1.Албанія - парламентська республіка. Діє конституція схвалена на референдумі 22 листопада 1998 р. Набрала чинності 28 листопада 1998 р. з наступними змінами від 13 січня 2007 р., 21 квітня 2008 р. і 18.09.2012 р. Главою держави є президент, який з квітня 1991 р. обирається Народними зборами на п'ятирічний термін  шляхом таємного голосування більшістю в три п'ятих голосів. Повторне обрання на черговий термін допускається один раз.  Президент Албанії  - Буяр НІШАНІ (Bujar Nishani),  обраний 11 червня 2012 р., приведений до присяги 24 липня 2012 року.    Законодавча влада належить Народним зборам  із 140 депутатів, які обираються (з 2009 р.) за партійними списками на основі системи пропорційного представництва шляхом загальних рівних прямих виборів при таємному голосуванні терміном на чотири роки. Народні збори обирають і звільняють  з посади свого голову.  Народні збори  19-го скликання обрані 23 червня 2013 р. Голова Народних зборів - Ілір МЕТА (Ilir Meta), обраний 11 вересня 2013 р. Вищим органом виконавчої влади є Рада Міністрів на чолі з головою Ради міністрів , який призначається президентом,  склад уряду затверджується Народними зборами. Уряд, сформований 31 липня 2013 р. Приступив до роботи 15 вересня 2013 р. Керівник уряду Албанської Республіки -  Еді РАМА (Edi Rama), призначений 15 вересня 2013 р.  Політичні партії

Албанська республіканська партія - АРП (Partia Republikane Shgipërisë - PRSh). Заснована 10 січня 1991 р. Налічує біля 20 тис. членів. Керівні органи: Генеральна рада (54 особи) і Керівний комітет (21 особа). Голова -Фатмір МЕДІУ (Fatmir Mediu). Друкований орган - газета "Републіка (Republika). Албанська соціалістична партія   - АСП  (Partia  Socialiste  e Shgipërisë - PSSh ). Заснована 8 листопада 1941 р. До листопада 1948р. називалась Комуністична партія Албанії.  З листопада 1948 р. по червень 1991р. - Албанська партія праці.  Нинішню назву прийнято 12 червня 1991 р. на Х з'їзді партії. Налічує близько 110 тис. членів (2007 р.). Керівний  орган  у проміжках  між  з'їздами  - Керівний комітет (КК) у складі 81 члена, який обирає Президію (15 осіб).  Голова Президії КК - Еді РАМА (Edi Rama). Друковані органи  - газета  "Зері  і популліт" (Zeri i Popullit ) і журнал "Руга е партіс" (Rruga e Partisë). Демократична  партія  Албанії -  ДПА(Partia  Demokratike  te Shgipërisë  (PDSh ).  Заснована 12 грудня 1990 р.  Налічує близько 100 тис.  членів. Найвищий орган у проміжках між з'їздами - Керівний комітет у складі 19 членів.  Голова Керівного комітету - Люльзім БАША (Lulzim Basha). Друкований орган - газета "Рилиндя демократіке" (Rilindja Demokratike ). Демократичний альянс- ДА (Aleanca Demokratike - AD). Партія. Заснована в 1992 р. колишніми членами Демократичної партії Албанії (ДПА). Керівний орган – Національна асамблея. Голова – Арбен ДЕМЕТІ (Arben Demeti).

2. Географічне розташування Республіка Албанія, держава у Південній Європі, розташована на заході Балканського півострова. Межує з Македонією, Сербією та Грецією. Омивається Адріатичним морем.

Албанія - за винятком болотистих і алювіальних прибережних рівнин - гірська країна. Гори простягаються з північного заходу на південний схід. На її території виділяють чотири фізико-географічних райони, три з них пов'язані з горами. Уздовж берега розташована неширока рівнина, що простягається від кордону з Югославією до міста Влера. Ця рівнина не відрізняється плоским рельєфом, її поверхня, особливо на сході, усіяна станковими пагорбами і пасмами. Після зимових дощів ріки, що перетинають рівнину, виносять велику кількість піску і мулу з гір в Адріатичне море. У такий спосіб берег нарощується у бік моря, його облямовують болота. 

