Особливості виховання учнів з відхиленнями у поведінці

9. Психолого-педагогічний аналіз характеристик на учнів з відхиленням у поведінці:

• визначення причин важковиховуваності;

• характеристика стадії важковиховуваності;

• визначення напрямків педагогічного впливу.

10. Перегляд та наступний аналіз фрагментів кінофільму “Пацани”:

• визначити причини важковиховуваності: соціальні та пов’язані з недоліками сімейного виховання;

• порівняти стилі педагогічного спілкування вихователя Паші та його заступника;

• зазначити в чому специфіка методів і прийомів виховання, що застосовуються Пашею до важковиховуваних підлітків;

• назвати закономірності виховного процесу, що простежується у фільмі та принципи виховання, на які опирається Паша.

11. Завдання для самостійної роботи: письмове узагальнення на тему: “Якою мені бачиться власна стратегія виховної роботи з “важкими” підлітками?

САМОСТІЙНА РОБОТА:

Підсумкове заняття. Круглий стіл “Школа сьогодні і завтра. Проблеми та шляхи вирішення”.

Питання для обговорення:

1. Демократизація школи: пошуки і знахідки.

2. Школа на шляху до духовності.

3. Сучасний урок. Яким йому бути?

4. Педагогічна діагностика особистості учня та учнівського колективу.

5. Педагогіка співробітництва вчителя і батьків як головна умова виховання.

Додатки спілкування з учнями, дидактичні ігри, тренінги

Під час гри непомітно для самих дітей відбувається їхній саморозвиток, самовиховання. Ігри, зорієнтовані на сьогодення, на нагальні потреби дітей викликають у них радість взаємодії з дорослими. Пам’ятайте, що, пропонуючи дітям нову гру, її треба пояснити. Це найкраще зробити, розташувавши усіх присутніх у коло, при чому дорослому краще стати на лінії кола, а не в центрі, щоб половина дітей не опинилася за спиною вихователя. Пояснення гри може бути таким: назва гри та її стисла характеристика;

• ролі гравців та їхнє вихідне положення;

• хід гри та її мета;

• завершення гри;

• правила, які наприкінці пояснення гри треба чітко сформулювати, щоб усі присутні їх добре запам’ятали.

Запитайте дітей, чи все зрозуміло її майбутнім учасникам, покажіть в разі потреби окремі моменти та прийоми гри, домовтеся про сигнали початку та зупинки гри. Кілька хвилин треба запланувати на організоване завершення гри та підбиття її підсумків, необхідні педагогічні зауваження та роз’яснення, прибирання майданчика, інвентарю, приведення в порядок зовнішнього вигляду учасників гри, поступове зменшення ігрового збудження, без чого дітям важко буде перейти до інших занять. Бажано проаналізувати гру, обговорити колективно досягнення та недоліки окремих учасників та всього ігрового колективу. Передовсім треба відзначити усе позитивне, що може стати основою майбутніх ігор. Загальний тон обговорення має бути спокійним, підбадьорливим, таким, що вселяє віру в нові досягнення. Буде дуже добре, якщо в процесі гри ви створити для своїх вихованців ситуацію успіху.

Щодо суто дидактичних ігор, то тут варто зауважити, що успіх гри у навчальному процесі забезпечується, по-перше, умінням учителя визначити ступінь її необхідності на даному етапі навчання, а, по-друге, переконанням, що учні досягнуть позитивних результатів. Викладання предметів природничо-гуманітарного циклу має свої особливості, що залежать від специфіки самих предметів, але значну частину навчальних завдань можна успішно реалізувати через дидактичні ігри, використавши їх як форму уроку, або включивши її в певний фрагмент уроку. До таких завдань можна віднести формування знань про фізичні і математичні величини, одиниці їх виміру, складні явища природи, відомості про вчених та їхні відкриття. Але варто пам’ятати, що гра на уроці – це не тільки і не стільки навчальна проблема, а й виховна. Радимо вам скористатися такими книгами читального залу психолого-педагогічних наук:

373

В54

Виховні технології /Упорядник В.Варава. – К: Редакція загально педагогічних газет, 2004. – 120 с. (У збірнику представлені матеріали. Присвячені інноваційним виховним технологіям. Розробки програм виховних заходів)

371.011

В54

Виховні бесіди. 5-8 класи /Упорядник Л.Шелестова. – К.:Бібліотека „Шкільного світу”, 2004. (Практичний посібник для коасного керівника, де можна знайти розробки виховних годин на морально-етичні теми).

