- •Розділ 1
- •1. Визначення предмету міжнародного права
- •1.1. Визначення терміну «міжнародне право»
- •1.2. Концепція «права народів» (jus gentium)
- •1.3. Концепція «загального міжнародного права»
- •1.4. Міжнародне публічне й міжнародне приватне право, концепції'транснаціонального права і lex mercatoria
- •2. Система міжнародного права й інші нормативні системи
- •2.3. Надсистемні зв'язки міжнародного права
- •3. Структурні елементи системи міжнародного права
- •3.1. Норми міжнародного права
- •3.2. Інститути, підгалузі й галузі міжнародного права
- •4. Утворення норм і джерела міжнародного права
- •4.2. Джерела міжнародного права
- •5. Основні принципи міжнародного права
- •5.1. Проблема визначення статусу принципів у міжнародному праві
- •5.2. Характеристика основних принципів міжнародного права
- •5.3. Джерела кодифікації основних принципів
- •Глава 1 Статуту «Цілі і принципи» визначає загальну основу діяльності Об' єднаних Націй і системи сучасного міжнародного права. У ст. 2 Статуту зазначено:
- •III. Непорушність кордонів
- •IV. Територіальна цілісність держав
- •V. Мирне врегулювання спорів
- •VI. Невтручання у внутрішні справи
- •Логічна «парність» основних принципів міжнародного права
- •Розділ 2
- •1. Поняття, мета, основні питання та особливості історії міжнародного права
- •2. Становлення міжнародного права у стародавньому світі
- •2.1. Стародавній Єгипет
- •2.2. Міжнародне право в зовнішній політиці Старода вньої Індії
- •3. Становлення та розвиток міжнародного права в античному світі
- •3.1. Стародавня Греція
- •3.2. Розвиток міжнародного права в зовнішній політиці Римської держави
- •4. Характеристика розвитку міжнародного права в епоху середньовіччя
- •5. Класичне міжнародне право
- •5.1. Вплив на формування класичного міжнародного права Вестафальського конгресу
- •5.2. Вплив на формування міжнародного права Війни за незалежність сша 1776 р. І Великої французької революції 1789 р.
- •5.3. Характерні особливості міжнародного права кінця ХіХ - початку хх ст.
- •6. Міжнародне право після другої світової війни
- •Держава як суверенний суб'єкт міжнародного права
- •1. Інститут держави в динаміці розвитку
- •1.1. Інститут держави в контексті розвитку цивілізації
- •2. Складові елементи держави, інститут визнання 2.1. Загальна характеристика елементів держави
- •3. Суверенітет і міжнародна правосуб'єктність держави
- •3.1. Суверенітет держави
- •3.2. Міжнародна правосуб'єктність держави
- •3.3. Юрисдикція держави
- •3.4. Імунітет держави, її представників і державного майна
- •4. Міжнародне й національне право
- •4.1. Розвиток поглядів на співвідношення міжнародного й національного права
- •4.2. Способи імплементації норм міжнародного права в національні правові системи
- •5. Правонаступництво держав 5.1. Загальні питання правонаступництва
- •5.2. Конвенційне визначення поняття правонаступництва
- •5.3. Правонаступництво держав стосовно міжнародних договорів
- •5.4. Правонаступництво держав щодо державних архівів
- •5.5. Правонаступництво держав щодо державних боргів
- •5.6. Правонаступництво нових незалежних держав
- •5.7. Актуальні питання правонаступництва України32
- •Розділ 4 інститут території у міжнародному праві
- •1. Загальна характеристика інституту території
- •1.1. Визначення і зміст інституту території
- •1.2. Правовий статус і режими території
- •2. Державна територія і державний кордон
- •2.1. Поняття і юридична природа державної території
- •2.2. Склад державної території
- •Земні надра.