Рослинність і ґрунти  У гірських районах Албанії геологічні умови несприятливі для формування родючих ґрунтів. На серпентинах утворюються малопотужні і малородючі ґрунти, а на вапняках ґрунтовий покрив часто взагалі відсутній. Крім того, під впливом сильних злив і потужного стоку на крутих схилах активно розвивається ґрунтова ерозія. Ґрунтові маси, знесені з гір, відкладаються в долинах, улоговинах і на рівнинах, де через підвищену заболоченість умови малосприятливі для землеробства.  Невисокі пагорби, що облямовують прибережну рівнину, вкриті переважно заростями ксерофітних чагарників - маквисів. Вони поступово змінюються листяними лісами з перевагою дуба в середньому ярусі гір. Інтенсивна ерозія ґрунтів і випас худоби (особливо кіз) несприятливо позначаються на лісовідтворенні. Верхній ярус гір більш залісений, склад деревостану багато в чому залежить від характеру гірських порід: хвойні породи ростуть в основному на виходах серпентинів, а бук - на виходах вапняків. На вершинах гір і на найбільш малопотужних ґрунтах розвинутий тільки розріджений покрив дернових трав.  Фауна  В Албанії збереглося багато диких тварин, але їх популяція сконцентрована у тих місцях плато і гір, де є достатні запаси поверхневих вод. Вовк, дикий кабан і олень, що раніше зустрічалися по всій країні, нині відтиснуті у більш важкодоступні райони

3. Ахмет Зогу (албан. Ahmet Zogu; 8 жовтня 1895 —†9 квітня 1961) — прем'єр міністр (1922 — 1924), президент (1925 — 1928), король Албанії (1928-1939).

Походив з північної частини Албанії, з мусульманської родини. В лютому 1920 р. ввійшов до складу уряду як міністр внутрішніх справ. В кінці грудня 1922 р. при підтримці Ш. Верладжи став прем'єр-міністром Албанії.

В червні 1924 р., позбавлений влади Фаном Нолі, Зогу був змушений втекти до Королівства СХС. Однак, вже в грудні того ж року при підтримці Югославії і російських емігрантів колишньої армії генерала Врангеля Зогу знову прийняв владу в Албанії.[1]

1 січня 1925 р. Албанію було проголошено республікою, а 31 січня Зогу вибрано на президента. Відповідно до конституції, прийнятої 3 березня Зогу отримав авторитарну владу.Він встановив сувору цензуру, провів чистки в армії та адміністрації. 1 вересня 1928 р. Албанію було проголошено королівством з королем Зогу І.

Під час Другої Світової війни король Зогу втік до Греції. Останні роки життя колишній правитель Албанії провів у Франції, помер в Парижі в 1961 р.

