- •Розділ 1
- •1. Визначення предмету міжнародного права
- •1.1. Визначення терміну «міжнародне право»
- •1.2. Концепція «права народів» (jus gentium)
- •1.3. Концепція «загального міжнародного права»
- •1.4. Міжнародне публічне й міжнародне приватне право, концепції'транснаціонального права і lex mercatoria
- •2. Система міжнародного права й інші нормативні системи
- •2.3. Надсистемні зв'язки міжнародного права
- •3. Структурні елементи системи міжнародного права
- •3.1. Норми міжнародного права
- •3.2. Інститути, підгалузі й галузі міжнародного права
- •4. Утворення норм і джерела міжнародного права
- •4.2. Джерела міжнародного права
- •5. Основні принципи міжнародного права
- •5.1. Проблема визначення статусу принципів у міжнародному праві
- •5.2. Характеристика основних принципів міжнародного права
- •5.3. Джерела кодифікації основних принципів
- •Глава 1 Статуту «Цілі і принципи» визначає загальну основу діяльності Об' єднаних Націй і системи сучасного міжнародного права. У ст. 2 Статуту зазначено:
- •III. Непорушність кордонів
- •IV. Територіальна цілісність держав
- •V. Мирне врегулювання спорів
- •VI. Невтручання у внутрішні справи
- •Логічна «парність» основних принципів міжнародного права
- •Розділ 2
- •1. Поняття, мета, основні питання та особливості історії міжнародного права
- •2. Становлення міжнародного права у стародавньому світі
- •2.1. Стародавній Єгипет
- •2.2. Міжнародне право в зовнішній політиці Старода вньої Індії
- •3. Становлення та розвиток міжнародного права в античному світі
- •3.1. Стародавня Греція
- •3.2. Розвиток міжнародного права в зовнішній політиці Римської держави
- •4. Характеристика розвитку міжнародного права в епоху середньовіччя
- •5. Класичне міжнародне право
- •5.1. Вплив на формування класичного міжнародного права Вестафальського конгресу
- •5.2. Вплив на формування міжнародного права Війни за незалежність сша 1776 р. І Великої французької революції 1789 р.
- •5.3. Характерні особливості міжнародного права кінця ХіХ - початку хх ст.
- •6. Міжнародне право після другої світової війни
- •Держава як суверенний суб'єкт міжнародного права
- •1. Інститут держави в динаміці розвитку
- •1.1. Інститут держави в контексті розвитку цивілізації
- •2. Складові елементи держави, інститут визнання 2.1. Загальна характеристика елементів держави
- •3. Суверенітет і міжнародна правосуб'єктність держави
- •3.1. Суверенітет держави
- •3.2. Міжнародна правосуб'єктність держави
- •3.3. Юрисдикція держави
- •3.4. Імунітет держави, її представників і державного майна
- •4. Міжнародне й національне право
- •4.1. Розвиток поглядів на співвідношення міжнародного й національного права
- •4.2. Способи імплементації норм міжнародного права в національні правові системи
- •5. Правонаступництво держав 5.1. Загальні питання правонаступництва
- •5.2. Конвенційне визначення поняття правонаступництва
- •5.3. Правонаступництво держав стосовно міжнародних договорів
- •5.4. Правонаступництво держав щодо державних архівів
- •5.5. Правонаступництво держав щодо державних боргів
- •5.6. Правонаступництво нових незалежних держав
- •5.7. Актуальні питання правонаступництва України32
- •Розділ 4 інститут території у міжнародному праві
- •1. Загальна характеристика інституту території
- •1.1. Визначення і зміст інституту території
- •1.2. Правовий статус і режими території
- •2. Державна територія і державний кордон
- •2.1. Поняття і юридична природа державної території
- •2.2. Склад державної території
- •Земні надра.