- •3. Повітряний простір
- •4. Земні надра
- •2.4. Державний кордон
- •2.5. Юридичні підстави зміни державної території
- •2.6. Територія з перехідним режимом
- •3. Території з міжнародним правовим режимом
- •3.1. Відкрите море й повітряний простір над ним
- •3.2. Дно морів та океанів за межами національної юрисдикції
- •3.3. Антарктика
- •3.4. Космічний простір
- •4 . Території зі змішаним режимом
- •4.1 Арктика
- •4.2. Міжнародні ріки, протоки та канали
- •Частина іі
- •Право зовнішніх зносин
- •1. Предмет і зміст права зовнішніх зносин 1.1. Поняття права зовнішніх зносин
- •1.2. Джерела права зовнішніх зносин
- •1.3. Органи зовнішніх зносин держав
- •1.4. Юридичні підстави встановлення зовнішніх зносин
- •2. Право дипломатичних представництв
- •2.1. Загальна характеристика дипломатичних представництв
- •2.2. Функції дипломатичного представництва
- •2.3. Порядок призначення голови та членів дипломатичного представництва
- •2.4. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •3. Консульське право
- •3.1. Загальна характеристика консульського права
- •3.2. Функції консульських установ
- •3.3. Встановлення та припинення консульських зносин
- •3.4. Консульські привілеї та імунітети
- •4. Право спеціальних місій
- •5. Дипломатичне право міжнародних організацій
- •5.1. Поняття та джерела права міжнародних організацій
- •5.2. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •Розділ 6 право міжнародних договорів
- •1. Поняття і джерела права міжнародних договорів 1.1. Загальні положення
- •1.2. Кодифікація й джерела права міжнародних договорів
- •2. Види міжнародних договорів та їх сторони
- •2.1. Види міжнародних договорів
- •2.2. Елементи міжнародного договору
- •3. Процедура укладення міжнародних договорів
- •4. Дія договорів, їхнє застосування і тлумачення 4.1. Дія договору
- •4.2. Зобов'язання дотримуватися положень договору
- •4.3. Тлумачення договору
- •5. Недійсність, призупинення і припинення дії міжнародних договорів
- •5.1. Умови дійсності і недійсності договору
- •5.2. Припинення або призупинення дії міжнародних договорів
- •Міжнародні організації та інші інституціалізовані форми міждержавного співробітництва
- •1. Історія розвитку інституціалізованих форм міждержавного співробітництва
- •1.1. Витоки інституціалізованих форм міжнародного співробітництва
- •1.2. Інституціалізація міжнародних конференцій і міжнародних органів
- •1.3. Гаазькі Конференції Миру 1899 і 1907 років
- •1.4. Версальсько-Вашингтонська договірна система
- •1.5. Утворення оон і її системотворчий вплив на міжнародне право і світовий порядок
- •2. Предмет і зміст права міжнародних організацій
- •2.1. Загальна характеристика права міжнародних організацій
- •2.3. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних міжурядових організацій
- •2.4. Органи міжнародних організацій
- •1. Вищі органи міжнародної організації
- •2. Виконавчі й адміністративні органи
- •3. Юридичні органи
- •4. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •3. Універсалізація міждержавного співробітництва, система оон
- •3.1. Універсалізація міждержавного співробітництва
- •3. Економічна й соціальна рада (екосор)
- •4. Рада з опіки
- •5. Міжнародний суд (далі мс оон)
- •6. Секретаріат оон
- •1. Відповідальність у міжнародному праві
- •1.1. Визначення обсягу й змісту міжнародно-правової відповідальності
- •1) Визначення суб'єктів відповідальності у мп
- •2) Визначення предмету міжнародної відповідальності
- •3) Розрізнення понять «міжнародна відповідальність» і «міжнародно-правова відповідальність»
- •1.2. Міжнародно-протиправні діяння держав
- •2.3. Кодифікація норм міжнародної відповідальності
- •2. Розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів у міжнародному праві
- •2.1. Історія становлення принципу
- •2.2. Юридичний зміст принципу мирного розв'язання спрів
- •2.3. Поняття «міжнародний спір»
- •3. Міжнародно-правові засоби мирного вирішення спорів і їх інституційне забезпечення
- •3.1. Розв'язання спорів оон та іншими міжнародними організаціями
- •1. Дипломатичні (рекомендаційні) засоби
- •1) Переговори
- •2) Обстеження
- •3) Посередництво
- •4) Примирення
- •5) Додаткові дипломатичні засоби мирного вирішення спорів
- •3.3. Звернення до установ, що виносять обов'язкові для сторін спору рішення (арбітраж і судовий розгляд)
- •1. Міжнародний арбітраж (міжнародний третейський суд)
- •2. Міжнародні судові органи
- •1) Постійна палата міжнародного правосуддя
- •2) Міжнародний суд оон
- •3) Міжнародний трибунал з морського права
- •3.4. Звернення до регіональних органів і домовленостей
- •1. Вирішення спорів в рамках обсє105
- •2. Механізм, передбачений лад
- •3. Механізм врегулювання спорів в оає
- •4. Механізм врегулювання спорів в оад
1. Відповідальність у міжнародному праві
1.1. Визначення обсягу й змісту міжнародно-правової відповідальності
В теорії права юридичну відповідальність за характером її понесення поділяють на дві категорії: репресивну й реститутивну.
