- •Розділ 1
- •1. Визначення предмету міжнародного права
- •1.1. Визначення терміну «міжнародне право»
- •1.2. Концепція «права народів» (jus gentium)
- •1.3. Концепція «загального міжнародного права»
- •1.4. Міжнародне публічне й міжнародне приватне право, концепції'транснаціонального права і lex mercatoria
- •2. Система міжнародного права й інші нормативні системи
- •2.3. Надсистемні зв'язки міжнародного права
- •3. Структурні елементи системи міжнародного права
- •3.1. Норми міжнародного права
- •3.2. Інститути, підгалузі й галузі міжнародного права
- •4. Утворення норм і джерела міжнародного права
- •4.2. Джерела міжнародного права
- •5. Основні принципи міжнародного права
- •5.1. Проблема визначення статусу принципів у міжнародному праві
- •5.2. Характеристика основних принципів міжнародного права
- •5.3. Джерела кодифікації основних принципів
- •Глава 1 Статуту «Цілі і принципи» визначає загальну основу діяльності Об' єднаних Націй і системи сучасного міжнародного права. У ст. 2 Статуту зазначено:
- •III. Непорушність кордонів
- •IV. Територіальна цілісність держав
- •V. Мирне врегулювання спорів
- •VI. Невтручання у внутрішні справи
- •Логічна «парність» основних принципів міжнародного права
- •Розділ 2
- •1. Поняття, мета, основні питання та особливості історії міжнародного права
- •2. Становлення міжнародного права у стародавньому світі
- •2.1. Стародавній Єгипет
- •2.2. Міжнародне право в зовнішній політиці Старода вньої Індії
- •3. Становлення та розвиток міжнародного права в античному світі
- •3.1. Стародавня Греція
- •3.2. Розвиток міжнародного права в зовнішній політиці Римської держави
- •4. Характеристика розвитку міжнародного права в епоху середньовіччя
- •5. Класичне міжнародне право
- •5.1. Вплив на формування класичного міжнародного права Вестафальського конгресу
- •5.2. Вплив на формування міжнародного права Війни за незалежність сша 1776 р. І Великої французької революції 1789 р.
- •5.3. Характерні особливості міжнародного права кінця ХіХ - початку хх ст.
- •6. Міжнародне право після другої світової війни
- •Держава як суверенний суб'єкт міжнародного права
- •1. Інститут держави в динаміці розвитку
- •1.1. Інститут держави в контексті розвитку цивілізації
- •2. Складові елементи держави, інститут визнання 2.1. Загальна характеристика елементів держави
- •3. Суверенітет і міжнародна правосуб'єктність держави
- •3.1. Суверенітет держави
- •3.2. Міжнародна правосуб'єктність держави
- •3.3. Юрисдикція держави
- •3.4. Імунітет держави, її представників і державного майна
- •4. Міжнародне й національне право
- •4.1. Розвиток поглядів на співвідношення міжнародного й національного права
- •4.2. Способи імплементації норм міжнародного права в національні правові системи
- •5. Правонаступництво держав 5.1. Загальні питання правонаступництва
- •5.2. Конвенційне визначення поняття правонаступництва
- •5.3. Правонаступництво держав стосовно міжнародних договорів
- •5.4. Правонаступництво держав щодо державних архівів
- •5.5. Правонаступництво держав щодо державних боргів
- •5.6. Правонаступництво нових незалежних держав
- •5.7. Актуальні питання правонаступництва України32
- •Розділ 4 інститут території у міжнародному праві
- •1. Загальна характеристика інституту території
- •1.1. Визначення і зміст інституту території
- •1.2. Правовий статус і режими території
- •2. Державна територія і державний кордон
- •2.1. Поняття і юридична природа державної території
- •2.2. Склад державної території
- •Земні надра.