- •3. Повітряний простір
- •4. Земні надра
- •2.4. Державний кордон
- •2.5. Юридичні підстави зміни державної території
- •2.6. Територія з перехідним режимом
- •3. Території з міжнародним правовим режимом
- •3.1. Відкрите море й повітряний простір над ним
- •3.2. Дно морів та океанів за межами національної юрисдикції
- •3.3. Антарктика
- •3.4. Космічний простір
- •4 . Території зі змішаним режимом
- •4.1 Арктика
- •4.2. Міжнародні ріки, протоки та канали
- •Частина іі
- •Право зовнішніх зносин
- •1. Предмет і зміст права зовнішніх зносин 1.1. Поняття права зовнішніх зносин
- •1.2. Джерела права зовнішніх зносин
- •1.3. Органи зовнішніх зносин держав
- •1.4. Юридичні підстави встановлення зовнішніх зносин
- •2. Право дипломатичних представництв
- •2.1. Загальна характеристика дипломатичних представництв
- •2.2. Функції дипломатичного представництва
- •2.3. Порядок призначення голови та членів дипломатичного представництва
- •2.4. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •3. Консульське право
- •3.1. Загальна характеристика консульського права
- •3.2. Функції консульських установ
- •3.3. Встановлення та припинення консульських зносин
- •3.4. Консульські привілеї та імунітети
- •4. Право спеціальних місій
- •5. Дипломатичне право міжнародних організацій
- •5.1. Поняття та джерела права міжнародних організацій
- •5.2. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •Розділ 6 право міжнародних договорів
- •1. Поняття і джерела права міжнародних договорів 1.1. Загальні положення
- •1.2. Кодифікація й джерела права міжнародних договорів
- •2. Види міжнародних договорів та їх сторони
- •2.1. Види міжнародних договорів
- •2.2. Елементи міжнародного договору
- •3. Процедура укладення міжнародних договорів
- •4. Дія договорів, їхнє застосування і тлумачення 4.1. Дія договору
- •4.2. Зобов'язання дотримуватися положень договору
- •4.3. Тлумачення договору
- •5. Недійсність, призупинення і припинення дії міжнародних договорів
- •5.1. Умови дійсності і недійсності договору
- •5.2. Припинення або призупинення дії міжнародних договорів
- •Міжнародні організації та інші інституціалізовані форми міждержавного співробітництва
- •1. Історія розвитку інституціалізованих форм міждержавного співробітництва
- •1.1. Витоки інституціалізованих форм міжнародного співробітництва
- •1.2. Інституціалізація міжнародних конференцій і міжнародних органів
- •1.3. Гаазькі Конференції Миру 1899 і 1907 років
- •1.4. Версальсько-Вашингтонська договірна система
- •1.5. Утворення оон і її системотворчий вплив на міжнародне право і світовий порядок
- •2. Предмет і зміст права міжнародних організацій
- •2.1. Загальна характеристика права міжнародних організацій
- •2.3. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних міжурядових організацій
- •2.4. Органи міжнародних організацій
- •1. Вищі органи міжнародної організації
- •2. Виконавчі й адміністративні органи
- •3. Юридичні органи
- •4. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •3. Універсалізація міждержавного співробітництва, система оон
- •3.1. Універсалізація міждержавного співробітництва
- •3. Економічна й соціальна рада (екосор)
- •4. Рада з опіки
- •5. Міжнародний суд (далі мс оон)
- •6. Секретаріат оон
- •1. Відповідальність у міжнародному праві
- •1.1. Визначення обсягу й змісту міжнародно-правової відповідальності
- •1) Визначення суб'єктів відповідальності у мп
- •2) Визначення предмету міжнародної відповідальності
- •3) Розрізнення понять «міжнародна відповідальність» і «міжнародно-правова відповідальність»
- •1.2. Міжнародно-протиправні діяння держав
- •2.3. Кодифікація норм міжнародної відповідальності
- •2. Розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів у міжнародному праві
- •2.1. Історія становлення принципу
- •2.2. Юридичний зміст принципу мирного розв'язання спрів
- •2.3. Поняття «міжнародний спір»
- •3. Міжнародно-правові засоби мирного вирішення спорів і їх інституційне забезпечення
- •3.1. Розв'язання спорів оон та іншими міжнародними організаціями
- •1. Дипломатичні (рекомендаційні) засоби
- •1) Переговори
- •2) Обстеження
- •3) Посередництво
- •4) Примирення
- •5) Додаткові дипломатичні засоби мирного вирішення спорів
- •3.3. Звернення до установ, що виносять обов'язкові для сторін спору рішення (арбітраж і судовий розгляд)
- •1. Міжнародний арбітраж (міжнародний третейський суд)
- •2. Міжнародні судові органи
- •1) Постійна палата міжнародного правосуддя
- •2) Міжнародний суд оон
- •3) Міжнародний трибунал з морського права
- •3.4. Звернення до регіональних органів і домовленостей
- •1. Вирішення спорів в рамках обсє105
- •2. Механізм, передбачений лад
- •3. Механізм врегулювання спорів в оає
- •4. Механізм врегулювання спорів в оад
3.2. Інститути, підгалузі й галузі міжнародного права
Чіткої межі між автономними асоціаціями норм і принципів міжнародного права - інститутом, галуззю й підгалуззю - як абстрактними поняттями (таксонами системи міжнародного права) - немає.
З трьох названих таксонів, більш визначеними є інститути і галузі права, підгалузі ж є найбільш «робочим» і тому достатньо умовним таксоном системи міжнародного права.
