МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Харківська державна зооветеринарна академія

Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології

розмноження тварин

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Вид тварини – кішка

Діагноз – піометра

Diagnosis – pyometrа

Куратор: студент 3 курсу

9 групи ФВМ

Хасбауі Хакім Ахмед

Харків 2010

Зміст

1. Вступ.--------------------------------------------------------------------3

2. Постановка проблеми.-----------------------------------------------3

3. Огляд літератури------------------------------------------------------3

4. Власні дослідження.--------------------------------------------------9

5. Registratio----------------------------------------------------9

6. Anamnesis vitae----------------------------------------------9

7. Anamnesis morbi--------------------------------------------9

8. Status praesens--------------------------------------------10

9. Status localis---------------------------------------------------12

10. Diagnosis praecox--------------------------------------------12

11. Diagnosis differencialis--------------------------------------12

12. Diagnosis-------------------------------------------------------13

13. Prognosis-------------------------------------------------------13

14. Decursus morbi et curatio------------------------------------13

15. Curatio. Кураційний лист--------------------------------18

16. Epicrisis----------------------------------------------------------22

17. Висновки та пропозиції--------------------------------------------------23

18. Перелік використаної літератури------------------------------------24

19. Ілюстраційні додатки---------------------------------------------------25

1.Вступ

Акушерство, гінекологія та біотехнологія розмноження тварин – дисципліна, що формує та завершує підготовку лікаря ветеринарної медицини. Як галузь знань вона з’явилась ще в період, коли людина почала приручати тварин та використовувати їх для своїх потреб. На сучасному рівні наука про репродукцію тварин має значні досягнення. Дисципліна включає багато окремих але взаємопов’язаних розділів: морфологічні та функціональні основи розмноження тварин; біотехнологія розмноження тварин (штучне осіменіння та трансплантація ембріонів); перінатологія; неонатологія; мастологія; гінекологія та андрологія.

2.Постановка проблеми.

В останні роки істотно збільшилась кількість дрібних домашніх тварин, що проживають в умовах міста. Кішки, собаки, гризуни, а також декоративні птахи стають найбільш частими відвідувачами ветеринарних клінік.

Одне з провідних місць стали займати гінекологічні захворювання кішок і собак. На думку фахівців одним з чинників виникнення гінекологічних хвороб є безконтрольне і некваліфіковане застосування гормональних контрацептивних препаратів.

Найчастішою патологією серед гінекологічних хвороб є піометра та гнійний ендометріт.

3. Огляд літератури

Піометра (Piometra) – одне з найбільш поширених захворювань у сук та кішок. При цьому порожнина матки заповнюється гноєм, спостерігаються незворотні зміни в її стінці. Розвивається патологія, головним чином, в результаті гормональних розладів в період метеструса, коли жовте тіло активно секретує прогестерон, під впливом якого збільшується секреція маткових залоз, пригнічуються маткові скорочення і відбувається закриття шийки матки. При цьому спостерігається ускладнення вторинною бактеріальною інфекцією, такою як кишкова паличка, а також стрептококами, стафілококами, протеєм, клебсієлами та анаеробами.

Частіше всього це захворювання проявляється у собак і кішок старше 5 років, які не мали нащадків, або яких вже не використовують у розведенні.

Розрізняють відкриту і закриту піометру:

• при відкритому типі, шийка матки розкрита і гній, частіше кремового, рожевого або коричневого кольору, у великій кількості виділяється з піхви, достатньо вільно, особливо, коли тварина лежить і при вставанні;

• при закритому типі виділень з піхви практично немає. Гній накопичується у порожнині матки. Це відображається на загальному стані тварини і, найголовніше, може привести до розриву матки.

Етіологія піометри.

Порушення процесу виведення вмісту з порожнини матки відбувається внаслідок порушення циклічності (афродізія), набряка і інших змін слизової оболонки (гіперплазії та ін.) шийки матки, тривалого підвищеного тонусу м’язів шийки матки, які спричиняють закриття просвіту каналу шийки матки.