- •3. Повітряний простір
- •4. Земні надра
- •2.4. Державний кордон
- •2.5. Юридичні підстави зміни державної території
- •2.6. Територія з перехідним режимом
- •3. Території з міжнародним правовим режимом
- •3.1. Відкрите море й повітряний простір над ним
- •3.2. Дно морів та океанів за межами національної юрисдикції
- •3.3. Антарктика
- •3.4. Космічний простір
- •4 . Території зі змішаним режимом
- •4.1 Арктика
- •4.2. Міжнародні ріки, протоки та канали
- •Частина іі
- •Право зовнішніх зносин
- •1. Предмет і зміст права зовнішніх зносин 1.1. Поняття права зовнішніх зносин
- •1.2. Джерела права зовнішніх зносин
- •1.3. Органи зовнішніх зносин держав
- •1.4. Юридичні підстави встановлення зовнішніх зносин
- •2. Право дипломатичних представництв
- •2.1. Загальна характеристика дипломатичних представництв
- •2.2. Функції дипломатичного представництва
- •2.3. Порядок призначення голови та членів дипломатичного представництва
- •2.4. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •3. Консульське право
- •3.1. Загальна характеристика консульського права
- •3.2. Функції консульських установ
- •3.3. Встановлення та припинення консульських зносин
- •3.4. Консульські привілеї та імунітети
- •4. Право спеціальних місій
- •5. Дипломатичне право міжнародних організацій
- •5.1. Поняття та джерела права міжнародних організацій
- •5.2. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •Розділ 6 право міжнародних договорів
- •1. Поняття і джерела права міжнародних договорів 1.1. Загальні положення
- •1.2. Кодифікація й джерела права міжнародних договорів
- •2. Види міжнародних договорів та їх сторони
- •2.1. Види міжнародних договорів
- •2.2. Елементи міжнародного договору
- •3. Процедура укладення міжнародних договорів
- •4. Дія договорів, їхнє застосування і тлумачення 4.1. Дія договору
- •4.2. Зобов'язання дотримуватися положень договору
- •4.3. Тлумачення договору
- •5. Недійсність, призупинення і припинення дії міжнародних договорів
- •5.1. Умови дійсності і недійсності договору
- •5.2. Припинення або призупинення дії міжнародних договорів
- •Міжнародні організації та інші інституціалізовані форми міждержавного співробітництва
- •1. Історія розвитку інституціалізованих форм міждержавного співробітництва
- •1.1. Витоки інституціалізованих форм міжнародного співробітництва
- •1.2. Інституціалізація міжнародних конференцій і міжнародних органів
- •1.3. Гаазькі Конференції Миру 1899 і 1907 років
- •1.4. Версальсько-Вашингтонська договірна система
- •1.5. Утворення оон і її системотворчий вплив на міжнародне право і світовий порядок
- •2. Предмет і зміст права міжнародних організацій
- •2.1. Загальна характеристика права міжнародних організацій
- •2.3. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних міжурядових організацій
- •2.4. Органи міжнародних організацій
- •1. Вищі органи міжнародної організації
- •2. Виконавчі й адміністративні органи
- •3. Юридичні органи
- •4. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •3. Універсалізація міждержавного співробітництва, система оон
- •3.1. Універсалізація міждержавного співробітництва
- •3. Економічна й соціальна рада (екосор)
- •4. Рада з опіки
- •5. Міжнародний суд (далі мс оон)
- •6. Секретаріат оон
- •1. Відповідальність у міжнародному праві
- •1.1. Визначення обсягу й змісту міжнародно-правової відповідальності
- •1) Визначення суб'єктів відповідальності у мп
- •2) Визначення предмету міжнародної відповідальності
- •3) Розрізнення понять «міжнародна відповідальність» і «міжнародно-правова відповідальність»
- •1.2. Міжнародно-протиправні діяння держав
- •2.3. Кодифікація норм міжнародної відповідальності
- •2. Розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів у міжнародному праві
- •2.1. Історія становлення принципу
- •2.2. Юридичний зміст принципу мирного розв'язання спрів
- •2.3. Поняття «міжнародний спір»
- •3. Міжнародно-правові засоби мирного вирішення спорів і їх інституційне забезпечення
- •3.1. Розв'язання спорів оон та іншими міжнародними організаціями
- •1. Дипломатичні (рекомендаційні) засоби
- •1) Переговори
- •2) Обстеження
- •3) Посередництво
- •4) Примирення
- •5) Додаткові дипломатичні засоби мирного вирішення спорів
- •3.3. Звернення до установ, що виносять обов'язкові для сторін спору рішення (арбітраж і судовий розгляд)
- •1. Міжнародний арбітраж (міжнародний третейський суд)
- •2. Міжнародні судові органи
- •1) Постійна палата міжнародного правосуддя
- •2) Міжнародний суд оон
- •3) Міжнародний трибунал з морського права
- •3.4. Звернення до регіональних органів і домовленостей
- •1. Вирішення спорів в рамках обсє105
- •2. Механізм, передбачений лад
- •3. Механізм врегулювання спорів в оає
- •4. Механізм врегулювання спорів в оад
Розділ 2
ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА Структура теми
1. Поняття, мета, основні питання та особливості історії міжнародного права
2. Становлення міжнародного права у Стародавньому світі
3. Становлення та розвиток міжнародного права в Античному світі
4. Характеристика розвитку міжнародного права в епоху Середньовіччя
Класичне міжнародне право
Міжнародне право після другої світової війни
Література до теми:
Антологія української юридичної думки. - Т. 8. Міжнародне право /За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. - К., 2004. - 567 с.
Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. История международного права. - М., 1990. - 205 с.
Буткевич О.В. Міжнародне право Стародавнього світу. -К., 2004. - 867 с.
4.Лукашук І.І. Международное право. Общая часть. - М., 1996. - 367 с.
Мартенс Ф.Ф. Современное международное право цивилизованных народов. - Т. 1. - СПб., 1892. - 418 с.