Інститут МП - це сукупність правових норм, що регулюють певну сукупність однорідних правовідносин. З найбільш відомих, можна назвати такі інститути МП: інститут державної власності на її природні ресурси; інститут території в МП; інститут відповідальності в МП, інститут міжнародного визнання; інститут правонаступництва держав; інститут притулку в МП та ін.
Галузь міжнародного права являє собою сукупність норм і принципів, що регулюють правовідносини у певній сфері міжнародного життя: міжнародне морське право, міжнародне економічне право, міжнародне повітряне право, тощо.
Підгалузі в міжнародному праві зазвичай виділяються, коли та чи інша галузь набуває динамічного розвитку, й стає очевидною необхідність поділити її на окремі напрями регулювання. В якості підгалузей, наприклад, розглядають: міжнародне приватне (торгове) морське право - як підгалузь міжнародного морського права; міжнародне валютне право - як підгалузь міжнародного економічного права; міжнародне комерційне повітряне право - як підгалузь міжнародного повітряного права і т. п.
Причиною цього є, по-перше динаміка розвитку МП, і подруге - неузгодженість думки окремих авторів на те, до таксону якого рангу (інституту, галузі чи підгалузі) віднести ту чи іншу міжнародно-правову категорію, наприклад: систему норм і принципів, що регулюють міжнародну відповідальність чи міжнародно-правове регулювання дипломатичних або договірних міждержавних відносин. Слід зазначити також, що ієрархічність співвідношення виділених таксонів (знизу вгору): «інститут -підгалузь - галузь» - не завжди дотримується. Зокрема, окремі давно відомі міжнародно-правові інститути мають місце в різних галузях, так би мовити «трансгалузево». Такими, наприклад, є: інститут відповідальності, інститут державної власності, інститут міжнародного арбітражу та ін.
Проте такий стан речей не є проблемою, оскільки динаміка розвитку міжнародного права залишає його в стані перманентної «наукової революції» разом з іншими системами знань. Просто слід враховувати, що межа між окремими таксонами системи міжнародного права досить умовна, оскільки постійно відбувається розростання окремих інститутів права та їх перетворення в підгалузі й навіть галузі міжнародного права.
При всій умовності абстрактних таксонів, коли йдеться про конкретний комплекс норм і принципів, який треба систематизувати в інститути, підгалузі й галузі, вони можуть бути виділені відносно легко. Коли дається аналіз конкретної галузі, наприклад, міжнародного економічного права, то якщо ми погодилися визнати його за галузь міжнародного права, всі легко погодяться з тим, що міжнародне митне чи валютне право слід визнати підгалузями цієї галузі. Отже, критерієм диференціації норм і принципів міжнародного права є предмет регулювання комплексу норм міжнародного права, об'єднаних у інститут, галузь чи підгалузь.
Водночас, з огляду на те, що правовідносини, які виникають у сферах міжнародного права, є досить різноманітними, і беручи до уваги, що кожна з цих сфер має свою специфіку (морське, договірне, екологічне, економічне, атомне та ін.), природно припустити, що в кожній із таких сфер складаються власні критерії більш детальної її диференціації.
Динаміка розвитку міжнародного права, змушує авторів здійснювати постійні пошуки найоптимальнішої структуризації викладення матеріалу виділення розділів і підрозділів різного рангу, які б, так чи інакше, відображали структуризацію міжнародного права, відповідно, на галузі, підгалузі й інститути. В цьому підручнику автори також здійснили новаторську спробу систематизувати матеріал: по-перше в новому форматі композиції викладеного матеріалу; по-друге - з врахуванням профільної специфіки Міжнародного авіаційного університету.
Матеріал поділено на чотири змістовних блоки. В межах блоків дається характеристика відповідних інститутів, галузей і підгалузей міжнародного права:
1. Визначення, предмет і система МП (предмет, джерела, система і структура МП; основні характеристики держави як суверенного суб' єкта МП і її правомочності, інститути визнання й правонаступництва; інститути населення й території в МП).
Міжнародно-правові засади міждержавних відносин (міжнародно-правове регулювання: зовнішніх зносин; міжнародного договірного процесу; діяльності міжнародних організацій; мирного вирішення спорів між державами).
Міжнародно-правові засади міжнародної безпеки й боротьба з тероризмом (основи міжнародної безпеки; система захисту прав людини; боротьба з тероризмом та іншими міжнародними злочинами).
Право міжнародного співробітництва й регулювання аерокосмічної діяльності в міжнародному праві (міжнародноправова охорона й регулювання міжнародної аерокосмічної, економічної, природоохоронної та культуроохоронної діяльності).