Іноді канал шийки матки закривається шматочками тканин матки, які були відторгнуті в процесі запальної реакції, або ексудатом, що містить ущільнені частинки. В окремих випадках, навіть при відкритому цервікальному каналі, причиною піометри є тривала атонія матки, яка нерідко спостерігається при персистентному жовтому тілі.

Більше половини випадків піометри, за спостереженнями, пов’язана із застосуванням препаратів для пригнічення полової діяльності. Не рідкісні випадки, коли піометра розвивається як ускладнення при перериванні вагітності за допомогою естрогенів або після зрушення тічки за допомогою гормональних препаратів тривалої дії. Після довгострокового подавлення полової функції за допомогою цих препаратів у кішок спостерігається мукометра (накопичення в матці бактеріологічно стерильного слизу).

Мікроби можуть заноситися в порожнину матки гематогенним і лімфогенним шляхами. Хронічний ендометрит нерідко розвивається при розповсюдженні запального процесу на матку по продовженню , тобто із слизової оболонки піхви, шийки матки, яйцепроводів, а також з серозної оболонки.

Симптоми:

• анорексія, слабкість, виснаження, кахексія;

• аритмія, слабкий, ниткоподібний пульс, тахікардія, підвищена частота серцевого скорочення;

• анемічні слизові оболонки, скуйовджена шерсть;

• лихоманка, гіпертермія;

• кома, ступор;

• зниження маси тіла, блювота, регургітація;

• дегідратація, діарея;

• полідіпсія - підвищена спрага;

• поліурія, дізурія, утруднене хворобливе сечовипускання;

• смердючі, гнійні виділення з піхви, матки; (при відкритій піометрі)

При дисфункції яєчників, яка викликана полікістозом, тривалим застосуванням гормональних контрацептивів, при проникненні бактеріальної інфекції через відкриту шийку матки при послабленому імунітеті виникає запалення внутрішньої стінки матки – ендометрит, який при закритті шийки матки приводить до піометри - скупчення в ній гноїть і продуктів запалення. Матка набуває вигляду ковбаси у формі літери Y, наповненою гноєм. Токсичні продукти з матки починають всмоктуватися в кров, у цьому випадку захворювання не помітити буде важко, з’являється спрага, слабкість задніх лап, пригнічення, блювота, відмова від їжі. Якщо шийка матки у цей момент не відкривається, ситуація стає небезпечною для життя тварини. Смерть настає як наслідок інтоксикації або розриву матки і виходу гноїть у черевну порожнину. Клінічно ці випадки відрізняються важкими порушеннями загального стану і наявністю хворобливої роздутості живота.

Патогенез піометри.

Механізм виникнення і розвитку піометри наступний. При тривалій та бурній пустовці має місце надмірна продукція естрогенів; тривала їх дія на ендометрій приводить до залозисто-кістозної гіперплазії. Якщо на цьому фоні відбулася овуляція та сформувалися жовті тіла, масоване надходження у кров прогестерона обусловлює різкий перехід ендометрія від фази проліферації до фази секреції. Секрет, що утворюється скупчується в порожнині матки.

У випадку проникнення в матку мікрофлори виникає лейкоцитарна реакція, що приводить до формування гною. При закритому цервікальному каналі гній накопичується в матці, викликая розтягнення її стінок.

При тривалому перебігу запального процесу у великих тварин утворюється ексудату до 20—25л, у дрібних — сук, кішок - до 0,5—1л.

Характер змін ендометрія при піометрі у початковий період захворювання такий же, як і при хронічному гнійному ендометріті, але при тривалому перебігу переважно розвиваються дегенеративно-атрофічні патологічні процеси, які спричинюють потонщення стінки матки. Маточні залози атрофуються, епітелій ендометрія повністю перероджується та атрофується.

