Розділ 4 інститут території у міжнародному праві

Структура теми:

1. Загальна характеристика інституту території

2. Державна територія і державний кордон

3. Території з міжнародним правовим режимом

4. Території зі змішаним правовим режимом

Література до теми:

1. Каламкарян Р.А., Мигачев Ю.И. Международное право: Учебник. - М. : Изд-во Эксмо, 2004. - С. 482.

2. Клименко Б.М. Государственная территория. Вопросы теории и практики международного права. - М. : Международные отношения, 1974. - С. 17.

3. Международное право. Общая часть: учеб. для студентов юрид. фак. и вузов // И.И. Лукашук; Рос. акад. наук, Ин-т государства и права, Академ. правовой ун-т. - Изд. 3-е, перераб. и доп. - М. : Волтерс Клувер, 2005. - С. 404.

4. Ушаков Н.А. Суверенитет и его воплощение во внутригосударственном и международном праве // Моск. журнал межд. права. - 1994. - № 2. - С. 4.

5. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — Т. 6: Т-Я. — К.: «Укр. енцикл.», 2004. — С. 42.

1. Загальна характеристика інституту території

1.1. Визначення і зміст інституту території

Держава як основний суб'єкт міжнародного права не може існувати без юридично приналежної їй території. Коли конкретна держава чи держава як абстрактний суб'єкт міжнародного права є предметом оцінки й обговорення в міжнародному праві, то перш за все вона характеризується єдністю таких ознак, як населення, легітимна влада і територія³³.

Поняття територія походить від лат. terra - земля і в розширеному сенсі означає простір певної природної стихії. Слід розрізняти поняття «територія» у фізичному, економічному й юридичному сенсі.

У фізичному (вузькому) сенсі територія - це реальна природна твердь (від лат. «terra - суходіл), а більш широко - це все природне середовище - вмістилище надр, ґрунтів, джерел, водойм, лісів, земної фауни і флори.

В економічному сенсі територія є джерелом ресурсів, матеріальною основою місцевих громад, держав в межах їхніх територій, зрештою - Людства з його світовою економікою.

У міжнародному праві термін територія означає земний чи позаземний простір, що має певний правовий статус і відповідний йому правовий режим і відокремлений від інших просторів реальними чи умовними кордонами³⁴.

Міжнародне право охоплює поняттям «територія» 5 природних стихій: частина земної кулі (суходіл, води, повітряний простір над ними), космічний простір і небесні тіла, що в ньому перебувають³⁵.

³³ Це зокрема зафіксовано в ст. 1 Міжамериканської конвенції про права і обов'язки держав 1933 р., де визначено, що держава, як суб'єкт міжнародного права, повинна володіти наступними рисами: 1) постійним населенням, 2) певною територією, 3) урядом, 4) здатністю вступати у відносини з іншими державами.

³⁴ Наприклад межею земного простору, що відокремлює його від космічного простору, є сферична поверхня, умовна висота якої від рівня моря складає приблизно 110 км.

³⁵ Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — Т. 6: Т-Я. — К.: «Укр. енцикл.», 2004. — С. 42.

Територія виступає передусім як матеріальна основа держави. Юридична доля території повинна визначатися волею населення, що постійно проживає на ній.

Територія характеризується наступними параметрами і ознаками:

1. розміри, тобто загальна площа;

2. протяжність з півночі на південь та зі сходу на захід;

3. компактність, тобто сконцентрованість в єдине ціле;

4. географічне становище на карті світу, в тому числі наявність рік та вихід до моря;

5. населеність (чисельність та густота населення, його розподіл за окремими ділянками території);

6. кліматичні умови, на які впливають наближеність до екватора чи одного з полюсів Землі, до морів чи інших великих водойм, розташування в глибині чи на краю континента;

7) особливості ландшафту (гори чи низини, болота чи пустелі);

8) характер надр та ступінь їх розробки (наявність корисних копалин, їх доступність для розробки);

9. характер кордонів (юридично оформлені чи фактично існуючі, природні чи довільні, надійно укріплені чи беззахисні);

10. характер суміжних територій (державні чи міжнародні, з демократичними чи недемократичними політичними режимами).

Територіальний фактор в міждержавних відносинах останнім часом знову набув небувалої гостроти. Численні міжнародні конфлікти пов' язані з територіальним переділом. У зміцненні територіальної стабільності полягає головне призначення Заключного акту з безпеки і співробітництва в Європі, підписаного в Гельсінкі в серпні 1975 р., що проголосив непорушність післявоєнних кордонів в Європі. На противагу війні, мир виступає як система стабільності державних територій. В п. 4 ст. 2 Статуту ООН зазначено: «Усі Члени Організації Об'єднаних Націй утримуються в їхніх міжнародних відносинах від погрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй».