Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій для МКР №2, Г - 31, 2013 р..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
614.4 Кб
Скачать

4. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:

—  вилучення шкідливих речовин в технологічних процесах, заміна - шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві білила замінені на цинкові, метиловий спирт — іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання — миючими розчинами на основі води:

—   удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо),

—    автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами; герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;

—  нормальне функціонування систем опалення, загально обмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів в атмосферу;

—  попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюючі у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;

—  контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони:

—  використання засобів індивідуального захисту.

  1. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну

Вентиляція - процес повітрообміну у виробничих приміщеннях, який забезпечує нормовані значення параметрів мікроклімату та чистоту повітря.

Система вентиляції являє собою комплекс пристроїв, що забезпечують повітрообмін у приміщенні, тобто видалення з приміщення забрудненого, нагрітого, вологого повітря і подача в приміщення свіжого, чистого повітря.

За призначенням вентиляція буває загально обмінна, при якій повітрообмін охоплює все приміщення, і місцева, при якій обмін повітря здійснюється на обмеженій ділянці приміщення.

За способом переміщення повітря з приміщення в приміщення вентиляція розділяється на природну і механічну.

При природній вентиляції повітрообмін здійснюється завдяки виникаючій різниці тисків зовні і в середині будинку. Різниця тисків обумовлена насамперед тепловим напором, що виникає через те, що більш тепле повітря в приміщенні має меншу щільність, чим більш холодне повітря зовні приміщення. У результаті більш тепле повітря приміщення піднімається вгору і видаляється з приміщення через витяжні труби, а його місце займає свіже, більш прохолодне і чисте повітря, що надходить у приміщення через вікна, двері, кватирки, фрамуги, щілини.

Механічна вентиляція - вентиляція, в якій повітря подається в приміщення і видаляється з нього в системах вентиляційних каналів з використанням спеціальних механічних побудників – вентиляторів. Механічна вентиляція може бути:

1) приточною, при якій повітря вентилятором подається в приміщення;

2) витяжною, при якій повітря видаляється з приміщення;

3) приточно-витяжна, при якій свіже повітря подається в приміщення, а забруднене повітря віддаляється з приміщення.

Механічна вентиляція буває загальнообмінною та місцевою. Загальнообмінна вентиляція призначається для створення і підтримки необхідних параметрів повітряного середовища у всьому обсязі робочої зони приміщень.

Місцева вентиляція характеризується тим, що з її допомогою забруднене повітря віддаляється безпосередньо з зони виділення шкідливих речовин.

Кратність повітрообміну показує інтенсивність вентилювання даного приміщення, тобто кількість обмінів повітря у приміщенні, яке подається або витягується протягом однієї години. При відсутності надлишків теплоти, вологи, виділення парів, газів та пилу необхідна кількість вентиляційного повітря визначається санітарними нормами СН 245-71 в залежності від об'єму приміщення, що припадає на одного робітника, тобто під питомого об'єму приміщення. Якщо цей об'єм менше 20 м3, подачу зовнішнього повітря належить передбачати у кількості не менше 30 м3/год на кожного робітника, а при питомому об'ємі приміщення більше 20 м3 - не менше 20 м3 /год. на кожного робітника. У випадку відсутності у приміщенні чи на окремих його ділянках природної вентиляції механічна вентиляція повинна забезпечувати подачу зовнішнього повітря у кількості не менше 60 м3/год на одного робітника. При цьому мінімальна кратність повітрообміну всього об'єму приміщення - 1 раз за годину.