4. Боснія і Герцеговина – демократична держава. Діє конституція від 14 грудня 1995 р., що є частиною Дейтонсько угоди. Колективним главою держави є Президіум БіГ, який складається з трьох представників: одного боснійця і одного хорвата, які обираються у результаті прямого голосування на території мусульмансько-хорватської Федерації БіГ, і одного серба, обраного в результаті прямого голосування на території Республіки Сербської. Члени Президіуму можуть бути обрані на 2 терміни поспіль, після чого не можуть обиратися протягом 4 років. Зі свого складу вони призначають голову.  Кожних 8 місяців посада голови Президіуму переходить до одного з членів Президіуму за принципом ротації. Термін повноважень членів Президіуму – 4 роки. Голова Президіуму Боснії і Герцеговини – Желько КОМШИЧ (Željko Romšić, хорват), буде обіймати посаду з 10 липня 2013 року по 10 березня 2014 року. Члени Президіуму Боснії і Герцеговини: Бакір ІЗЕТБЕГОВИЧ (Bakir Izetbegović, боснієць), Небойша РАДМАНОВИЧ (Nebojša Radmanović, серб). Обрані 3 жовтня 2010 р.  Президент Федерації БіГ –Живко БУДІМІР (Zivko Budimir). Обраний 17 березня  2011 р. Віце-президенти Федерації БіГ – Мірсад  КЕБО (Mirsad Kebo), Светозар  ПУДАРИЧ (Svetozar Pudaric). Обрані 17 березня 2011 р. Президент Сербської Республіки БіГ – Мілорад  ДОДІК (Milorad Dodik), обраний 3 жовтня 2010 р. Вищим законодавчим органом є Парламентська асамблея БіГ, яка складається з 2 палат: Палати народів і Палати представників. Палата представників (нижня палата) складається з 42 членів, дві третини  яких обираються від Федерації БіГ і одна третини – від Республіки Сербської за принципом пропорційного представництва. Термін повноважень – 4 роки. Палата народів складається з 15 депутатів, дві третини яких – від Федерації БіГ (5 босняків і 5 хорватів) і одна третина – від Республіки Сербської (5 сербів). Вони відповідно обираються парламентами двох утворень. Палата представників обрана 3 жовтня 2010 р. Кількість членів – 42 (28 – від ФБіГ, 14 – від СР).  Голова - Деніс Бечирович (Denis Bećirović, боснієць).  Перший заступник голови - Мілорад ЖИВКОВИЧ (Milorad Zivkovic, серб).  Другий заступник голови - Божо Любіч (Božo Ljubić, хорват). Обрані 20 травня 2011 р. Ротація здійснена 20 січня 2012 р., 20 вересня 2012 р., 20 травня 2013 р., 20 січня 2014 р. Посаду голови почергово через 8 місяців займають представники хорватів, сербів, боснійців. 

Палата народів. Обрана 9 червня 2011 р. Кількість депутатів – 15.  Голова – Драган ЧОВИЧ (Dragan Čović, хорват). Обраний 9 лютого 2014 р. Перший заступник голови – Сулейман ТИХИЧ (Sulejman Tihić, боснієць). Другий заступник голови - Сташа КОШАРАЦ (СНСД) Staša Košarac (серб). Посаду голови почергово через 8 місяців займають представники хорватів, сербів, боснійців. Остання ротація відбулась 9 лютого 2014 року.

Виконавча влада здійснюється Радою Міністрів БіГ. Затверджена 10 лютого 2012 р. Коаліційна: Союз незалежних соціал-демократів (СНСД), Хорватська демократична співдружність БіГ (ХДС БіГ), Соціал-демократична партія БіГ (СДП БіГ), Партія демократичних дій (ПДД), Сербська демократична партія (СДП).  Голова РМ – Векослав БЕВАНДА (Vjekoslav Bevanda), призначений 12 січня 2012 р. Політичні партії Боснійська партія - БП (Bosanska Stranka-BOSS). Голова- Мірнес АЯНОВИЧ (Mirnes Ajanović). Демократичний народний союз - ДНС (Demokratski Narodni Savez – DNS). Заснований в 2000 р. колишніми членами Сербського національного альянсу. Голова – Марко ПАВИЧ (Marko Pavic). Демократична народна співдружність – ДНС (Demokratska narodna zajednica – DNZ). Партія. Заснована в 1996 р. Голова – Рифат ДОЛІЧ (Rifat Dolic). "За Боснію і Герцеговину" (Stranka za Bosnu i Hercegovinu – SBiH).Партія. Утворена у квітні 1996 р. Засновник - Харіс СИЛАЙДЖИЧ (Haris Silajdčić). Голова – Амер ЕРЛАГИЧ (Amer Jerlagić). Народна партія "Праця в ім'я процвітання (Narodna Stranka Radom za Boljitak (NS), People's Party Working for Prosperity (PPWP). Заснована в 2001 р. Лідер - Младен ІВАНКОВИЧ (Mladen Ivanković). Партія  демократичних  дій  - ПДД (Stranka  Demokratske Akcije - SDA). Мусульманська партія. Заснована в 1990 р. Голова – Сулейман ТИХИЧ (Sulejman Tichić).