371.01

І-27

Ігри та забави для світлої голови /Упорядник О. Шатохіна. – К.: Редакція загально педагогічних газет, 2005. (У збірнику представлені доступні для школярів досліди та експерименти з різних природничих наук, а також завдання на кмітливість, логічні завдання)

ЗВІТ ПРО ПРАКТИКУ

ОПРАЦЮЙТЕ. БУДЬ ЛАСКА НАСТУПНУ ЛІТЕРАТУРУ

1. Амонашвили Ш.А. Размышление о гуманной педагогике. – М., 1996.

2. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. – М., 1987.

3. Арутюнян Н. Позиция школьников в классе. // Воспитание школьников. – 1993. - №3.

4. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання – нова освітня філософія // Педагогіка толерантності. – 2001. - № 1. – с. 16-19.

5. Бондаревская Е.В. Смысл и стратегия личностно ориентированного воспитания // Педагогика. – 2001. - № 1.

6. Бродський Я., Павлов О. Функції стандартів освіти, їх структура і зміст. // Педагогіка і психологія. – 1999. - № 4. – с. 40-47.

7. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1992.

8. Ващенко Г. Загальні методи навчання. – К., 1997.

9. Виховна система класу: методичне забезпечення діяльності класного керівника. – Рівне, 1994. – с.20-28.

10. Газман О.С. Каникулы: игра, воспитание. – М., 1988.

11. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. – Педагогіка. – Вінниця, 2003.

12. Гільбух Ю.З. Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати і виховувати його душу. – К., 1996.

13. Запобігання відхиленням у поведінці школярів // За ред. Б.С. Кобзаря. – К., 1992.

14. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К., 1997.

15. Кацинська Л.Л. Виховний процес в сучасній школі. – Рівне, 1997.

16. Козаченко В.І. Роль психологічної діагностики у роботі з учнівським колективом // Позакласний час. – 2001. - № 56.

17. Концепція безперервного національного виховання. – К., 1994.

18. Котко Т.П. Пути формирования здорового психологического климата в классном коллективе. // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. - № 6. – с. 22-25.

19. Леві В. Нестандартна дитина. – К., 1991.

20. Леднев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. – М., 1991.

21. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – М., 1981.

22. Маркова А.К. Психология труда учителя. – М., 1993.

23. Митник О.Я. Шпак В.Г. Народження нестандартного уроку. – К., 1995.

24. Мороз О.Г. Омельяненко В.Л. Перші кроки до майстерності. – К., 1992.

25. Островерхова Н. Нестандартні форми навчання // Директор школи. – 2001. - № 40-№ 43.

26. Падалкіна В. Як допомогти “гидкому каченяті” (учень і колектив класу) // Завуч. – 2001. - № 4.

27. Познай своего ученика // Позакласний час. – 1999. - № 5.

28. Профессиональная культура учителя / под. ред. В.А.Сластёнина/. – М., 1993.

29. Форми навчання в школі: книга для вчителя // за ред. Ю.І.Мальованого. – К., 1992.

30. Хайруліна Т.Г. Активні методи навчання та виховання // Відкритий урок. – 2001. - № 1-2.

31. Шилова М.И. Учителю о воспитанности школьников. – М., 1990.

Додаток 1

Аналіз уроку біології

Учитель_________________________________________

Клас____________________________________________

Тема уроку_______________________________________

Час проведення ___________________________________

(якщо перегляд відеозапису, ту цей рядок не заповнюється)

 

 

1.       Як учитель визначає мету уроку?

- В який спосіб розкрито освітні й виховні завдання уроку? (Які нові поняття та закони передбачається вивчити? Який навчальний матеріал пропонується для повторення? Які поняття формулюються? Які поняття закріплюються відповідно до програми? Чи анонсує вчитель ті форми роботи, які чекають учнів упродовж уроку?Чи інтригує їх чимось на початку уроку, перед виголошенням теми та мети? В який спосіб це відбувається?)

Чи стимулюється пізнавальний інтерес учнів? Як мотивуються школярі до навчання?

 

2. Відповідність структури уроку змісту навчального матеріалу.

Яким чином розподіляється навчальний час на різні етапи уроку? Чи доцільний саме такий розподіл, на ваш погляд? Чи відповідає перебіг уроку накресленому плану? Чи відповідає структура уроку біології його типу?

3. Зміст уроку.

Як здійснюється актуалізація опорних знань біологічного матеріалу? Чи пов’язуються вони з анатомічними, морфологічними, систематичними і в який спосіб?

Наукова спрямованість навчального матеріалу, зв'язок теорії з практикою – в яких моментах уроку це виразно простежується? Які методи і прийоми навчання допомагають реалізації такої спрямованості?

