання,підбір методів та аналіз ресурсів
- •2.5. Передбачення проблемних моментів
- •2.6. Підготовка матеріалів, необхідних для виконання завдання
- •3.1 Збір емпіричних даних
- •3.2. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів
- •3.3. Надання психологічної допомоги
- •IV. Звітно – підсумковий етап
- •4.1. Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом
IV. Звітно – підсумковий етап
4.1. Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом
П: Доброго дня. Як справи? Рада вам повідомити результати, ситуації, що склалась.
К: Все чудово, але надіюсь після нашої бесіди, мій настрій підвищиться.
П: Провіши дослідження типологічних особливостей нервової системи за допомогою методики експрес-діагностики властивостей нервової системи за психомоторними показниками (теппінг-тест) Є.П. Ільїна, ми виявили який тип нервової системи має кожен з досліджуваних учнів. Загалом у більшості досліджуваних середньо-слабкий та слабкий тип НС. Ці типи нервової системи характеризуються нестабільністю, спадами і короткочасним зростанням темпу роботи до вихідного рівня (мобілізаційні періоди носять короткочасний характер), до кінця виконуваної діяльності завжди спостерігається істотне зниження її і забезпечення якості. Працездатність нервових клітин не витримує тривале навантаження і високий темп роботи.
К: Скажіть,якщо діти настільки слабкі, як проводити уроки і яке навантаження буде оптимальним для них?
П: Дітям з цим типом нервової системи неприпустимі тривалі максимальні навантаження (навантаження мусить бути суворо дозованої), оскільки може настати виснаженість нервової системи. Кожного уроку повинен бути релаксаційний періоди тривалістю 5-7хв.. Також необхідна часта зміна видів діяльності, оскільки однотипна діяльність є найбільш стомлюючою для дітей із середньо – слабкою та слабкою нервовими системами.
Намагайтесь розробляти структуру уроку так, щоб діти мали час для перепочинку. Можливо робіть практичну частину уроку (наприклад, опитування та перевірка домашнього завдання), потім подайте новий теоретичний матеріал, а після цього знову практична частина. Проводьте урок з використанням багатьох наочностей, тому що інформація буде сприйматись і запам’ятовуватись краще,ніж «сухо» подана одна теорія.
К: Щиро дякую Вам за допомогу. Знання основної причини даної проблеми допоможе мені більш швидше та лояльніше вирішити її. Всі надані вами рекомендації я прийму до уваги та буду використовувати в подальшій педагогічній роботі.