5.Боснія і Герцеговина розташована на південному сході Європи. Найдовший кордон вона має з Хорватією (932 км) — на півночі, заході та півдні, з Сербією вона межує на сході (312 км), з Чорногорією — на південному сході (215 км). Рельєф Майже вся територія Боснії і Герцеговини, за винятком півночі, знаходиться у межах Динарського нагір'я, дуже розчленовані хребти якого тягнуться паралельно один одному з північного заходу на південний схід. Між хребтами витягнуті обширні міжгірські улоговини, в яких розташовуються населені пункти країни. Висота хребтів меншає від центру до кордону з Хорватією на півночі і півдні. Найвища вершина — гора Маглич (2386 м). У горах, що складаються вапняковими товщами, поширені карстові форми рельєфу (карстові печери, підземні річки, карри), а в міжгірських улоговинах — обширні карстові поля (найбільше Лівансько-Поле — 405 кв. км). На півдні Динарського нагір'я, у районі міста Неум, Боснія і Герцеговина має вихід до Адріатичного моря (але прибережні води належать Хорватії). На півночі, у долині річки Сави розташована південна частина Середньодунайської низовини. Територія країни утворилася під час альпійської складчастості і розташована в межах Альпійсько-Гімалайського рухомого поясу, що пояснює високу сейсмічність Динарського нагір'я. 27 жовтня 1969 катастрофічний землетрус повністю зруйнував місто Лазня-Лука. Корисні копалини Надра Боснії і Герцеговини багаті на боксити, лігніти, буре вугілля, залізні, марганцеві, ртутні руди, кам'яну сіль. Клімат На більшій частині території Боснії і Герцеговини клімат помірно-континентальний з теплим літом і помірно прохолодною зимою. На південному заході країни клімат субтропічний середземноморський, з сухим жарким  літом і теплою вологою зимою. У континентальній частині опади випадають рівномірно протягом року (800—100 мм на рівнинах і 1500—1800 мм у горах), в приадріатичній частині на рік випадає 1600 мм опадів з максимумом у листопаді-грудні. Внутрішні води Річки республіки належать басейнам Дунаю (3/4) і Адріатичного моря (1/4). На північ течуть річки Уна, Врбас, Босна (річка), Дріна, що впадають у Саву, яка належить басейну Дунаю. Річка Неретва впадає в Адріатичне море. На гірських річках, що мають великий гідроенергетичний потенціал, побудовано близько 30 ГЕС. Рослинність Ліси займають близько половини території країни (в основному в горах). Сільськогосподарські угіддя витіснили ліси з рівнинних територій. У нижньому поясі гір на північних схилах ростуть широколисті ліси,  які на висоті вище 900 м змінюють ялиново-ялицеві ліси, а вище 1700 м — соснове криволісся і субальпійські луки. Південно-західні схили вкриті вічнозеленою середземноморською рослинністю.

6. Бан (начальник) — південно-слов'янська вимова слова пан, що вживалося у значенні начальника області.

Ця назва зустрічається у значенні «управитель землі», а в XII столітті банами вже називалися начальники таких областей: Хорватії, Боснії, Славонії, Пожезького округу, узбережжя Срема та Албанії.

На початку XII століття частина Боснії в результаті воєн потрапила до складу Угорщини. Угорський король отримав титул «Ramae rex»(король Рами, тобто Боснії), оскільки держава лежала в основному в долині річки Рама. Король Угорщини також призначав своїх намісників (банів) для керування Боснією. Потім на деякий час Боснія знову потрапила під візантійський вплив, але бан КулінБоснійський наприкінці XII століття знову визнав себе васалом короля Угорщини, хоча поводив себе як цілком незалежний правитель

Бошняки – мусульманське населення Боснії та Герцеговини, колись боснійські мусульмани. ** За даними перепису населення за 1991 р., у Боснії мусульмани-бошняки становили 43,7%, серби –