Чи вдало, на ваш погляд, учитель виокремлює головне в навчальному матеріалі, чи відділяє його  від другорядного? Які принципи реалізуються на уроці? Чи дотримується вчитель принципу наочності і доступності? Чи дозується наочність? Як вона використовується (таблиці, гербарій, моделі, колекції, об’єкти живої природи, артефакти).

Які методи навчання вибрано на уроці? Чи доцільним є цей вибір? Чи оптимальним поєднання? (відповідь на це питання обговорюється колективно спільно з методистом!!!)

Чи використовуються на уроці ТЗН? Чи застосовуються мультимедійні технології? Наскільки вони є ефективними саме на цьому уроці?

Чи опирається вчитель на особистий науковий досвід учнів (тобто на результати роботи учнів, що вони отримують в інших видах навчальної діяльності – вдома, на екскурсіях, в куточку живої природи, на пришкільній ділянці, на природі).

Як здійснюється практична робота з натуральними об’єктами? (вид мислитель них операцій – розпізнавання, зіставлення, спостереження. Чи є на уроці короткотривалий експеримент, з якою метою його використано?)

Залучення додаткової літератури в зміст уроку.

Наявність проблемних ситуацій на уроці (чи створює вчитель проблемні ситуації у навчанні, в який спосіб це відбувається? Чи вчитель вдається до проблемного викладу навчального матеріалу? Наскільки вдало – судячи з реакції учнів і вашої думки – це відбувається?)

Чи мають начальний матеріал та форми його опрацювання розвивальний характер? Чи орієнтоване навчання на зону найближчого розвитку дитини (за Л.Виготським?).

Чи відчувається наступність у вивченні матеріалу?

Чи стимулюється на уроці творчий розвиток учнів?

Спосіб представлення домашнього завдання: коментування, підготовка до нього, час видачі завдання, його обсяг і критерії оцінювання).

4. Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці.

Чи здійснюється індивідуалізація та диференціація навчальних завдань? В який спосіб це відбувається?

Як комбінуються різні форми навчальної роботи – індивідуальна, фронтальна, групова (в який спосіб це робиться і чи завжди це є виправданим?) Які форми роботи використані для пояснення та осмислення фізіологічних, генетичних, еволюційних, цитологічних, екологічних явищ? А які форми роботи використані для встановлення причинових зв’язків, формулювання оцінних і узагальнювальних суджень?

 

АНАЛІЗ ВИХОВНОГО АСПЕКТУ УРОКУ БІОЛОГІЇ

а) Яка виховна мета відвіданого уроку? Чи підпорядковується зміст уроку виховній меті?

б) Які принципи виховання реалізовано на уроці? Які методи і прийоми виховного впливу використані?

в) які напрями виховання реалізовані на уроці? Чи простежується розв’язання завдань морального, екологічного , естетичного, національного, трудового, розумового виховання? (Чи знайомить учитель учнів з природоохоронною діяльністю? Чи акцентує на цінності біологічних ресурсів для нашої держави, нації, регіону, міста? Чи використані у наочності твори мистецтва? Чи акцентується на цінності людської праці в примноженні біологічних багатств і збереженні їх? Чи пропонуються учням ситуативні завдання морального вибору? )

г) загальний емоційний фон уроку, педагогічна само презентація вчителя, стиль його спілкування з учнями, комунікативна та етична культура предметника

 

5. Висновки і пропозиції (ваші власні)

 

Додаток 2

Аналіз уроку хімії

Учитель_________________________________________

Клас____________________________________________

Тема уроку_______________________________________

Час проведення ___________________________________

(якщо перегляд відеозапису, ту цей рядок не заповнюється)

 

 

1.       Як учитель визначає мету уроку?

- В який спосіб розкрито освітні й виховні завдання уроку? (Які нові поняття та закони передбачається вивчити? Який навчальний матеріал пропонується для повторення? Які поняття формулюються? Які поняття закріплюються відповідно до програми? Чи анонсує вчитель ті форми роботи, які чекають учнів упродовж уроку? Чи інтригує їх чимось на початку уроку, перед виголошенням теми та мети? В який спосіб це відбувається?)

Чи стимулюється пізнавальний інтерес учнів? Як мотивуються школярі до навчання?

2. Відповідність структури уроку змісту навчального матеріалу.

Яким чином розподіляється навчальний час на різні етапи уроку? Чи доцільний саме такий розподіл, на ваш погляд? Чи відповідає перебіг уроку накресленому плану? Чи відповідає структура уроку хімії його типу? Чи відводиться час для демонстрації дослідів як учителем, так і виконання їх самими учнями?

