5.2. Конвенційне визначення поняття правонаступництва

Міждержавні відносини правонаступництва врегульовані у: Віденській конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. (набула чинності у 1996 р.) і Віденській конвенції про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р. (поки що чинності не набула, її норми застосовуються як кодифіковані звичаєві норми). Обидві конвенції є значною мірою результатом тривалих досліджень Комісії ООН з міжнародного права.

²⁸ Офіційні звіти Конференції ООН з питання про правонаступництво держав щодо договорів. - Відень, 4 квітня - 6 травня 1977 року. - Т. ІІІ (А/С(ЖК80/4). - С. 8.

²⁹ Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. Учебник. - М.: Из-во БЕК, 1997. - С. 322

О.Ю. Переверзенцев звертає увагу, що при визначенні поняття «правонаступництво держав» Комісія відійшла від розуміння правонаступництва як «заміни однієї держави іншою в суверенітеті над територією». Так, відповідно до статті 2(Ь) Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів і статті 2(а) Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів "правонаступництво держав" означає зміну однієї держави іншою в несенні відповідальності у міжнародних відносинах з приводу будь-якої теритоояснила Комісія міжнародного права у своєму коментарі до цих положень, «термін «правонаступництво держав» застосовується виключно для констатації факту зміни суб'єктів відповідальності за міжнародні відносини стосовно будь-якої території (попередниці правонаступницею), повністю залишаючи осторонь питання переходу прав чи обов' язків в результаті такої події»²⁸. При цьому термін «відповідальність» в наведеному визначенні не слід зводити до звичайного обсягу міжнародної відповідальності держав за завдану ними шкоду, але розуміти в усій повноті зовнішніх зносин держави з приводу підвладної їй територаме до цього зводиться визначення правонаступництва 1.1. Лукашуком - «як перехід прав і обов'язків в результаті зміни однієї держави іншою в несенні відповідальності за міжнародні зносини з приводу будь-якої території»²⁹. Дещо ширший підхід до визначення правонаступництва застосовують автори одного з найпоширеніших в Україні підручників з міжнародного права за редакцією В.Г.Буткевича. Аналізуючи конвенційне визначення автори зауважують, що «конвенційні норми мають прикладний характер, є стислим результатом широкого компромісу між різноманітними доктринальними поглядами з договірних питань і у зв' язку з цим потребують наукового визначення та уточнення їхньої правової суті», за їхнім визначенням «правонаступництво держав означає перехід прав та обов' язків однієї держави до іншої внаслідок виникнення або припинення існування держави чи її територіальних змін, а також зміну однієї держави іншою при несенні міжнародної відповідальності за міжнародні стосунки між

30

такими територіями» .