При патологоанатомічному розтині знаходять, що стінка матки потовщена, вузлувато-горбиста, з безліччю кіст.

Піометра при тривалому перебігу провокує виникнення новоутвоень, тому не слід відкладати з наданням допомоги тварині.

Діагноз.

Для постановки точного діагнозу досвідченому ветеринарному лікарю достатньо клінічного огляду та докладної розповіді власників тварин про розвиток хвороби. Результати аналізів при піометрі можуть бути різноманітними та мають цінність тільки для боротьби з ускладненнями.

Як і у всіх інших випадках діагноз повинен ставитися комплексно. За допомогою вагіноскопичного обстеження можна встановити наявність або відсутність виділення гнійного ексудату з шийки матки. Якщо матка має товсті стінки і наповнена гнійним ексудатом, її можна легко промацати. Проте при пальпації пацієнтів, що ожиріли, великих собак, у випадках якщо стінки матки тонкі і рідинного вмісту в ній мало цей метод стає не інформативним. Надійна діагностика у цих випадках можлива тільки шляхом фронтальної рентгенографії. В каудо-вентральній частині черевної порожнини видно вздуті петлі, за щільністю схожі на м’які тканини, що тягнуться у каудальному напрямку між товстою і тонкою кишкою і сечовим міхуром. Дуже інформативна у такому випадку є ультразвукова діагностика.

Поліурія разом з полідіпсією буває приблизно у 50 % кішок з піометрою. Причина цих ниркових симптомів доки недостатньо вияснена. До передбачуваних причин відносяться: преренальна азотемія, що розвивається внаслідок зневодження та/або шока; гломерулопатія, яка визвана імунокомплексами; дія ендотоксинів на функцію ниркових канальців (нецукровий нирковий діабет); не виключають і поєднаний вплив цих факторів. Хоча у багатьох кішок з піометрою страждає функція нирок, ниркова недостатність в них спостерігається украй рідко.

Якщо у тварини нещодавно була тічка і при огляді виявляються виділення із піхви, то діагноз піометріта найбільш вірогідний. Клінічний аналіз крові виявляє лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво та помірну нормоцитарну, нормохромну анемію. У деяких кішок із-за підвищеної витрати лейкоцитів розвивається лейкопенія, крім того, збільшення фракції γ-глобуліна, і зниження рівня аланін амінотрансферази (АлАТ). Активність лужної фосфатази у сиворотці крові самок підвищена у 50-75 %. Необхідно досліджувати функцію нирок за допомогою вимірювання сечовини в крові, і, якщо концентрація більше 21 ммоль/л, то прогноз несприятливий. Азотемія виявляється менш ніж у 1/3 випадків. У більшості кішок з піометрою є супутні інфекції сечевивідних шляхів.

Збільшення матки можна діагностувати за допомогою абдомінальної пальпації, що, втім, буває важко зробити, оскільки із-за болю тварина чинитиме опір. Якщо матка сильно збільшена, її роги матимуть дуже тонку стінку, що важко пальпувати. Крім того, при грубій пальпації існує ризик їх розриву.

Рентгенограми черевної порожнини демонструють збільшену в розмірах матку, однак відрізнити піометру від вагітної матки у перші два триместри (поки не почнеться формування скелета ембріона) практично неможливо. Для отримання чіткішого зображення контура матки, касету слід щільно притискувати до живота. Проте, у ряді випадків буває важко відрізнити матку від петель кишечника. Тому у багатьох випадках переважніше ультразвукове дослідження. За допомогою цього методу можна виявити скупчення рідини в порожнині матки і визначити товщину стінки матки. Іноді можна побачити кісти в ендометрії.

Диференціальний діагноз:

• вагітність;

• післяпологовий ендометрит;

• нормальний еструс;

• вагініт;

• пухлина піхви;

• ниркова недостатність;

• цукровий діабет;

• печінкова недостатність;

• надниркова недостатність.