3. Зміст уроку.

Як здійснюється актуалізація опорних знань теоретичного хімічного матеріалу? Чи пов’язуються вони з уже наявними і в який спосіб?

Наукова спрямованість навчального матеріалу, зв'язок теорії з практикою – в яких моментах уроку це виразно простежується? Які методи і прийоми навчання допомагають реалізації такої спрямованості?

Чи вдало, на ваш погляд, учитель виокремлює головне в навчальному матеріалі, чи відділяє його  від другорядного? Які принципи реалізуються на уроці? Чи дотримується вчитель принципу наочності і доступності? Чи дозується наочність? Як вона використовується (таблиці, моделі, діафільми, кінофільми, натуральні предмети, результати дослідів).

Які методи навчання вибрано на уроці? Чи доцільним є цей вибір? Чи оптимальним поєднання? (відповідь на це питання обговорюється колективно спільно з методистом!!!)

Чи дотримано правил техніки безпеки при проведенні дослідів? !!!

Чи дотримано вимог до проведення хімічного експерименту (підготовленість обладнання, його належний стан, уважне ставлення учнів до роботи, аналіз дослідів і фіксування їх).

Чи використовуються на уроці ТЗН? Чи застосовуються мультимедійні технології? Наскільки вони є ефективними саме на цьому уроці?

Чи опирається вчитель на особистий науковий досвід учнів (тобто на результати роботи учнів, що вони отримують в інших видах навчальної діяльності – вдома, на екскурсіях, на природі, в результаті самостійних експериментів і дослідів).

Як здійснюється практична робота з натуральними об’єктами? (вид мислительних операцій – розпізнавання, зіставлення, спостереження. Чи є на уроці короткотривалий експеримент, з якою метою його використано?)

Залучення додаткової літератури в зміст уроку.

Наявність проблемних ситуацій на уроці (чи створює вчитель проблемні ситуації у навчанні, в який спосіб це відбувається? Чи вчитель вдається до проблемного викладу навчального матеріалу? Наскільки вдало – судячи з реакції учнів і вашої думки – це відбувається?)

Чи мають начальний матеріал та форми його опрацювання розвивальний характер? Чи орієнтоване навчання на зону найближчого розвитку дитини (за Л.Виготським?).

Чи відчувається наступність у вивченні матеріалу?

Чи стимулюється на уроці творчий розвиток учнів?

Як здійснюється міжпредметний зв'язок? (з біологією, географією і т.п.)

Спосіб представлення домашнього завдання: коментування, підготовка до нього, час видачі завдання, його обсяг і критерії оцінювання).

4. Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці.

Чи здійснюється індивідуалізація та диференціація навчальних завдань? В який спосіб це відбувається?

Як комбінуються різні форми навчальної роботи – індивідуальна, фронтальна, групова (в який спосіб це робиться і чи завжди це є виправданим?) Які форми роботи використані для пояснення та осмислення хімічних явищ? А які форми роботи використані для встановлення причинових зв’язків, формулювання оцінних і узагальнювальних суджень?

 

АНАЛІЗ ВИХОВНОГО АСПЕКТУ УРОКУ ХІМІЇ

а) Яка виховна мета відвіданого уроку? Чи підпорядковується зміст уроку виховній меті?

б) Які принципи виховання реалізовано на уроці? Які методи і прийоми виховного впливу використані?

в) які напрями виховання реалізовані на уроці? Чи простежується розв’язання завдань морального, екологічного, трудового, розумового виховання? (Чи знайомить учитель учнів з природоохоронною і здоров’язбережувальною діяльністю? Чи акцентує на негативному впливі хімічного виробництва на природу нашої держави, нації, регіону, міста? Чи використані у наочності твори мистецтва? Чи акцентується на цінності людської праці в збереженні природних багатств? Чи пропонуються учням ситуативні завдання морального вибору? )

г) загальний емоційний фон уроку, педагогічна само презентація вчителя, стиль його спілкування з учнями, комунікативна та етична культура предметника.

 

5. Висновки і пропозиції (ваші власні)

 

Додаток 3

 

Аналіз уроку географії

Учитель_________________________________________

Клас____________________________________________

Тема уроку_______________________________________

Час проведення ___________________________________

(якщо перегляд відеозапису, ту цей рядок не заповнюється)

 

 

1.       Як учитель визначає мету уроку?

