1. Структура техніко-економічного обґрунтування

Відповідно до сучасних вимог підготовка проекту повинна містити техніко-економічне обґрунтування за наступними розділами:

1. Ідея проекту, загальні дані й умови.

2. Аналіз ринку і прогноз попиту.

3. Матеріальні та інші ресурси для розробки і здійснення проекту.

4. Проектно-конструкторська розробка і документація.

5. Планування термінів розробки і здійснення проекту.

6. Фінансово-економічна оцінка проекту.

Зміст розділів техніко-економічного обґрунтування орієнтовано на ринкові умови здійснення і реалізації проектів.

В умовах різноманітних форм власності ефективність проектів, що здійснюються у межах компетенції підприємств (фірм) за рахунок власних, акціонерних чи позикових фінансових ресурсів, повинна оцінюватися з позиції їх інтересів. Якщо ж реалізація проекту здійснюється за державним замовленням і фінансується за рахунок державних коштів, то оцінка його ефективності повинна базуватися на врахуванні інтересів національної економіки.

2. Вихідні дані й умови розробки реалізації проекту

Техніко-економічне обґрунтування повинне дати чітке уявлення про те, наскільки задум проекту вписується в існуючу структуру економічних умов. Для цього повинні бути представлені докладні характеристики проекту. У даному розділі необхідно визначити:

• ідею і сутність проекту;

• основні параметри об'єкту;

• принципи підготовки дослідження;

• дати короткий опис можливих (економічного, фінансового, соціального, екологічного й інших) аспектів проекту;

• показати рівні реалізації проекту;

• історію розробки проекту;

• результати дослідження і практичної реалізації (призначення, виконавець, завершеність);

• висновки і рішення, що прийняті на основі проведених досліджень.

3. Аналіз ринку і прогноз попиту

Метою даного розділу є визначення можливого ступеня проникнення результату розробки на ринок аналогічних товарів. З цією метою необхідно здійснити аналіз поточного попиту і його прогноз на перспективу.

Попит – це кількість кожного виду товару, що реалізується за визначеною ціною на визначеному ринку протягом визначеного періоду. Аналіз поточного попиту проводиться на момент підготовки проекту за сегментами ринку, що повинні бути сформовані із конкретних споживачів.

Прогноз попиту (на внутрішньому і зовнішньому ринку) повинний містити:

• виявлення потенційного попиту на продукт;

• передбачувану оцінку ступеня проникнення продукту на ринок;

• параметри потенційного попиту за визначений період.

Для встановлення потенційного попиту необхідна інформація про поточне споживанні товару за сегментами ринку і про головні фактори, що визначили попит у минулому. На підставі чого може бути дана оцінка попиту шляхом екстраполювання факторів на майбутній період.

Фактори, що визначають попит залежать від виду виробу (продукту) і його кінцевого використання.

4. Матеріальні та інші ресурси для розробки і здійснення проекту

У даному розділі розглядаються питання вибору і характеристики матеріалів і інших ресурсів, необхідних для розробки і реалізації проекту. Тут же необхідно виконати розрахунок витрат на матеріали, необхідні для реалізації проекту, що передбачає розробку апаратної частини (табл.1).

Таблиця 1 – Перелік матеріалів і комплектуючих для реалізації проекту

Найменування	Кількість	Ціна за одиницю, грн.	Сума, грн.
1	2	3	4

З метою більш предметного обґрунтування вибору необхідних ресурсів виробляється їхня класифікація на:

• сировина;

• напівфабрикати і комплектуючі вироби;

• основні матеріали;

• допоміжні матеріали;

• енергетичні ресурси;

• запасні частини.

При вирішенні питання про вибір ресурсу при наявності альтернативного повноцінного замінника перевага повинна бути віддана тому виду, що дає можливість здійснити найбільш економічний варіант розробки і реалізації проекту.

У даному розділі виконується оцінка питомих витрат на одиницю продукту (продукції) на основі аналізу цін на усі ресурси, що використовуються.

Підсумком аналізу матеріальних і нематеріальних витрат, що спрямовані на створення проекту, є складання кошторису на розробку проекту.

Кошторис виробництва – витрати підприємства, зв'язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість продукції у цьому періоді чи ні. Кошторис складають за наступними економічними елементами:

• матеріальні витрати;

• заробітна плата;

• відрахування на соціальні потреби;

• амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

• інші витрати.

Матеріальні витрати як елемент кошторису складаються з витрат на:

• сировину й основні матеріали, які є матеріальною субстанцією продукції;

• вироби, що їх треба купити для укомплектування продукції (двигуни, прилади тощо);

• покупні напівфабрикати;

• виробничі послуги сторонніх підприємств і організацій, необхідні для виготовлення продукції;

• допоміжні матеріали, які використовуються в технологічному процесі (кріпильні деталі, фарби, інструмент і т.п.) або потрібні для його обслуговування (ремонту, експлуатації устаткування та ін.), на господарські потреби (утримування будівель, канцелярські товари тощо);

• паливо та енергію зі сторони (електроенергію, пар, гас тощо). Витрати на власне виробництво енергії включаються в кошторис за окремими елементами;

• пошук і використання природної сировини (відрахування на геологорозвідувальні роботи, рекультивацію землі, плата за деревину та ін.).

З вартості матеріалів віднімають вартість відходів за ціною використання чи продажу.

Заробітна плата (основна, додаткова) – включає всі форми оплати праці штатного та позаштатного виробничого персоналу підприємства, тобто персоналу, що зайнятий виробництвом продукції, обслуговуванням виробничого процесу та управлінням. Не включаються в собівартість виплати працівникам, що фінансуються із прибутку або з інших джерел спеціального призначення.

Відрахування на соціальні потреби – містять відрахування на соціальне страхування, у Пенсійний фонд та інші подібні заходи (37,5 % від суми основної та додаткової зарплати, тобто фонду оплати праці).

Амортизація основних фондів – обчислюється за встановленими нормами від балансової вартості.

Інші витрати – оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, охорони, витрати на відрядження, страхування майна, винагорода за винаходи й раціоналізаторські пропозиції, оплата робіт із сертифікації продукції, витрати на гарантійний ремонт, орендна плата за окремі об'єкти основних фондів та ін.