- •Лекції змістового модуля №2 (розроблені у варіанті – питання та відповіді на них для виконання модульної контрольної роботи № 2 з предмету „Основи охорони праці“)
- •1. Гігієна праці, її значення. Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин.
- •2. Мікроклімат робочої зони. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •Вимоги до параметрів мікроклімату
- •3. Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами).
- •4. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.
- •Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •6. Природне, штучне, суміщене освітлення. Класифікація виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення. Види освітлення.
- •7. Експлуатація систем виробничого освітлення. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники.
- •8. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •9. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
- •10. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •Захист від електромагнітних випромінювань.
- •Засоби індивідуального захисту.
- •11. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання. Специфіка захисту від лазерного випромінювання.
- •Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах.
- •13. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми
- •14. Електричні травми. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •15. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •16. Умови ураження людини електричним струмом.
- •Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмопровідних частин і при дотику до не струмопровідних металевих елементів електроустаткування, які опинились під напругою.
- •18. Напруга кроку та дотику.
- •19. Безпечна експлуатація електроустаткування: захисні засоби і заходи від враження електричним струмом.
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи.
- •20. Допуск до обслуговування та експлуатації електроустаткування
- •21. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •22. Нормативні документи з пожежної безпеки.
- •24. Поняття вогнестійкості будівельних матеріалів
- •25. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин. Категорії приміщень за вибухопожеженебезпечністю.
- •26. Класифікація вибухонебезпечних та пожеженебезпечних приміщень і зон.
- •27. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
- •28. Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння.
- •Засоби пожежегасіння.
- •29. Дії персоналу при виникненні пожежі. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •30. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
25. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин. Категорії приміщень за вибухопожеженебезпечністю.
Технологічні процеси, пов'язані з вибуховою, пожежною і вибухопожежною безпекою, поділяють на шість категорій: А, Б, В, Г, Д, Е.
До категорії А належать виробництва, пов'язані з застосуванням або зберіганням речовин, які можуть займатися або вибухати внаслідок дії води або кисню повітря, а також рідин з температурою спалаху парів до 28°С і горючих газів з НГВ до 10% об'єму повітря, якщо ці гази і рідини застосовують у кількості, здатній утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші (хімічні цехи фабрик ацетатного шовку, цехи з виробництвом, рідкого палива, склади балонів для горючих газів, бензину, ацетилену тощо).
До категорії Б належать виробництва, в яких застосовують рідини з температурою спалаху парів 28...61°С, горючі гази з НГВ понад 10% об'єму повітря, коли ці гази і рідини застосовують у кількостях, здатних утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші (цехи з приготуванням вугільного пилу, деревного борошна, цукрової пудри, обробки синтетичного каучуку, мазутні господарства, електростанції, склади для балонів з киснем або для зберігання гасу, нафти тощо).
Категорія В включає виробництва, де обробляються або застосовуються тверді спалимі матеріали і речовини, а також рідини, температура спалаху парів яких становить понад 61 °С (трикотажні і швейні фабрики, закриті склади вугілля, склади рулонних матеріалів, лісопильні, деревообробні, столярні цехи тощо).
Виробництва категорії Г, пов'язані з обробкою неспалимих речовин і матеріалів у гарячому, розжареному або розплавленому стані з виділенням променевого тепла, іскор і полум'я. Ці виробництва призначені також для спалювання твердого, рідкого та газоподібного палива (ливарні, металоплавильні цехи, кузні, залізничні депо тощо).
На виробництвах категорії Д обробляють неспалимі речовини і матеріали у холодному стані (цехи холодної обробки металів, інструментальні цехи, компресорні станції, цехи паперової і текстильної промисловості з мокрими процесами виробництва, насосні станції для перекачування негорючих рідин тощо).
До категорії Е належать виробництва, пов'язані із здобуттям, застосуванням та зберіганням:
горючих газів без рідкої фази і вибухонебезпечного пилу в такій кількості, коли вони можуть створити вибухонебезпечні суміші в об'ємі, що перевищує на 5% об'єм приміщення і в якому за умовами технологічного процесу можливий тільки вибух (без наступного горіння);
речовини, які можуть вибухати (без наступного горіння) при взаємодії з водою, киснем повітря чи один з одним.
Категорії безпеки виробництва визначаються за нормами технологічного проектування чи за спеціальними переліками для кожної галузі промисловості, затвердженими відповідними міністерствами.
Класифікація виробничих процесів з вибухової, вибухопожежної і пожежної небезпеки є основою для проектування протипожежного захисту у будівлях і спорудах, об'ємно-планувальні й конструктивні рішення яких залежать від ступеня пожежної небезпеки на цих виробництвах. Крім того, категорія пожежної небезпеки враховується разом з іншими показниками при складанні генерального плану будівництва (при визначенні протипожежних розривів між будівлями і спорудами).
Найнебезпечніші щодо вибуху чи пожежі виробництва потрібно проектувати і розміщувати в одноповерхових спорудах і якомога ближче до зовнішніх стін, а в багатоповерхових будівлях — на верхніх поверхах. При цьому в перекриттях багатоповерхових будівель з виробництвами категорій А, Б і Е необхідно передбачати прорізи (відкриті чи перекриті ґратчастим настилом). У приміщеннях, де застосовують гази, важчі ніж повітря, площа прорізів має бути не менше 10% загальної площі приміщення. Якщо в одному приміщенні розміщуються виробництва різних категорій, то передбачають заходи щодо попередження вибуху і поширення загоряння (герметизація обладнання, місцеві похили, автоматичні локальні засоби пожежогасіння, виконання вибухо- і пожеженебезпечних робіт в ізольованих камерах, встановлення екранів тощо). Якщо ці заходи недостатньо ефективні, то виробництва з різними категоріями потрібно розміщувати в окремих приміщеннях.
Допоміжні приміщення, що розміщуються в прибудовах, відділяють від виробничих приміщень неспалимими стінами (перегородками) з межею вогнестійкості не менш як 0,75 ч.