Міжнародне право. Основи теорії / За ред. В.Г. Буткевича, В.В. Мицика, О.В. Задорожного. - К.: Либідь, 2002. - 608 с.
Дмітрієв Ф.І., Дмітрієва Ю.А., Задорожний О.В. Історія міжнародного права. - К., 2008. - 383 с.
Зінченко А.Л. Історія дипломатії: від давнини до нового часу. - К, 2005. - 560 с.
1. Поняття, мета, основні питання та особливості історії міжнародного права
Традиційно вивчення міжнародного права розпочинається зі з' ясування його історії, в ході якого висвітлюється проблема зародження, становлення та еволюції міжнародного права, формування самого поняття «міжнародне право» з одного боку - як певної галузі права, з іншого - як науки.
Спроби висвітлення всіх цих питань призвели до виникнення найрізноманітніших теорій і концепцій у міжнародно-правовому вченні. Дотепер немає однозначності у вирішенні питання про походження поняття «міжнародне право», виникнення, джерела міжнародного права та періодизацію його історії.
В історії міжнародного права зазвичай виділяють два основних історичних види міжнародного права: традиційне або класичне і сучасне міжнародне право, а сама історія розглядається як еволюційний поступ від першого до другого. Поступово міжнародне право постає одним із важливіших факторів забезпечення стабільності міжнародного життя.
Дослідження історії виникнення та становлення терміну «міжнародне право» засвідчує, що в різних регіонах і в певні часи використовуються різні терміни. Чисельні автори зійшлися на тому, що сучасне «міжнародне право» є перекладом з римського jus gentium («право народів») і не зовсім точно відображає сутність міжнародного права.
Сучасний термін «міжнародне право» з' являється завдяки діяльності англійського філософа І. Бентама (1748-1832), який поширив думку про те, що право між народами більш чітко відображає термін «міжнародне право» (inter national law). Але і новий термін критикувався науковцями і до сьогодення продовжуються пошуки більш нового, точного і повного терміну. Французький дослідник ХХ ст.. Н.К.Дінь пише, що термін «міжнародне право ближче до ідеї права між дбрава а право народів має більш широкий діапазон права спільного для людей.
Що стосується визначення міжнародного права, то за період від Цицерона і дотепер вчені запропонували більш як 1000 визначень. В.Г. Буткевич умовно поділяє дослідників на дві групи: одна група вчених наполягає на тому, що це - система юридичних норм, які створені визнаними і вповноваженими на те суб' єктами міжнародного права і регулюють відносини між ними. Інша вважає, що міжнародне право - це сам процес прийняття і втілення в життя владних рішень.
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення, розвитку та періодизації історії міжнародного права завжди мало проблематичний характер, який ускладнювався існуванням значних прогалин у сфері його дослідження. На сьогодні серед концепцій виникнення міжнародного права і його періодизації ми можемо виділити чотири основні ідеологічних напрями: нігілістичний, етатичний (особливо в його марксистсько-ленінському варіанті), християнський і ліберально-демократичний. Аналіз їх основних положень засвідчує, що нігілісти будують свої доведення, щоб заперечити існування міжнародного права, марксисти - аби довести, що міжнародне право формується там і тоді, де з' являються держави, християни - що воно зароджується в лоні християнської церкви, ліберали-демократи - що це право виникає в період ренесансу і буржуазних революцій у Європі.
Нині найпопулярнішими теоріями походження і періодизації міжнародного права є: міжнародно-договірна, етатична (державницька), концепція суспільно-економічної формації, різні види нормативно-соціальних концепцій.
Послідовники міжнародно-договірної теорії походження міжнародного права поєднували виникнення права з укладенням угод. Найдавнішу історію пояснення походження міжнародного права має державницький підхід у рамках етатичної теорії, за яким це право виникло для регулювання співробітництва держав, а позаяк у стародавній період не було держав та відповідно міждержавних відносин, то не виникало й потреби у міжнародному праві. Існує точка зору, за якою міжнародні відносини в стародавній період існували, але через несистематичний, нестабільний і ситуативний характер не викликало необхідності у їхньому правовому регулюванні.
Для прихильників нормативно-соціального походження міжнародного права спільним є акцентування уваги на появі і розвитку норм міжнародного права, які, на їх думку, виникають там і тоді, де постає суспільство. У розвитку міжнародного права вони виділяють кілька періодів: первіснообщинний, регіонального міжнародного права, права «цивілізованих» та інших народів, універсального міжнародного права і, зрештою, етап загального визнання й застосування міжнародного права. Проте сучасні наукові досягнення дають підстави для критики цієї концепції через відсутність у неї періоду вождівств.
В даному підручнику використовується наближена до традиційної періодизація історичного розвитку міжнародного права, зокрема: 1) Міжнародне право стародавнього світу, який розпочинається із додержавного періоду вождівств; 2) міжнародне право античного світу; 3) Міжнародне право епохи Середньовіччя; 4) Класичне міжнародне право і 5) Сучасне міжнародне право.