- В який спосіб розкрито освітні й виховні завдання уроку? (Які нові поняття та закони передбачається вивчити? Який навчальний матеріал пропонується для повторення? Які поняття формулюються? Які поняття закріплюються відповідно до програми? Чи анонсує вчитель ті форми роботи, які чекають учнів упродовж уроку? Чи інтригує їх чимось на початку уроку, перед виголошенням теми та мети? В який спосіб це відбувається?)

Чи стимулюється пізнавальний інтерес учнів? Як мотивуються школярі до навчання?

2. Відповідність структури уроку змісту навчального матеріалу.

Яким чином розподіляється навчальний час на різні етапи уроку? Чи доцільний саме такий розподіл, на ваш погляд? Чи відповідає перебіг уроку накресленому плану? Чи відповідає структура уроку географії його типу? Чи відводиться час для демонстрації дослідів як учителем, так і виконання їх самими учнями?

 

3. Зміст уроку.

Як здійснюється актуалізація опорних знань теоретичного хімічного матеріалу? Чи пов’язуються вони з уже наявними і в який спосіб?

Наукова спрямованість навчального матеріалу, зв'язок теорії з практикою – в яких моментах уроку це виразно простежується? Які методи і прийоми навчання допомагають реалізації такої спрямованості?

Чи вдало, на ваш погляд, учитель виокремлює головне в навчальному матеріалі, чи відділяє його  від другорядного? Які принципи реалізуються на уроці? Чи дотримується вчитель принципу наочності і доступності? Чи дозується наочність? Як вона використовується (таблиці, моделі, діафільми, кінофільми, натуральні предмети (мінерали, гірські породи тощо), карти, таблиці, фотоматеріали).

Які методи навчання вибрано на уроці? Чи доцільним є цей вибір? Чи оптимальним поєднання? (відповідь на це питання обговорюється колективно спільно з методистом!!!)

Чи використовуються на уроці ТЗН? Чи застосовуються мультимедійні технології? Наскільки вони є ефективними саме на цьому уроці?

Чи опирається вчитель на особистий науковий досвід учнів (тобто на результати роботи учнів, що вони отримують в інших видах навчальної діяльності – вдома, на екскурсіях, на природі, під час подорожей і походів).

Як здійснюється практична робота з натуральними об’єктами? (вид мислительних операцій – розпізнавання, зіставлення, спостереження)

Залучення додаткової літератури в зміст уроку.

Наявність проблемних ситуацій на уроці (чи створює вчитель проблемні ситуації у навчанні, в який спосіб це відбувається? Чи вчитель вдається до проблемного викладу навчального матеріалу? Наскільки вдало – судячи з реакції учнів і вашої думки – це відбувається?)

Чи мають начальний матеріал та форми його опрацювання розвивальний характер? Чи орієнтоване навчання на зону найближчого розвитку дитини (за Л.Виготським?).

Чи відчувається наступність у вивченні матеріалу?

Чи стимулюється на уроці творчий розвиток учнів?

Як здійснюється міжпредметний зв'язок? (з біологією, хімією і т.п.)

Спосіб представлення домашнього завдання: коментування, підготовка до нього, час видачі завдання, його обсяг і критерії оцінювання).

4. Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці.

Чи здійснюється індивідуалізація та диференціація навчальних завдань? В який спосіб це відбувається?

Як комбінуються різні форми навчальної роботи – індивідуальна, фронтальна, групова (в який спосіб це робиться і чи завжди це є виправданим?) Які форми роботи використані для пояснення та осмислення географічних явищ? А які форми роботи використані для встановлення причинових зв’язків, формулювання оцінних і узагальнювальних суджень?

 

АНАЛІЗ ВИХОВНОГО АСПЕКТУ УРОКУ ГЕОГРАФІЇ

а) Яка виховна мета відвіданого уроку? Чи підпорядковується зміст уроку виховній меті?

б) Які принципи виховання реалізовано на уроці? Які методи і прийоми виховного впливу використані?

в) які напрями виховання реалізовані на уроці? Чи простежується розв’язання завдань морального, екологічного, естетичного, трудового, розумового виховання? (Чи знайомить учитель учнів з природоохоронною діяльністю? Чи акцентує на негативному впливі на природу нашої держави, нації, регіону, міста? Чи використані у наочності твори мистецтва? Чи акцентується на цінності людської праці в збереженні природних багатств? Чи пропонуються учням ситуативні завдання морального вибору? )

г) загальний емоційний фон уроку, педагогічна само презентація вчителя, стиль його спілкування з учнями, комунікативна та етична культура предметника

 

5. Висновки і пропозиції (ваші власні)

Додаток 4