3.1. Відкрите море й повітряний простір над ним

Відкрите море - це частина Світового океану, розташована за межами дії національної юрисдикції будь-якої держави. Відкрите море відноситься до територій з міжнародним правовим режимом, Тобто це частина моря за межами виключної морської економічної зони, а також територіального моря та внутрішніх вод будь-якої держави, або архіпелажних вод держави-архіпелагу.

Принцип свободи відкритого моря - як звичаєвий принцип загального права, закріплений Женевською конвенцією про відкрите море 1958 року - встановлює, що ніяка держава не в праві поширювати свій суверенітет на відкрите море та повітряний простір над ним. Відкрите море знаходиться у спільному користуванні всіх держав і є спільним надбанням всього людства.

Користування водами відкритого моря здійснюється на основі загальновизнаних в міжнародному праві «свобод відкритого моря»: за конвенцією про відкрите море 1958 р., всі держави мають право на торгівельне та військове судноплавство у відкритому морі, на рибальство, морський промисел, прокладку кабелів та трубопроводів, проведення наукових досліджень. Літаки та інші повітряні судна всіх держав можуть вільно пересуватись над відкритим морем.

Конвенція 1982 р. конкретизувала деякі положення стосовно свобод відкритого моря. Відкрите море відкрите для усіх держав, як прибережних, так і тих держав, що не мають виходу до моря. Свобода відкритого моря, як для прибережних держав, так і для держав, що не мають виходу до моря, включає: свободу судноплавства; свободу польотів; свободу прокладання підводних кабелів і трубопроводів; свободу зводити штучні острови та інші установки, які допускаються згідно з міжнародним правом; свободу риболовлі і свободу наукових досліджень. Усі держави здійснюють ці свободи, враховуючи інтереси інших держав у користуванні свободою відкритого моря, а також права стосовно діяльнКосотжі нваРдаейрожнаі.в а, незалежно від того, є вона прибережною чи такою, що не має виходу до моря, має право на те, щоб судна під її прапором плавали у відкритому морі. Судно повинно плавати під прапором лише однієї держави і, крім виняткових випадків, підпадає під юрисдикцію цієї держави у відкритому морі. Кожна держава стосовно суден, що ходять під її прапором, веде їх реєстр, вживає необхідних заходів для забезпечення безпеки на морі тощо. Судно не може змінити свій прапор під час плавання чи стоянки при заході в порт, крім випадків дійсного переходу права власності чи зміни реєстрації.

Будь-яке судно у відкритому морі підпорядковане владі тільки держави, під прапором якої воно ходить. Винятком з цього правила є право іноземного військового корабля при обґрунтованій підозрі у протиправній діяльності невійськового судна зупинити його і піддати огляду, а при пересвідченні у скоєнні злочину на борту зупиненого судна й заарештувати його.

Переслідування у відкритому морі «по гарячих слідах» іноземного судна може бути розпочато, якщо компетентні органи влади прибережної держави мають достатні підстави вважати, що це судно порушило закони і правила цієї держави. Таке переслідування повинно розпочатися тоді, коли іноземне судно чи одна з його шлюпок знаходиться у внутрішніх водах, в архіпелажних водах, в територіальному морі чи в прилеглій зоні держави, що переслідує, і може тривати за межами територіального моря чи прилеглої зони лише за умови, якщо воно не переривалося. Зазначене право переслідування припиняється, щойно переслідуване судно входить в територіальне море своєї держави чи в територіальне море будь-якої третьої держави.

Правомірним вважається використання відкритого моря виключно в мирних цілях. Проте залишається чинною норма про те, що у військовий час відкрите море може бути театром військових дій без додаткового оголошення війни.