Репресивна відповідальність передбачає покарання винного, примушування його понести «негативні наслідки своєї протиправної поведінки», а в крайніх формах (нині у більшості суспільств засуджених) виявляється навіть у завданні винному болю й страждань з додатковою метою - публічно продемонструвати такі страждання, для остраху інших чинити заборонене. В сучасних правових системах репресивна відповідальність зводиться до кримінальної й адміністративної відповідальності. Оскільки репресивні каральні дії зазвичай передбачені за порушення публічних інтересів, то сторонами відносин відповідальності є, з одного боку, держава, а з іншого -фізична особа під юрисдикцією цієї держави. Саме юридична нерівність сторін правовідносин відповідальності робить можливим позбавити винного повноти його правосуб'єктності, що, в свою чергу, є загальною передумовою застосування репресивної
Реститутивна відповідальність - передбачає рівність сторін ідносин ідпо ідальності і полягає у обо ' язку відповідального виконати очікуване від нього зобов' язання: відновити порушений ним стан речей, відшкодувати завдані збитки - навіть якщо його дії, що призвели до таких збитків, не були протиправними. Відповідальний при цьому залишається повноправним суб' єктом правовідносин, його не примушують «понести негативні наслідки його діянь», якщо звичайно не вважати такими зусилля відповідального з покриття завданих ним
Якщо стосовно фізичних осіб право, з огляду на тривалу традицію, ще допускає обидві категорії відповідальності, то відповідальність держави може бути тільки реститутивною, оскільки державу не можна притягнути до кримінальної відповідальності - як суверенний суб' єкт міжнародного права вона не може бути покарана, зокрема, в силу основного принципу міжнародного права - «суверенної рівності держав» і загальноправового принципу, відомого з римського права -«рівний над рівним влади не має». Якщо ж держава або політичний режим чи уряд, який її представляють, визнаються винними у тяжких міжнародних злочинах, то кримінальну відповідальність за ці злочини несуть конкретні винні у скоєнні злочинів фізичні особи, а держава нестиме міжнародну відповідальність. Якій власне й присвячено цей підрозділ.
Визначення обсягу й змісту інституту відповідальності в міжнародному праві пов'язане з трьома проблемними питаннями, без розгляду яких неможливе належне розуміння інституту міжнародно-правової відповідальності, а саме:
1) визначення суб'єктів відповідальності у міжнародному
праві;
2) визначення предмету міжнародної відповідальності;
3) розрізнення понять «міжнародна відповідальність» і «міжнародно-правова відповідальність».
1) Визначення суб'єктів відповідальності у мп
Проблемність цього питання полягає в тому, що загальне міжнародне право, зокрема, міжнародні договори й рішення міжнародних трибуналів в якості суб' єктів відповідальності розглядають як держави так і фізичних осіб. Тому коли мова йде про відповідальність у міжнародному публічному праві, ми повинні визнати, що предмет розгляду має охопити як міждержавні зносини, так і ті міжнародні відносини публічного характеру, де однією стороною є фізична особа - оскільки така відповідальність регулюється джерелами міжнародного публічного права.
При цьому ми маємо відрізняти суб' єкти відповідальності в міжнародному публічному праві, від суб' єктів приватноправових відносин з іноземним елементом, включаючи відносини, де стороною є держава чи міжнародна організація, яка в таких відносинах виступає в якості господарюючого суб' єкта, а не в якості суверенного чи уповноваженого суб' єкта міжнародного публічного права: приватноправові відносини з іноземним елементом передбачають цивільно-правову відповідальність, яка не входить у предмет цього
Отже предмет відповідальності в міжнародному публічному праві охоплює як кримінальну відповідальність фізичних осіб, так і міжнародну відповідальність суб' єктів міжнародного права - держав та міждержавних організацій.